Опозиція Південної Кореї звинуватила владу в провалі політики щодо України

У Південній Кореї загострилася політична дискусія навколо ставлення влади до України, росії та Північної Кореї. Керівниця опозиційної партії «Сила народу» На Кьон Вон звинуватила адміністрацію президента Лі Дже Мьона у провалі дипломатичної політики щодо України. На її думку, уряд Сеула демонструє надмірно жорстку реакцію на дії Києва, водночас уникаючи відкритої критики Москви та Пхеньяна.

Опозиціонерка заявила, що така лінія поведінки суперечить інтересам Південної Кореї, послаблює позиції країни на міжнародній арені та фактично грає на користь росії й Північної Кореї. На Кьон Вон також повідомила про намір звернутися з листом до президента України Володимира Зеленського, щоб пояснити свою позицію та спробувати зменшити напруження у двосторонніх відносинах.

Опозиція Південної Кореї розкритикувала дії уряду

На Кьон Вон пояснила, що її звернення до Володимира Зеленського має продемонструвати підтримку України та водночас допомогти «виправити хибну дипломатію уряду». За її словами, Південна Корея повинна підтверджувати цінності солідарності ліберальних демократій, особливо в умовах масштабної війни та посилення співпраці між росією і Північною Кореєю.

Депутатка наголосила, що влада країни не повинна застосовувати подвійні стандарти у зовнішній політиці. Вона вважає, що Сеул має чітко реагувати на дії держав, які становлять загрозу міжнародній безпеці, а не чинити дипломатичний тиск на Україну, яка протистоїть російській агресії.

Особливе обурення опозиціонерки викликала реакція адміністрації Лі Дже Мьона на питання репатріації північнокорейських військовополонених. Україна раніше погодилася передати Південній Кореї двох громадян КНДР, захоплених під час бойових дій на боці росії. Водночас представники південнокорейської влади заявили, що ця тема є надзвичайно чутливою та може вплинути на дипломатичні відносини, національну безпеку й ситуацію на Корейському півострові.

На думку На Кьон Вон, замість подяки за готовність України сприяти розв’язанню складного гуманітарного питання влада Південної Кореї відповіла Києву ворожістю. Вона вважає таку реакцію необґрунтованою та політично шкідливою.

«Адміністрація Лі Дже Мьона не може висловити жодного протесту проти Північної Кореї, через міни якої постраждали південнокорейські військові вздовж демаркаційної лінії, або проти росії — держави-агресора. Натомість вона відповідає ворожістю на добру волю України, яка погодилася репатріювати північнокорейських військовополонених», — заявила представниця опозиції.

Суперечка навколо північнокорейських військовополонених

Історія двох військових із Північної Кореї стала одним із центральних елементів дипломатичної суперечки між Києвом і Сеулом. Українські військові захопили їх у полон на Курщині в січні 2025 року. За даними української сторони, північнокорейці брали участь у війні проти України на боці російських сил. Після поранення їх доправили до Києва, де вони перебували під наглядом українських представників.

Україна заявляла, що не передаватиме полонених росії або Північній Кореї без урахування їхньої волі та міжнародних гуманітарних норм. Водночас Київ повідомляв про готовність передати військових Південній Кореї, якщо це відповідатиме їхнім інтересам і дозволить забезпечити належний правовий та гуманітарний захист.

Для Сеула питання північнокорейських військових має особливе значення. Південна Корея розглядає громадян КНДР як частину корейського народу, однак будь-які рішення щодо їхнього статусу можуть мати наслідки для відносин із Пхеньяном. Окрім того, в уряді побоюються, що публічне обговорення участі північнокорейців у війні росії проти України може посилити напруженість у регіоні.

Президент Лі Дже Мьон раніше звинуватив Україну в порушенні домовленостей про нерозголошення після того, як Володимир Зеленський публічно розповів про передання Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Український президент також наголошував, що росія залучає до війни громадян десятків країн, зокрема військових із Північної Кореї.

У Сеулі сприйняли ці заяви як такі, що можуть мати негативні дипломатичні наслідки. Водночас українська сторона, очевидно, прагнула привернути увагу до міжнародного характеру російської агресії та показати, що Пхеньян безпосередньо допомагає Москві у війні.

Опозиція попереджає про вигоду для Москви та Пхеньяна

На Кьон Вон назвала курс уряду Південної Кореї ірраціональним. Вона заявила, що від нього виграють лише Москва та Пхеньян, оскільки публічна суперечка із Києвом відволікає увагу від участі Північної Кореї у війні та послаблює міжнародну єдність демократичних держав.

За словами депутатки, адміністрація президента має чіткіше реагувати на дії росії та Північної Кореї. Йдеться, зокрема, про постачання озброєння, використання північнокорейських військових у бойових діях, мінування демаркаційної лінії та інші кроки, які становлять загрозу безпеці Південної Кореї.

Опозиціонерка також вважає, що дипломатична криза між Сеулом і Києвом була створена самою південнокорейською владою. На її думку, емоційні заяви президента, його офісу та урядовців лише поглибили непорозуміння й поставили під сумнів послідовність зовнішньої політики країни.

«Президент, його офіс та уряд неодноразово висловлювали емоційне обурення, провокуючи дипломатичну кризу, створену ними самими. Їхніх дій більш ніж достатньо, щоб викликати підозри щодо їхніх глибинних мотивів як усередині країни, так і в міжнародній спільноті», — підсумувала На Кьон Вон.

Ситуація навколо України стала для Південної Кореї складним випробуванням. Сеул намагається одночасно враховувати загрозу з боку Північної Кореї, чутливість відносин із сусідніми державами та власну позицію щодо російської агресії. Проте, як наголошує опозиція, надмірна обережність може перетворитися на політичну слабкість і створити враження, що Південна Корея уникає принципової оцінки дій держав-агресорів.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть Київ і Сеул повернутися до дипломатичного діалогу. Для України важливою залишається підтримка держав, які засуджують російську агресію, а для Південної Кореї — збереження чіткої позиції щодо безпеки на Корейському півострові та міжнародного права. Саме тому суперечка навколо військовополонених може мати значно ширші наслідки для відносин між двома країнами.