Зоряна Білокрай
Колишній спецпредставник США з питань України Кіт Келлог заявив, що українські удари по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах паливно-енергетичного комплексу можуть бути важливим інструментом тиску на кремль. На його думку, російська енергетика безпосередньо забезпечує функціонування воєнної економіки, а отже має відчути наслідки війни, яку москва розв’язала проти України.
Позицію американського генерала-лейтенанта у відставці озвучили під час дискусії на Варшавському безпековому форумі. Келлог виступив за продовження військової, фінансової та економічної підтримки України й наголосив, що міжнародна спільнота має допомогти послабити здатність росії вести тривалу агресію.
За його словами, метою західної підтримки повинно бути створення таких умов, за яких російське керівництво зрозуміє неможливість продовження війни без критичних втрат для власної економіки. Йдеться не лише про постачання озброєння, а й про системний тиск на джерела доходів російського бюджету.
Келлог назвав російські НПЗ військовими цілями
Відповідаючи на запитання про можливі рекомендації для президента України Володимира Зеленського, Кіт Келлог заявив, що українські сили мають виводити з ладу російські нафтопереробні заводи. Він назвав такі об’єкти законними військовими цілями, оскільки вони пов’язані з паливним забезпеченням російської армії та роботою воєнної промисловості.
Представник США фактично закликав Україну продовжувати кампанію проти об’єктів, які забезпечують виробництво, зберігання та транспортування нафтопродуктів. На його думку, удари по НПЗ здатні не лише скоротити обсяги переробки нафти, а й ускладнити постачання пального для російських військ, авіації, флоту та тилових підрозділів.
Келлог вважає, що росія має заплатити відчутну ціну за розв’язану війну. Він також провів відмінність між ударами російської армії по цивільній інфраструктурі України та українськими атаками на об’єкти, які використовуються для ведення бойових дій. За його оцінкою, перенесення бойових можливостей і пов’язаних із ними ризиків на територію агресора є способом змусити кремль переглянути свою стратегію.
Окремо колишній американський спецпредставник згадав нафтову та газову промисловість росії. Саме ці сектори залишаються основою експортних надходжень країни, наповнення державного бюджету та фінансування армії. Тому посилення тиску на енергетичний комплекс, на його переконання, може мати для москви стратегічне значення.
Енергетичний сектор як джерело фінансування війни
Російська економіка значною мірою залежить від видобутку, переробки та експорту енергоносіїв. Навіть в умовах санкцій кремль намагається зберігати доходи від продажу нафти, газу та нафтопродуктів, спрямовуючи значну частину бюджетних коштів на оборонні потреби. Саме тому об’єкти паливно-енергетичного комплексу регулярно опиняються в центрі уваги під час обговорення ефективності українських далекобійних операцій.
Пошкодження або тимчасова зупинка роботи НПЗ може впливати на кілька напрямів одночасно. Серед можливих наслідків — скорочення виробництва бензину, дизельного пального та авіаційного керосину, перебої з логістикою, необхідність ремонту обладнання й перерозподіл ресурсів між регіонами. Для російського військового апарату це означає додаткове навантаження на систему постачання.
Водночас такі операції мають військовий і політичний вимір. Україна демонструє, що російська територія та її стратегічні підприємства не є недосяжними, а продовження агресії створює ризики для внутрішньої стабільності самої росії. За задумом української сторони, це має впливати не лише на промислові показники, а й на сприйняття війни російським суспільством та елітами.
Келлог також підкреслив необхідність комплексної допомоги Україні. Йдеться про озброєння, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, фінансову підтримку та санкційні заходи. У сукупності ці інструменти повинні посилити обороноздатність України й водночас зменшити спроможність росії підтримувати високу інтенсивність бойових дій.
Україна пов’язує припинення ударів із діями росії
Заява Келлога пролунала на тлі дискусії про можливе енергетичне перемир’я. Президент Володимир Зеленський раніше повідомляв, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах за умови, що російські війська зупинять атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Такий підхід передбачає взаємність: припинення ударів по енергетичних об’єктах має стосуватися обох сторін. Україна неодноразово наголошувала, що росія використовує масовані ракетні та дронові атаки для пошкодження електростанцій, підстанцій, газових об’єктів і теплопостачальної системи. Наслідками таких ударів стають аварійні відключення, перебої з водопостачанням і опаленням, а також додаткові ризики для цивільного населення.
За повідомленнями української сторони, навіть після заяв про можливість енергетичного перемир’я російські війська продовжували атакувати українські енергетичні об’єкти та автозаправні станції. У Києві це розцінили як свідчення того, що москва не демонструє готовності дотримуватися домовленостей або використовує переговори лише як тимчасовий інструмент.
У такій ситуації удари по російській енергетичній інфраструктурі розглядаються Україною як відповідь на системні атаки та спосіб зменшити військові можливості агресора. Водночас остаточна оцінка кожної операції залежить від конкретного об’єкта, його використання, масштабу наслідків і дотримання норм міжнародного гуманітарного права.
Позиція Кіта Келлога свідчить про те, що в американському політичному та безпековому середовищі зберігається підтримка права України завдавати ударів по цілях, пов’язаних із російською воєнною машиною. На його думку, тиск на нафтову та газову промисловість має стати одним із ключових елементів стратегії примусу росії до припинення агресії.
Для України питання енергетичних ударів залишається частиною ширшої оборонної стратегії. Її мета — не лише відповісти на російські атаки, а й позбавити противника ресурсів для продовження війни. Якщо росія прагне припинення ударів по власній інфраструктурі, першою умовою цього, за позицією Києва, має стати припинення атак на українську енергетику та цивільні об’єкти.