Пішов із життя військовий парамедик Василь Широкорад із позивним «Турист»

Пішов із життя військовий парамедик, інструктор із тактичної медицини та боєць добровольчого батальйону «Госпітальєри» Василь Широкорад із позивним «Турист». Захисник багато років допомагав пораненим на фронті, навчав військових і цивільних домедичної допомоги, а також готував журналістів до роботи в небезпечних умовах.

Про смерть Василя Широкорада повідомили його побратими, народна депутатка Яна Зінкевич і представники медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри». За словами друзів і колег, останні роки життя військового були пов’язані з важкими випробуваннями. Він неодноразово діставав поранення та контузії, переніс кілька складних операцій і продовжував служити попри проблеми зі здоров’ям.

Василь Широкорад допомагав пораненим і навчав тактичної медицини

У «Госпітальєрах» зазначили, що вночі зупинилося серце їхнього друга та побратима. Організм Василя Широкорада за роки війни пережив численні поранення, операції та важкі діагнози. Для тих, хто знав його особисто, він залишався не лише бойовим медиком, а й людиною, яка завжди була готова прийти на допомогу.

Василь Широкорад мав значний практичний досвід роботи в зоні бойових дій. Він евакуйовував поранених, надавав їм допомогу безпосередньо на передовій і передавав свої знання іншим медикам та військовослужбовцям. Окремим напрямом його діяльності були тренінги з домедичної допомоги та тактичної медицини.

Зокрема, Василь працював із журналістами, які готувалися висвітлювати події в умовах війни. Під час навчань він пояснював, як діяти під обстрілами, оцінювати стан постраждалого, зупиняти критичну кровотечу та організовувати допомогу до прибуття медиків. Його професійність, спокій і впевненість високо оцінювали учасники таких занять.

Медіатренери, які співпрацювали з Широкорадом, згадують його як надзвичайно досвідченого фахівця. Він не обмежувався теоретичними поясненнями, а ділився реальними навичками, набутими під час служби. Для багатьох журналістів ці знання могли стати вирішальними під час роботи в небезпечних районах.

Бойовий шлях парамедика із позивним «Турист»

До українського війська Василь Широкорад прагнув долучитися ще після початку російсько-української війни. У січні 2014 року він брав участь у протестних подіях в Одесі та входив до місцевої самооборони. Після Іловайської трагедії чоловік хотів офіційно вступити до лав війська, однак тоді його визнали непридатним до служби.

Попри це рішення, Василь не залишився осторонь. Він вирушив на Донеччину разом із представниками «Правого сектору» та почав допомагати українським військовим. Згодом долучився до «Госпітальєрів», де працював бойовим медиком. Військову присягу Василь Широкорад склав у 2018 році.

Пізніше він також служив у підрозділах морської піхоти. Його побратими розповідають, що Василь продовжував виконувати бойові завдання навіть тоді, коли стан здоров’я істотно ускладнював службу. Він вважав своїм обов’язком допомагати пораненим і робити все можливе для збереження життя військовослужбовців.

За останній період захисник пережив особливо тяжкі випробування. Під час евакуації поранених на Херсонщині він дістав поранення внаслідок атаки російського FPV-дрона. Після цього Василь переніс чотири операції, зокрема хірургічне втручання із заміною кульшового суглоба. Приблизно за місяць до смерті він також переніс інфаркт.

Попри травми й тривале лікування, парамедик не припиняв служити та підтримувати побратимів. Його близькі наголошували, що він до останнього намагався сприяти наближенню перемоги України. Для нього медична допомога була не просто професією, а способом захищати людей і бути корисним там, де це було найбільш необхідно.

Спогади рідних і побратимів про Василя Широкорада

Близький друг Василя, журналіст і військовослужбовець Сергій Марін, згадував його як людину з великим досвідом і сильним характером. За його словами, Широкорад долучився до «Госпітальєрів» ще під час антитерористичної операції. Відтоді він залишався відданим медицині, військовій справі та своїм побратимам.

Особливе місце в житті Василя посідало навчання інших. Він активно передавав знання з тактичної медицини військовим, волонтерам і журналістам. Символічно, що навички, якими він ділився, допомогли врятувати його самого після атаки дрона у 2025 році. Ті, кого він навчав, змогли застосувати отримані знання в критичний момент.

Про життєвий шлях брата розповіла його сестра Тетяна Пушнова. Вона згадувала, що після початку повномасштабного вторгнення Василь неодноразово зазнавав поранень і контузій. Водночас він не втрачав здатності підтримувати рідних і цікавитися їхнім життям.

В останній розмові із сестрою Василь похвалив її за те, що вона евакуювала дітей у безпечне місце. Для родини ця розмова стала одним із найважливіших спогадів. Тетяна також пригадувала їхнє дитинство, спільні мрії, літні канікули та розмови про книжки й майбутнє.

У прощальному зверненні вона назвала брата героєм. За її словами, Василь жив так, як вважав правильним, постійно шукав свій шлях і зрештою присвятив себе допомозі іншим. Його рішення залишатися на війні, попри поранення та тяжкий стан здоров’я, рідні сприймали як свідомий вибір людини, яка не могла стояти осторонь.

Василь Широкорад також поступово перейшов на українську мову. Для близьких це стало частиною його особистого шляху та усвідомленого зв’язку з Україною. Він пишався роботою в «Госпітальєрах» і тим, що міг готувати інших до порятунку людей у надзвичайно складних обставинах.

Пам’ять про військового парамедика, інструктора з тактичної медицини та захисника України зберігатиметься у його родині, серед друзів, колег і побратимів. Василя Широкорада згадують як професійну, сміливу та небайдужу людину, яка багато років допомагала іншим ціною власного здоров’я.

Дату, час і місце поховання Василя Широкорада повідомлять додатково.