Нафтогазові доходи бюджету РФ у вересні обвалилися на 22%

Нафтогазові доходи бюджету росії у вересні 2026 року продемонстрували помітне падіння. За місяць федеральна скарбниця отримала 452,4 млрд рублів від продажу нафти й газу, що на 130,1 млрд рублів, або 22,3%, менше, ніж у вересні попереднього року. Скорочення ключового джерела бюджетних надходжень відбувається на тлі зростання витрат держави, зокрема на війну, оборонну промисловість і підтримку паливного сектору.

Нафтогазові доходи традиційно мають важливе значення для російського бюджету. Вони формуються передусім за рахунок податку на видобуток корисних копалин, експортних зборів, податку на додатковий дохід та інших платежів, пов’язаних із видобуванням і продажем енергоносіїв. Коли ці надходження зменшуються, уряд РФ змушений активніше використовувати резерви, збільшувати запозичення або скорочувати фінансування цивільних напрямів.

Падіння доходів попри місячне зростання

У порівнянні із серпнем нафтогазові надходження у вересні все ж зросли на 7%. Однак це місячне покращення не змінило загальної річної тенденції: у річному вимірі падіння прискорилося до 22,3%, тоді як місяцем раніше різниця з аналогічним періодом попереднього року становила близько 16%.

Така динаміка свідчить, що короткострокове збільшення платежів не означає стабілізації російського енергетичного бюджету. На показники впливають ціни на нафту, обсяги експорту, курс рубля, податкові механізми та витрати держави на підтримку внутрішнього паливного ринку. Навіть за умови окремого місячного приросту сукупний результат може залишатися слабшим, ніж торік.

Одним із головних чинників, який змінив структуру вересневих надходжень, стали демпферні виплати. Упродовж місяця з бюджету на компенсації нафтовим компаніям спрямували 305,5 млрд рублів. Для порівняння, у серпні на ці потреби витратили 197,3 млрд рублів. Отже, за місяць обсяг таких виплат збільшився більш ніж на 108 млрд рублів.

Демпферний механізм фактично перерозподіляє кошти бюджету на користь нафтопереробних компаній. Його призначення полягає у стримуванні внутрішніх цін на бензин і дизельне пальне. Якщо експортні ціни та курс валюти роблять продаж пального за кордон вигіднішим, держава компенсує виробникам частину різниці, щоб заохотити їх постачати продукцію на внутрішній ринок.

Зростання демпферних виплат мало безпосередній вплив на підсумковий фінансовий результат. Практично весь приріст надходжень від податку на видобуток корисних копалин був поглинутий компенсаціями нафтовому сектору. У підсумку з урахуванням додаткових нафтогазових доходів бюджет недоотримав близько 10 млрд рублів.

Росія продовжує витрачати валюту та золото

Попри скорочення доходів від нафти й газу, Міністерство фінансів росії планує продовжувати операції в межах бюджетного правила. У період із 7 жовтня до 6 листопада відомство має намір щодня спрямовувати еквівалент 12,7 млрд рублів на придбання іноземної валюти та золота.

Такі операції покликані регулювати обсяг нафтогазових доходів, які надходять до бюджету, і формувати державні фінансові резерви. Водночас за умов падіння енергетичних прибутків закупівля валюти та дорогоцінних металів створює додаткове навантаження на державні фінанси. Російська влада намагається одночасно підтримувати резерви, стабілізувати валютний ринок і забезпечувати масштабні видатки.

Ситуація ускладнюється тим, що енергетичні доходи залежать не лише від внутрішніх рішень Москви. На них впливають обмеження проти російської нафти, зміни логістики, знижки для покупців, витрати на транспортування та страхування, а також здатність експортерів обходити санкційні бар’єри. Що більшу знижку доводиться надавати для збереження обсягів продажу, то меншим стає фінансовий результат для бюджету.

На жовтень російське Міністерство фінансів заклало прогноз додаткових нафтогазових доходів у розмірі 289,5 млрд рублів. Ця сума істотно нижча за вересневі фактичні надходження, що може свідчити про обережні очікування відомства. Водночас прогноз залишається залежним від коливань світових цін на нафту, курсу рубля та експортних обсягів.

Зменшення прогнозованих доходів означає, що російському бюджету дедалі складніше розраховувати на енергетичний сектор як на стабільне джерело фінансування. Якщо тенденція збережеться, уряду доведеться шукати додаткові кошти всередині країни. Це може проявитися у підвищенні податків, збільшенні зборів із бізнесу, скороченні цивільних програм або посиленні контролю над державними компаніями.

Військові видатки зростають на тлі бюджетних проблем

Падіння нафтогазових доходів відбувається одночасно зі зростанням запланованих витрат росії на армію та закупівлю озброєнь. У проєкті федерального бюджету РФ на 2027 рік на ці потреби передбачили 17,1 трлн рублів. Це на 32% більше, ніж було закладено у бюджеті на 2026 рік, коли відповідні видатки оцінювалися у 12,9 трлн рублів.

Таким чином, російська влада збільшує фінансування військової сфери саме в період, коли один із головних бюджетних ресурсів демонструє негативну динаміку. Такий дисбаланс підсилює залежність держави від ненадходжень, внутрішніх позик та перерозподілу коштів між секторами економіки.

Високі військові витрати можуть тимчасово підтримувати промислове виробництво, зайнятість і замовлення для підприємств оборонного комплексу. Однак вони одночасно обмежують можливості для розвитку охорони здоров’я, освіти, інфраструктури та регіональних програм. За умов падіння доходів від експорту енергоносіїв така модель стає дедалі дорожчою для бюджету.

Додаткові ризики для паливно-енергетичного сектору створюють атаки на російську нафтопереробну інфраструктуру. У вересні після удару безпілотників припинив роботу Московський нафтопереробний завод. Було пошкоджено дві основні установки первинної перегонки нафти, а відновлення підприємства може тривати кілька тижнів.

Раніше після атаки також зупинив перероблення нафти завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» — одне з найбільших підприємств такого профілю в росії та значний виробник бензину. Зупинка або обмеження роботи НПЗ зменшує випуск пального, посилює дефіцит на внутрішньому ринку та може змусити уряд збільшувати демпферні виплати.

Для бюджету це означає подвійний тиск. З одного боку, держава може втрачати частину податкових платежів через скорочення перероблення та продажу нафтопродуктів. З іншого — їй доводиться витрачати більше коштів на стабілізацію цін і забезпечення внутрішнього ринку пальним. У результаті нафтогазовий сектор приносить менше доходів, але потребує більшої бюджетної підтримки.

Вересневі показники демонструють, що проблеми російських фінансів мають не лише тимчасовий характер. Падіння нафтогазових доходів, зростання демпферних виплат, пошкодження НПЗ та збільшення військових видатків формують для бюджету РФ несприятливу комбінацію. У короткостроковій перспективі Москва ще може компенсувати дефіцит за рахунок резервів і внутрішніх запозичень, однак тривале скорочення енергетичних надходжень поступово звужуватиме простір для таких рішень.