32-елементні антени для «Шахедів»: росія посилює дрони для атак на Київ

Російські війська почали застосовувати під час атак на Київ ударні безпілотники типу «Шахед», оснащені вдосконаленими антенами супутникової навігації. Йдеться про системи з 32 елементами, тоді як раніше на таких дронах фіксували переважно антени на 16 елементів. Таке оновлення може підвищити стійкість безпілотників до впливу українських засобів радіоелектронної боротьби.

Про виявлення нової модифікації повідомив радник президента України з питань розвитку технологій у сфері оборони Сергій Бескрестнов, відомий за позивним Флеш. За його словами, українські спеціалісти продовжують досліджувати збиті або перехоплені безпілотники, які використовуються російською армією для ударів по столиці та інших регіонах.

Фахівці звернули увагу на зміни в навігаційному обладнанні дронів. Заміна 16-елементної антени на 32-елементну свідчить про спробу російської сторони посилити захист апарата від навігаційних перешкод. У практичному вимірі це означає, що для протидії таким безпілотникам Україні можуть знадобитися додаткові ресурси, ширше покриття та більш узгоджена робота систем РЕБ.

Як «Шахеди» орієнтуються під час польоту

Ударний безпілотник може використовувати кілька каналів для виконання завдання. Один із них передбачає дистанційне керування оператором через спеціальні канали зв’язку, зокрема MESH-модеми. Інший варіант полягає в автономному переміщенні за координатами, які апарат отримує від супутникових навігаційних систем.

Супутникова навігація дає змогу безпілотнику визначати власне місцезнаходження, коригувати маршрут і наближатися до заданої точки. Для ударних дронів це особливо важливо під час польоту на значну відстань, коли оператор не може постійно контролювати апарат у режимі прямого зв’язку.

Водночас навігаційний сигнал із супутника є відносно слабким на поверхні Землі. Саме тому його можна пригнічувати за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Такі системи створюють перешкоди в діапазонах, які використовують супутникові навігаційні мережі. У разі успішного впливу дрон може втратити точність визначення координат, збитися з маршруту або перейти на інший режим польоту.

Однак сучасні безпілотники поступово отримують технології, які мають зменшити ефективність такого протистояння. Однією з них є CRPA-антени. Це спеціальні антенно-фазові системи, призначені для обробки сигналів навігації та зниження впливу перешкод, що надходять із різних напрямків.

Що означає перехід на 32 елементи

Кількість елементів у CRPA-антені безпосередньо впливає на її здатність працювати в складному радіоелектронному середовищі. Кожен елемент бере участь у прийманні та аналізі сигналів. Система порівнює отримані дані й намагається визначити, звідки надходить корисний навігаційний сигнал, а звідки — штучна перешкода.

Збільшення кількості елементів розширює можливості антени щодо просторової обробки сигналів. Якщо 16-елементна система могла протидіяти певній кількості джерел перешкод, то 32-елементна потенційно здатна працювати з більш складною ситуацією. Це не означає повної невразливості безпілотника, але підвищує вимоги до українських комплексів РЕБ.

За поясненням Бескрестнова, у спрощеній моделі для ефективного придушення навігації дрона з антеною на 16 елементів потрібно було забезпечити відповідну кількість джерел перешкод навколо траєкторії його руху. Тепер, у випадку використання 32-елементної системи, завдання для української оборони стає складнішим. Потрібні не лише потужніші засоби, а й правильне розташування комплексів, достатня щільність покриття та швидке реагування на зміну маршруту.

Важливо, що сама кількість елементів не є єдиним показником ефективності антени. На результат також впливають якість електроніки, програмне забезпечення, алгоритми обробки сигналів, характеристики перешкод і умови польоту. Тому оцінювати можливості конкретної системи можна лише після детального аналізу її конструкції та випробувань.

Технологічне протистояння у повітрі

Модернізація «Шахедів» демонструє, що росія намагається адаптувати ударні безпілотники до умов бойового застосування в Україні. Раніше основна увага приділялася збільшенню дальності польоту, вдосконаленню бойової частини та здешевленню виробництва. Тепер одним із пріоритетів стає захист навігаційних систем від українських засобів протидії.

Для України це означає необхідність одночасно розвивати кілька напрямів. Потрібно нарощувати кількість комплексів РЕБ, удосконалювати їхню взаємодію з радіолокаційними засобами та протиповітряною обороною, а також швидко досліджувати кожну нову модифікацію ворожих дронів. Дані, отримані після аналізу збитих апаратів, допомагають визначати особливості їхньої електроніки та планувати подальші заходи захисту.

Окремим викликом залишається масштаб російських атак. Навіть якщо частина безпілотників втрачає навігацію або змінює курс, одночасний запуск великої кількості апаратів створює навантаження на всю систему оборони. Саме тому протидія дронам не може спиратися лише на один тип засобів. РЕБ має працювати разом із виявленням цілей, мобільними вогневими групами, зенітними комплексами та іншими компонентами протиповітряної оборони.

Перехід від 16- до 32-елементних антен є черговим етапом технологічної гонки між російськими засобами нападу та українською системою захисту. Для росії встановлення складнішого обладнання на дрони може бути простішим завданням, ніж для України розгортання додаткових точок РЕБ на великій території. Водночас виявлення нової модифікації дає українським фахівцям важливу інформацію для вдосконалення тактики протидії.

Російські атаки на Київ із використанням оновлених «Шахедів» підтверджують, що безпілотна війна постійно змінюється. Успіх оборони залежатиме не лише від технічних характеристик окремих систем, а й від швидкості обміну даними, точності розвідки та здатності оперативно адаптуватися до нових рішень противника.