Німецький Бундестаг визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини нацистського режиму, зокрема за масові вбивства в Бабиному Яру. Відповідне рішення депутати ухвалили 9 жовтня під час спеціального засідання, присвяченого 85-м роковинам трагедії в Києві. Парламент Німеччини підтримав одразу два подання — представників коаліційних фракцій ХДС/ХСС і СДПН, а також опозиційної партії «Союз 90/Зелені».
Рішення стало важливим політичним і моральним сигналом для України, адже в ньому йдеться не лише про збереження пам’яті про жертв нацизму. Німецькі депутати прямо пов’язали історичну відповідальність із сучасними викликами, зокрема з необхідністю підтримувати Україну в умовах російської агресії.
Німеччина визнала відповідальність не лише за збереження пам’яті
У поданні коаліційних фракцій наголошується, що Німеччина визнає свою особливу історичну відповідальність перед Україною за злочини, скоєні нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Водночас депутати підкреслили: ця відповідальність не може обмежуватися церемоніями пам’яті, меморіальними заходами чи публічними заявами.
Йдеться про активну протидію антисемітизму, расизму, історичному ревізіонізму та будь-яким проявам імперіалістичного насильства. У Бундестазі зазначили, що уроки минулого мають безпосереднє значення для сучасної Європи. Спотворення історії, виправдання агресії та заперечення злочинів проти цивільного населення створюють умови для повторення подібних трагедій.
Окремо німецькі парламентарі наголосили на необхідності всебічної допомоги Україні. На їхню думку, Україна повинна й надалі отримувати політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку для захисту державного суверенітету, незалежності й територіальної цілісності.
У документі також ідеться про право українського народу на самовизначення, свободу та незалежний демократичний розвиток. Таким чином, історичну відповідальність Німеччини депутати розглядають не як абстрактне поняття, а як підставу для конкретних дій у сучасній міжнародній політиці.
Представники «Союзу 90/Зелених» у своєму поданні також використали 85-ті роковини трагедії в Бабиному Яру, щоб нагадати про масштаб злочинів нацистського режиму та про відповідальність Німеччини перед Україною. У документі зазначено, що масові розстріли в Києві були організовані та здійснені нацистською Німеччиною й стали однією з найбільших акцій знищення в роки Голокосту.
За результатами голосування подання коаліційних фракцій підтримали їхні автори та представники «Зелених». Депутатська група «Альтернатива для Німеччини» і партія «Ліві» утрималися. Ініціативу «Зелених» підтримали самі автори та «Ліві», тоді як ХДС/ХСС, СДПН і АдН утрималися. Проти ухвалення рішень голосів не було.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв назвав голосування унікальним. Він звернув увагу на те, що спільне ухвалення документів відбулося за участю як представників урядової коаліції, так і опозиції. За його оцінкою, німецькі парламентарі в цьому питанні вирішили не просто вести політичну дискусію, а зробити внесок у формування відповідального ставлення до історії.
Що сталося в Бабиному Яру
Бабин Яр у Києві є одним із найвідоміших місць масових убивств, скоєних нацистами на території України. Трагедія розпочалася наприкінці вересня 1941 року після захоплення Києва німецькими військами. Нацистська окупаційна влада наказала євреям міста зібратися біля Бабиного Яру, заявляючи, що їх планують переселити.
29 і 30 вересня людей доправляли до урочища, відбирали особисті речі, змушували роздягатися, а потім розстрілювали. За даними істориків, лише протягом цих двох днів було вбито понад 33 тисячі київських євреїв. Серед загиблих були діти, жінки, літні люди та цілі родини.
Масові розстріли в Бабиному Яру стали одним із найбільших злочинів Голокосту, скоєних шляхом масових убивств. У наступні роки окупації урочище використовували як місце страти й поховання представників різних груп населення. Там убивали ромів, військовополонених, пацієнтів психіатричних лікарень, підпільників, заручників та інших цивільних.
Загальна кількість жертв Бабиного Яру за період із 1941 до 1943 року, за різними оцінками, становить від 70 до 100 тисяч людей. Точне число загиблих досі складно встановити, оскільки нацисти намагалися приховати сліди злочинів, знищуючи документи та останки жертв.
Трагедія Бабиного Яру має особливе значення для України. Вона свідчить не лише про масштаби Голокосту, а й про долю українських міст і сіл, які опинилися під нацистською окупацією. Для багатьох родин пам’ять про загиблих у Бабиному Яру залишається частиною особистої та національної історії.
Історична пам’ять і сучасна підтримка України
Рішення Бундестагу прозвучало на тлі повномасштабної війни росії проти України. Саме тому згадка про Бабин Яр у німецькому парламенті набула не лише меморіального, а й сучасного політичного значення. Депутати наголосили, що захист України від агресії є частиною спільної боротьби за міжнародне право, свободу та право народів самостійно визначати власне майбутнє.
Для України важливо, що в рішенні Бундестагу простежується прямий зв’язок між злочинами минулого та відповідальністю сьогодення. Визнання провини нацистського режиму не означає формального завершення історичної теми. Навпаки, воно передбачає постійну роботу над збереженням пам’яті, протидію спробам переписати історію та підтримку тих, хто сьогодні захищає свою свободу.
Вшанування жертв Бабиного Яру є нагадуванням про ціну байдужості до агресії та пропаганди ненависті. Ухвалені німецьким парламентом документи підкреслюють: пам’ять про злочини нацизму має бути пов’язана з практичними кроками задля недопущення нових воєнних злочинів і масових переслідувань.
Визнання відповідальності Німеччини перед Україною стало важливим кроком у спільному осмисленні трагічної історії. Воно також демонструє, що пам’ять про Бабин Яр залишається живою та впливає на політичні рішення сучасної Європи. Для українців це рішення є підтвердженням того, що світ дедалі чіткіше усвідомлює масштаби злочинів, скоєних на українській землі, і необхідність підтримувати Україну в боротьбі за свободу та справедливий мир.
Трамп закликав Україну обрати нового президента: що заявив політик