Всеволод Чабанець
Увечері 15 жовтня роботу всіх чотирьох аеропортів московського авіаційного вузла фактично паралізували через загрозу атак безпілотників. Обмеження на приймання та відправлення літаків запровадили одночасно у «Внуково», «Домодєдово», «Шереметьєво» та «Жуковському». До ранку 16 жовтня наслідки повітряної небезпеки позначилися на розкладі понад 200 рейсів: частину з них скасували, інші затримали на тривалий час.
Це стало вже третім подібним випадком протягом одного тижня. Попередні масштабні перебої в роботі московських аеропортів фіксували в ніч проти 9 жовтня, а потім повторно 14 жовтня. Регулярне закриття повітряного простору демонструє, наскільки вразливою залишається авіаційна інфраструктура російської столиці навіть у разі тимчасових обмежень.
Як атаки дронів вплинули на роботу аеропортів москви
Російське авіаційне відомство повідомило про припинення польотів у всіх основних аеропортах московського регіону. Такі заходи зазвичай пояснюють необхідністю гарантувати безпеку пасажирських літаків і наземного персоналу під час можливої атаки безпілотників. Однак навіть після часткового відновлення роботи повітряних гаваней авіасполучення не повернулося до нормального графіка одразу.
Найдовше обмеження діяли в аеропорту «Домодєдово». Він не приймав і не відправляв літаки понад сім годин. «Жуковський» залишався закритим майже шість із половиною годин, тоді як у «Внуково» та «Шереметьєво» перебої тривали приблизно п’ять із половиною годин. Для пасажирів це означало тривале очікування в терміналах, перенесення вильотів і невизначеність щодо часу посадки.
За попередніми підрахунками, у «Внуково» обмеження торкнулися щонайменше 66 рейсів. У «Шереметьєво» проблеми виникли щонайменше з 79 рейсами. Загальна кількість скасованих або затриманих вильотів і прильотів у московських аеропортах перевищила 200. Йдеться не лише про рейси, які мали вирушити зі столиці росії, а й про літаки, що прямували до москви з інших міст та країн.
Мер москви Сергій Собянін заявив, що від вечора четверга в районі столиці нібито збили 94 безпілотники. Незалежної перевірки цих тверджень немає, однак саме повідомлення про дронову небезпеку стало причиною масштабних обмежень у роботі цивільної авіації. У таких умовах диспетчери змушені змінювати маршрути літаків, затримувати вильоти або тимчасово перенаправляти повітряні судна на запасні аеродроми.
Літаки перенаправляли до інших міст
Через закриття московських аеропортів авіакомпанія «Аерофлот» оголосила про перенесення та скасування частини рейсів. Окремі літаки спрямували на запасні аеродроми, зокрема до Нижнього Новгорода. Такий сценарій дає змогу уникнути посадки в зоні обмежень, але водночас створює додаткові труднощі для пасажирів і наземних служб.
Людям, які мали прибути до москви, доводилося чекати на борту літаків або шукати альтернативний спосіб продовжити подорож після посадки в іншому місті. Для перевезення пасажирів планували використовувати автобуси. Проте автобусне сполучення не здатне швидко компенсувати масштабні перебої в авіаруху, особливо коли одночасно змінюються маршрути десятків рейсів.
Запасним аеродромом для частини літаків став також аеропорт «Пулково» в Санкт-Петербурзі. Він прийняв 25 рейсів, які прямували до московського регіону. Серед них був літак авіакомпанії FlyDubai, що виконував рейс із Дубая. Після приземлення пасажири провели приблизно чотири години на борту, а згодом їм запропонували дістатися до москви автобусом.
Перенаправлення літаків до Санкт-Петербурга створило додаткове навантаження і на сам «Пулково». Через дронову небезпеку там скасували або затримали 37 рейсів на виліт і ще дев’ять рейсів на посадку. Отже, обмеження в одному великому авіаційному вузлі швидко поширилися на інші міста, пов’язані з ним регулярними маршрутами.
Третє масштабне обмеження за тиждень
Повторюваність таких інцидентів свідчить про системний характер проблеми. Якщо раніше зупинка роботи аеропортів могла сприйматися як короткострокова надзвичайна ситуація, то три епізоди за один тиждень уже впливають на планування авіакомпаній, роботу диспетчерських служб і довіру пасажирів до стабільності польотів.
Ніч проти 16 жовтня стала третім випадком за тиждень, коли московські аеропорти одночасно обмежували польоти через атаки дронів. Під час одного з попередніх епізодів у столиці росії не зміг приземлитися навіть літак президента володимира путіна, який повертався із саміту СНД у Туркменістані. Це показує, що повітряні обмеження можуть зачіпати не лише комерційні рейси, а й спеціальні борти високопосадовців.
Для звичайних пасажирів наслідки таких збоїв полягають у багатогодинному очікуванні, скасуванні стикувань, зміні маршрутів і додаткових витратах. Люди ризикують пропустити наступні рейси, бронювання в готелях або заплановані зустрічі. Авіакомпаніям водночас доводиться перерозподіляти літаки, екіпажі та наземний персонал, що може спричинити нові затримки навіть після відкриття повітряного простору.
Ситуація також підкреслює залежність цивільної авіації від безпекової обстановки. Навіть якщо безпілотники не влучають безпосередньо в термінали чи злітно-посадкові смуги, сама загроза їхньої появи змушує тимчасово зупиняти польоти. У результаті атаки або повідомлення про них впливають на роботу цілої транспортної системи, охоплюючи десятки маршрутів і тисячі пасажирів.
Раніше українська влада попереджала міжнародні авіакомпанії про небезпеку польотів у російському повітряному просторі. Після нових інцидентів частина перевізників може переглядати власні ризики та рішення щодо рейсів до аеропортів росії. Для авіаційної галузі це означає зростання невизначеності, а для пасажирів — необхідність бути готовими до раптових змін у розкладі.
Поки що головним результатом чергової дронової атаки стали масштабні перебої в роботі московського авіавузла, понад 200 затриманих або скасованих рейсів і перенаправлення літаків до інших міст. Якщо подібні обмеження повторюватимуться, вони можуть перетворитися на постійний фактор ризику для цивільної авіації росії.