Всеволод Чабанець
Третій президент України Віктор Ющенко звернувся до президента США Дональда Трампа із закликом не забувати про міжнародні зобов’язання Вашингтона перед Україною. У відкритому листі він розкритикував можливе відновлення торгівлі російським дизельним паливом і пов’язав доходи москви від експорту енергоносіїв із продовженням війни проти України.
Окрему увагу Ющенко приділив обставинам, за яких Україна відмовилася від ядерного арсеналу після розпаду Радянського Союзу. На його думку, рішення Києва ґрунтувалося на запевненнях міжнародних партнерів, зокрема Сполучених Штатів, щодо поваги до суверенітету, територіальної цілісності та безпеки української держави.
Приводом для звернення стали заяви про домовленості Дональда Трампа з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального з росії на американський і світовий ринки. Колишній президент України назвав такі кроки небезпечними, адже вони, за його оцінкою, можуть забезпечити кремль додатковими фінансовими ресурсами під час повномасштабної війни.
Ющенко закликав не фінансувати російську воєнну машину
У своєму листі Віктор Ющенко наголосив, що вважає неприйнятними не лише заклики до України припинити боротьбу, а й рішення, які створюють нові можливості для торгівлі з державою-агресором. Політик зауважив, що будь-які доходи росії від продажу нафтопродуктів можуть бути спрямовані на підтримку армії, закупівлю озброєння та продовження ракетних атак.
За логікою звернення, кожен долар, отриманий росією від експорту дизельного пального, посилює її здатність вести війну. Саме тому Ющенко вважає торгівлю з агресором під час бойових дій не просто економічним рішенням, а політичним сигналом, який може послабити міжнародний тиск на москву.
Колишній президент висловив обурення тим, що Україну можуть закликати зупинити опір, одночасно дозволяючи росії отримувати прибутки від продажу енергоносіїв. Він також розкритикував спроби зовнішніх гравців повчати українців, кого обирати та як їм будувати власне майбутнє.
На переконання Ющенка, такі підходи суперечать принципам, які декларувалися демократичними державами після завершення холодної війни. Україна, яка відмовилася від потужного ядерного потенціалу, очікувала, що її безпека буде захищена міжнародними домовленостями та політичною підтримкою партнерів.
Ціна ядерного роззброєння України
Після розпаду СРСР на території України залишався один із найбільших у світі ядерних арсеналів. За кількістю стратегічних боєзарядів український потенціал вважався третім за масштабом після арсеналів США та росії. Водночас Київ погодився передати ядерну зброю та ліквідувати відповідну інфраструктуру, обравши шлях міжнародної співпраці й гарантій безпеки.
У 1994 році Україна, США, Велика Британія та росія підписали Будапештський меморандум. Документ передбачав зобов’язання поважати незалежність, суверенітет і кордони України, а також утримуватися від застосування сили або погрози силою проти української держави.
Ющенко нагадав, що українське ядерне роззброєння було добровільним рішенням, ухваленим заради миру та довіри до міжнародного порядку. Україна відмовилася від зброї масового ураження, розраховуючи, що підписані домовленості матимуть практичне значення в разі загрози її безпеці.
На думку третього президента, Сполучені Штати не можуть забути про свою роль у цих домовленостях. Він назвав американські зобов’язання перед Україною не лише політичними, а й моральними, оскільки саме довіра до позиції Вашингтона була одним із чинників, що вплинули на рішення Києва відмовитися від ядерного статусу.
Водночас Будапештський меморандум не містив положення про автоматичне введення військ або прямий механізм колективної оборони, подібний до передбаченого союзницькими договорами. Проте Ющенко вважає, що це не скасовує відповідальності підписантів за підтримку України та протидію агресії проти неї.
Дискусія про російське дизпаливо та санкції
Питання можливого послаблення санкцій проти російського пального викликало гостру реакцію в Україні. Президент Володимир Зеленський заявляв, що зняття обмежень без тривалих домовленостей про припинення вогню та деескалацію може допомогти москві продовжувати війну. На його думку, економічні поступки росії без реальних гарантій миру здатні продовжити агресію, а не зупинити її.
Українська сторона також наголошувала, що удари Сил оборони по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах паливної інфраструктури є відповіддю на систематичні атаки росії по українській енергетиці. Водночас Київ заявляв про готовність відмовитися від таких ударів, якщо російські війська припинять обстріли енергетичних об’єктів України.
Рішення щодо російського дизельного пального стало предметом дискусії і в самих Сполучених Штатах. Представники обох головних американських партій висловлювали занепокоєння тим, що імпорт російських нафтопродуктів може забезпечити кремлю додаткові кошти. Американські законодавці наголошували: країна-агресор не повинна отримувати фінансову підтримку, яка допомагає їй вести війну проти України.
Для України ця ситуація має не лише економічний, а й принциповий вимір. Якщо росія продовжує заробляти на продажу пального, водночас атакуючи українські міста та критичну інфраструктуру, будь-яке послаблення санкцій сприймається як сигнал про можливість уникнути відповідальності. Саме цього, за словами Ющенка, міжнародні партнери не повинні допустити.
Звернення третього президента до Дональда Трампа фактично порушує ширше питання: якою є ціна міжнародних гарантій і чи можуть держави довіряти підписаним угодам. Україна виконала взяті на себе зобов’язання щодо ядерного роззброєння, однак згодом зіткнулася з агресією держави, яка також була стороною Будапештського меморандуму.
Для Києва важливо, щоб підтримка партнерів вимірювалася не лише заявами, а й конкретними рішеннями. Йдеться про збереження санкційного тиску, обмеження доходів російського енергетичного сектору, посилення оборонної допомоги та чітке підтвердження права України самостійно визначати власне майбутнє.
Ющенко закликав американське керівництво враховувати не тільки короткострокову економічну вигоду від торгівлі енергоносіями, а й довгострокові наслідки таких домовленостей. На його переконання, будь-яке рішення, яке збільшує прибутки росії під час війни, може мати прямий вплив на безпеку українців і стійкість міжнародного порядку.
Таким чином, лист Віктора Ющенка до Дональда Трампа став нагадуванням про обставини українського ядерного роззброєння та відповідальність держав, які свого часу надали Києву гарантії. У центрі звернення опинилося питання, чи може торгівля російським дизелем бути виправданою, якщо отримані від неї кошти використовуються для продовження війни проти України.