Підполковник Олександр Жибров, командир ескадрильї 299-ї бригади тактичної авіації, посмертно удостоєний найвищого державного звання — Герой України. Військовому льотчику вручили орден «Золота Зірка» за виняткову мужність, самопожертву та героїчні дії під час захисту держави в перший день повномасштабного російського вторгнення.
24 лютого 2022 року Олександр Жибров одним із перших вирушив на бойове завдання. Він підняв у небо штурмовик Су-25 і завдав удару по російській військовій колоні. Дії українського пілота допомогли знищити частину ворожої техніки та зупинити просування окупаційних сил.
Пілот Су-25 атакував російську колону
На початку повномасштабної війни українська авіація виконувала надзвичайно складні бойові завдання. Льотчики діяли в умовах постійної загрози з боку ворожої протиповітряної оборони, однак продовжували прикривати наземні підрозділи та завдавати ударів по російських військах.
Олександр Жибров у перший день вторгнення очолив бойовий виліт. Його метою була російська колона, яка рухалася українською територією. Штурмовик Су-25 уразив ворожу техніку, що дозволило стримати наступ противника на визначеній ділянці.
Під час виконання завдання літак українського льотчика зазнав ураження. Штурмовик загорівся, а можливості безпечно повернутися на аеродром або катапультуватися вже не залишалося. У критичний момент Олександр Жибров ухвалив рішення, яке стало символом найвищої військової самопожертви: він спрямував палаючий Су-25 у бік російських окупантів.
Ціною власного життя пілот зупинив просування ворога та до останньої секунди залишався вірним військовій присязі. Його вчинок продемонстрував не лише особисту відвагу, а й відповідальність командира, який розумів значення свого бойового завдання для захисту побратимів і держави.
Перед вильотом Олександр Жибров говорив із дружиною та донькою. Його останні слова, які збереглися в пам’яті родини, були сповнені рішучості та любові до близьких: «Я захищатиму вас і всіх українців».
Олександр Жибров був наставником молодих льотчиків
Подвиг підполковника Жиброва не обмежується його останнім бойовим вильотом. Він багато років служив в українській тактичній авіації, передавав підлеглим професійний досвід і готував нове покоління військових пілотів. Для молодих льотчиків командир був не лише досвідченим офіцером, а й наставником, який допомагав формувати витримку, дисципліну та готовність діяти в найскладніших умовах.
Серед його учнів — відомі українські бойові льотчики Ростислав Лазаренко, Данило Мурашко, Вадим Благовісний та Єгор Середюк. Вони продовжили захищати Україну в небі та на різних напрямках фронту, демонструючи професіоналізм і відвагу.
Жибров вірив у молодих військовослужбовців і неодноразово наголошував, що саме за ними майбутнє української авіації. Він розумів: підготовка пілота — це не лише опанування техніки польотів і бойового застосування літака. Не менш важливими є відповідальність, здатність ухвалювати рішення під тиском, взаємодія з екіпажем та готовність захищати людей до кінця.
«За цією молоддю наше майбутнє» — такою була позиція Олександра Жиброва щодо своїх учнів і розвитку української військової авіації. Його вихованці згодом самі стали прикладом мужності для інших військовослужбовців.
Олександр Жибров не дожив до того моменту, коли його учні отримали високі державні відзнаки та стали відомими захисниками України. Водночас його знання, життєві принципи й командирський приклад продовжують жити в їхніх рішеннях, бойовій роботі та ставленні до служби.
Герой України: державне визнання подвигу
Посмертне присвоєння Олександру Жиброву звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» стало державним визнанням його героїзму. Ця нагорода засвідчує масштаб внеску офіцера у захист незалежності та територіальної цілісності України.
Подвиг підполковника нагадує, якою високою є ціна свободи українського народу. У перші години повномасштабного вторгнення він не залишив бойове завдання, попри смертельну небезпеку. Його рішення стало ударом по ворогу та прикладом служіння країні, який назавжди залишиться в історії української авіації.
Ім’я Олександра Жиброва пов’язане не лише з останнім боєм, а й із розвитком українських Повітряних сил, підготовкою молодих кадрів і формуванням бойового духу військових льотчиків. Він залишив після себе учнів, для яких його життя і служба стали орієнтиром.
Герой України Олександр Жибров до останнього подиху захищав свою державу, побратимів і родину. Його палаючий Су-25 став символом незламності українських воїнів, які навіть у найтяжчі моменти продовжують чинити опір російській агресії.
Пам’ять про підполковника зберігатиметься в його родині, серед побратимів, учнів і всіх українців. Посмертна нагорода не може замінити життя відважного льотчика, однак вона назавжди засвідчує: подвиг Олександра Жиброва побачила й високо оцінила вся Україна.
Зеленський зустрінеться зі спецпредставниками Трампа в Осло — Норвегія підтвердила
Червоне полярне сяйво й дві галактики: нічне небо Антарктики