Тихон Гулевичук
Масована атака росії по Україні знову поєднала удари різними типами ракет і безпілотників. За словами речника Повітряних сил Збройних сил України Юрія Ігната, цього разу російські війська застосували 39 ракет та 128 дронів. Основними цілями противника стали Київ, Київська область, Харківщина, а також об’єкти енергетичної інфраструктури.
Українська протиповітряна оборона працювала по повітряних цілях у кілька хвиль. Частину безпілотників вдалося знищити, ще частину — подавити засобами радіоелектронної боротьби. Водночас характер атаки свідчить про те, що росія продовжує змінювати тактику, використовуючи одночасно ударні дрони, реактивні безпілотні апарати та ракети різних класів.
Росія збільшує кількість реактивних дронів
Ігнат зазначив, що під час останнього удару російська армія використала 128 безпілотників різних типів. Серед них були дрони «Гербера», «Пародія» та реактивні безпілотні апарати. Особливу увагу привертає кількість реактивних дронів: із загальної маси безпілотників таких було 77.
За даними Повітряних сил, українські захисники знищили або подавили 115 безпілотників. Це близько 90% від усієї кількості повітряних цілей цього типу. Серед реактивних дронів було перехоплено 59 апаратів. Таким чином, ефективність протидії саме цій категорії безпілотників зросла до приблизно 76%.
Речник пояснив, що ще нещодавно показник знищення реактивних БпЛА був значно нижчим і становив близько 60%. Зростання результативності ППО стало можливим завдяки вдосконаленню виявлення цілей, накопиченню бойового досвіду та використанню різних засобів протиповітряної оборони.
Водночас повністю знешкодити всі дрони під час масштабного удару надзвичайно складно. Російські війська запускають безпілотники з різних напрямків, змінюють маршрути їхнього польоту та намагаються перевантажити українську систему захисту. Частина апаратів може бути спрямована на відволікання уваги, тоді як інші використовуються для ударів по визначених об’єктах.
Окремо Юрій Ігнат звернув увагу на вартість реактивних безпілотників. За його словами, лише двигун для одного такого апарата може коштувати близько 40 тисяч доларів. Це свідчить про те, що росія готова вкладати значні ресурси у виробництво засобів повітряного нападу та поступово розширює їх застосування під час комбінованих атак.
Які ракети використала російська армія
Під час атаки росія запустила 39 ракет різних типів. Серед них, за попередніми даними, були балістичні ракети «Іскандер-М» і KN-23, ракети комплексу С-400, а також протикорабельні та гіперзвукові засоби ураження «Онікс» і «Циркон».
Точний тип ракети фахівці визначають після дослідження уламків. Для цього аналізують конструкцію боєприпаса, характер пошкоджень, маркування та складові частини. Саме тому остаточні висновки щодо конкретного озброєння можуть з’являтися вже після завершення роботи експертів на місцях падіння уламків.
Російське командування під час масованих ударів навмисно поєднує різні види ракет. Вони відрізняються швидкістю, висотою та траєкторією польоту, дальністю, маневреністю й бойовою частиною. Одночасне застосування таких засобів із кількох напрямків має ускладнити роботу української ППО та створити додаткове навантаження на системи виявлення і перехоплення.
Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, адже вони рухаються за складною траєкторією та досягають цілі за короткий час. За словами Ігната, під час цієї атаки чотири балістичні ракети вдалося перехопити за допомогою комплексів Patriot. Саме такі системи мають технічні можливості для боротьби з окремими видами балістичних цілей.
Можливості росії щодо застосування балістики не є безмежними, однак противник продовжує накопичувати ракети та використовувати їх у найбільш масштабних ударах. Комбінація балістичного озброєння з крилатими ракетами й дронами дає змогу російській армії атакувати одночасно кілька регіонів та створювати загрозу критично важливим об’єктам.
Західні компоненти у російському озброєнні
Після російських атак українські фахівці регулярно виявляють у уламках ракет і безпілотників компоненти іноземного виробництва. Частина таких деталей виготовлена у Європі або Сполучених Штатах. За словами речника Повітряних сил, деякі компоненти могли бути вироблені лише за два-три тижні до використання конкретного боєприпаса.
Йдеться про електроніку, елементи навігації, мікросхеми та інші комплектувальні, які можуть бути необхідними для роботи систем управління польотом. Подібні деталі виявляють як у ракетах, так і в безпілотниках. Свіжі дати виробництва на окремих компонентах можуть свідчити про те, що російська промисловість продовжує отримувати доступ до потрібної продукції, попри запроваджені обмеження.
Іноземні складові знаходять, зокрема, у крилатих ракетах «Калібр» і Х-101. Це посилює дискусію щодо необхідності ефективнішого контролю за експортом технологій, посередниками та ланцюгами постачання. Росія може використовувати складні схеми закупівель, залучати треті країни або купувати цивільну електроніку, яку надалі адаптують для військових потреб.
Україна наголошує на необхідності посилення санкцій, які мають обмежити можливості російського військово-промислового комплексу. Йдеться не лише про заборону постачання готового озброєння, а й про контроль за компонентами подвійного призначення, обладнанням для виробництва та фінансовими операціями, пов’язаними з оборонною промисловістю росії.
Окремою проблемою залишається обмеженість попереджень про можливе застосування балістичних ракет. Ігнат повідомив, що перед першою хвилею ударів відповідної інформації від партнерів не надходило. Водночас під час наступних хвиль атаки такі попередження вже з’являлися. Завчасне отримання даних може допомогти українським силам швидше привести системи ППО в готовність і своєчасно поінформувати населення про небезпеку.
Наслідки атаки вкотре продемонстрували, що росія зосереджується не лише на військових цілях. У Києві та області під ударом опинилися об’єкти енергетики, через що виникли перебої з електропостачанням. Пошкодження інфраструктури вплинули також на роботу транспорту та повсякденне життя мешканців. Масовані удари по енергетичній системі залишаються одним із ключових інструментів російського тиску на Україну.
Попри значну кількість запущених ракет і дронів, українська ППО продовжує підвищувати результативність. Зростання показників перехоплення реактивних безпілотників свідчить про адаптацію захисників до нових тактик противника. Водночас для протидії комбінованим атакам Україні й надалі необхідні додаткові системи ППО, боєприпаси, засоби радіоелектронної боротьби та міжнародна підтримка.