На Київщині презентували проєкт «Історія одного будинку»

На Київщині започаткували обласний культурно-історичний проєкт «Історія одного будинку». Ініціативу реалізують Департамент культури та туризму Київської обласної державної адміністрації спільно з Київською обласною бібліотекою для дітей. Її мета — привернути увагу до архітектурної спадщини області, зібрати маловідомі факти про будівлі та зберегти локальну пам’ять громад.

Проєкт «Історія одного будинку» має об’єднати територіальні громади, бібліотеки, працівників закладів культури, краєзнавців, дослідників і всіх небайдужих до історії рідного краю. Учасникам пропонують обрати одну будівлю у своєму населеному пункті та дослідити її минуле, архітектурні особливості й зв’язок із важливими подіями або людьми.

Чому важливо зберігати історію будинків

У кожному місті, селищі чи селі є споруди, які формують неповторний образ громади. Це можуть бути старі житлові будинки, садиби, колишні школи, адміністративні приміщення, громадські споруди, млини, вокзали, культові або промислові об’єкти. Навіть якщо будівля не має офіційного статусу пам’ятки, вона може бути надзвичайно важливою для людей, які живуть поруч.

За фасадами старих будинків приховані історії родин, праця кількох поколінь, спогади про визначних мешканців і події, що вплинули на розвиток населеного пункту. У таких спорудах могли діяти школи, лікарні, бібліотеки, органи місцевого самоврядування або культурні установи. Іноді саме будинок стає матеріальним свідченням періоду, про який збереглося небагато письмових джерел.

Історія архітектури Київщини складається не лише з відомих пам’яток і туристичних об’єктів. Важливу роль у ній відіграють звичайні, на перший погляд, будівлі, які зберегли характер місцевої забудови, традиційні матеріали, особливості декору та сліди різних історичних епох. Саме тому дослідження одного будинку може стати внеском у збереження культурної спадщини всієї області.

Локальна пам’ять потребує уваги. Якщо не зафіксувати спогади мешканців, старі фотографії, документи та відомості про призначення споруди, частина історії може бути втрачена. Проєкт покликаний своєчасно зібрати такі матеріали й передати їх майбутнім поколінням у доступній та змістовній формі.

Як громади можуть долучитися до проєкту

Для участі потрібно обрати будівлю, яка має історичну, культурну, архітектурну або краєзнавчу цінність. Це може бути як добре відомий об’єкт, так і малопомітна споруда, про яку знають переважно місцеві жителі. Важливо, щоб будинок був пов’язаний із розвитком громади, пам’ятними подіями, діяльністю установ або долями людей.

Дослідження варто почати з базових відомостей. Насамперед необхідно зазначити повну назву та адресу об’єкта, а також з’ясувати, чи мав він іншу назву в минулому. Корисно встановити приблизний або точний час спорудження — рік, десятиліття чи століття. Якщо достовірної дати немає, можна подати обґрунтовану орієнтовну інформацію та пояснити, на чому вона базується.

Окрему увагу слід приділити архітектурі будинку. У матеріалах можна описати стиль споруди, форму даху, тип фундаменту, матеріали стін, особливості вікон і дверей, оздоблення фасаду, декоративні елементи та планування. Важливо також зафіксувати сучасний стан об’єкта: чи збереглася будівля повністю, чи зазнала перебудов, чи потребує ремонту або перебуває під загрозою руйнування.

Не менш цінною частиною дослідження стане історична довідка. У ній можна розповісти про обставини будівництва, перших власників, відомих мешканців, установи, які розміщувалися в будинку, а також події, що відбувалися всередині або поруч. Джерелами інформації можуть бути розповіді старожилів, родинні архіви, записи в місцевих бібліотеках, краєзнавчі матеріали та документи, що збереглися в громаді.

Важливо додати до дослідження якісні сучасні фотографії. Бажано зробити загальний вигляд будівлі, зняти фасади, окремі архітектурні деталі, вхід, елементи оздоблення та навколишню територію. Якщо є можливість, до матеріалів варто долучити архівні світлини, креслення, схеми, копії документів або інші візуальні свідчення. Так можна показати, як будинок змінювався з часом.

Особливу цінність матимуть маловідомі об’єкти. Не кожна історична споруда внесена до офіційних переліків, однак це не означає, що вона не має культурного значення. Для мешканців громади такий будинок може бути місцем важливих спогадів, символом певної вулиці або одним із небагатьох свідків минулого населеного пункту.

Мета та значення культурно-історичної ініціативи

Проєкт «Історія одного будинку» має допомогти сформувати своєрідну мапу архітектурної пам’яті Київщини. Зібрані матеріали покажуть різноманіття регіону, особливості забудови окремих громад і зв’язок між архітектурою та історією людей. Такий підхід дає змогу побачити область не лише через великі пам’ятки, а й через щоденне середовище, у якому жили та працювали попередні покоління.

Ініціатива також сприяє розвитку краєзнавства та культурної освіти. Підготовка дослідження може стати спільною справою для бібліотекарів, учнів, педагогів, музейних працівників, місцевих істориків і представників громад. Пошук інформації, розмови зі старшими мешканцями та робота з архівними матеріалами допомагають молоді краще зрозуміти історію свого населеного пункту й відчути особистий зв’язок із культурною спадщиною.

Збереження пам’яті про будинки має значення і в умовах воєнних викликів. Архітектурні об’єкти можуть постраждати від бойових дій, занедбаності, перебудов або природного руйнування. Детально зафіксована інформація дає змогу зберегти свідчення про споруду навіть у разі її пошкодження чи втрати, а в майбутньому може стати основою для відновлення.

Організатори закликають громади долучатися до ініціативи та відповідально працювати з історичними матеріалами. Дослідження має бути максимально точним: сумнівні факти бажано перевіряти, а усні свідчення подавати з уточненням про їхнє походження. Такий підхід допоможе створити якісний і надійний культурний архів Київської області.

Підготовлені в межах проєкту матеріали необхідно надати до 20 жовтня 2026 року. У майбутньому зібрані історії можуть стати частиною спільної культурної пам’яті Київщини, допомогти зберегти унікальний архітектурний образ регіону та привернути увагу до будівель, які потребують дослідження, охорони й належного ставлення.

Історія одного будинку — це водночас історія вулиці, громади та людей, які залишили після себе помітний слід. Саме з таких локальних історій формується цілісне розуміння минулого України. Тому участь у проєкті є можливістю не лише розповісти про конкретну споруду, а й зробити власний внесок у збереження культурної спадщини Київщини.