Після ракетних і дронових атак у Києві мешканців закликали не фотографувати та не публікувати в соціальних мережах кадри з місць влучань. У КМДА наголосили: навіть невеликий допис, коротке відео або знімок уламків може розкрити важливу для ворога інформацію та створити додаткові ризики для цивільних, рятувальників, медиків і військових.
КМДА попередила: за публікацію наслідків обстрілів загрожує до 12 років
У міській адміністрації пояснили, що російські військові системно відстежують відкриті джерела, зокрема соціальні мережі, місцеві канали та повідомлення очевидців. Опубліковані фото й відео можуть допомогти визначити місце падіння ракети або дрона, характер пошкоджень, напрямок роботи екстрених служб і час прибуття спеціалістів.
Такі дані противник здатен використати для аналізу результатів атаки та підготовки повторного удару. Особливо небезпечними є матеріали, зроблені одразу після вибуху, коли на місці ще працюють рятувальники, поліція, медики або представники військових структур. Поширення відео в режимі реального часу може фактично підказати ворогу, куди саме спрямувати наступну атаку.
У КМДА закликали не знімати та не поширювати кадри, які дають змогу встановити наслідки обстрілу, розташування сил оборони або особливості роботи протиповітряної оборони. Йдеться не лише про дописи у відкритих профілях. Небезпечними можуть бути також пересилання матеріалів у тематичних чатах, публікація сториз, трансляції та передавання фото невідомим особам.
Які фото та відео не можна публікувати після атаки
Обмеження стосуються будь-якого контенту, за яким можна отримати додаткову інформацію про військову обстановку або роботу служб. Не варто фотографувати й оприлюднювати військові об’єкти, блокпости, позиції підрозділів, переміщення техніки та місця розташування військовослужбовців.
Також небажано публікувати наслідки ракетних і дронових атак, уламки боєприпасів, вирви, пошкодження об’єктів критичної інфраструктури та інші деталі, які допомагають ідентифікувати місце удару. Окремо заборонено поширювати зображення або відео роботи протиповітряної оборони, польоту ракет, моментів збиття повітряних цілей і результатів діяльності українських захисників.
Навіть якщо автор не має наміру допомагати ворогу, публікація може містити непрямі підказки. У кадр здатні потрапити дорожні знаки, номери будинків, характерні споруди, координати, геолокація, час знімання або маршрут руху службових автомобілів. Поєднання таких деталей із повідомленнями інших користувачів дає змогу скласти цілісну картину події.
Факт того, що інформація вже з’явилася в інтернеті, не робить її безпечною для повторного поширення. Передрук чужого допису, цитування публікації або надсилання відео друзям також збільшує аудиторію, яка може отримати чутливі відомості. Саме тому після атаки варто утриматися від публікацій і дочекатися офіційної інформації від уповноважених органів.
Яка відповідальність передбачена за поширення військової інформації
У КМДА нагадали, що за певних обставин публікація матеріалів про переміщення українських військ, техніки або розташування підрозділів може мати кримінальні наслідки. Такі дії можуть кваліфікуватися за статтею 114-2 Кримінального кодексу України. Остаточна правова оцінка залежить від змісту оприлюднених даних, способу їх поширення, наслідків і супутніх обставин.
Покарання може передбачати значний штраф або позбавлення волі. У найтяжчих випадках, зокрема якщо інформацію передали державі, яка здійснює збройну агресію проти України, строк ув’язнення може сягати до 12 років. Тому твердження, що звичайна фотографія нібито не може становити проблеми, є помилковим: значення мають не лише наміри автора, а й зміст матеріалу та потенційна шкода для оборони країни.
Водночас громадянам не слід самостійно перевіряти або розповсюджувати сумнівні повідомлення про місця ударів. Якщо в соціальних мережах виявлено публікацію з кадрами роботи ППО, військових об’єктів, техніки чи наслідків атаки, її не потрібно коментувати, копіювати або пересилати. Найбезпечніше рішення — повідомити про такий контент правоохоронців або Службу безпеки України.
Після обстрілу головним завданням очевидців має бути власна безпека та допомога людям у межах дозволеного. Необхідно відійти від небезпечної території, виконувати вказівки екстрених служб і не заважати рятувальникам. Якщо потрібна фіксація пошкоджень для відповідних служб, її мають проводити уповноважені фахівці або за узгодженням із ними.
Відмова від публікації чутливих кадрів — це не обмеження права розповідати про події, а відповідальний крок для захисту людей. Фото та відео, зроблені після обстрілів, можуть здаватися важливими свідченнями, однак необережне поширення здатне розкрити дані, які ворог використає проти міста. Саме тому КМДА просить киян і гостей столиці не знімати наслідки атак без нагальної потреби та не публікувати матеріали, що можуть допомогти противнику.
Хакери вимагають $400 тисяч після атаки на сайт АТБ: відповідь компанії