Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що саме росія зірвала запропоноване президентом США Дональдом Трампом енергетичне перемир’я між москвою та Києвом. За його словами, Україна погодилася припинити удари по енергетичній інфраструктурі, однак російські війська продовжили атакувати українські об’єкти, пов’язані з виробництвом, передачею та постачанням електроенергії й пального.
Британський урядовець також пообіцяв сприяти відновленню діалогу між Україною та Сполученими Штатами. Йдеться про збереження американської підтримки Києва, узгодження подальших кроків союзників і спробу зменшити напруження, яке виникло між українським та американським керівництвом після обговорення умов енергетичного перемир’я.
Британія поклала відповідальність за зрив домовленостей на росію
Ініціатива щодо обмеженого припинення ударів по енергетичних об’єктах пролунала на тлі взаємних атак росії та України по нафтогазовій інфраструктурі. Дональд Трамп закликав сторони утриматися від ударів по енергетичному сектору, аргументуючи це необхідністю знизити ризики для цивільного населення та стабілізувати ситуацію на паливному ринку.
Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність Києва долучитися до такої домовленості. Українська сторона, за повідомленнями, протягом двох днів не завдавала ударів по російських енергетичних об’єктах. Водночас російські війська не припинили атак на українську енергетичну інфраструктуру та автозаправні станції.
Енді Бернем наголосив, що дії росії стали черговим свідченням її відповідальності за продовження агресії. Він зазначив, що коли одна зі сторін погоджується на обмеження, а інша продовжує обстріли, це демонструє відсутність у москви реальної готовності до дотримання домовленостей.
За словами британського прем’єра, російські бомбардування українських енергетичних об’єктів упродовж останніх днів зробили ситуацію зрозумілою для міжнародної спільноти. Він підкреслив, що спроби кремля перекласти відповідальність на Україну не змінюють суті подій: саме росія розпочала повномасштабну війну та системно використовує удари по цивільній інфраструктурі як інструмент тиску.
Енергетичні об’єкти залишаються однією з головних цілей російських атак. Пошкодження електростанцій, підстанцій, газових та нафтопереробних підприємств створює додаткові труднощі для української економіки, роботи критичної інфраструктури й повсякденного життя населення. Крім того, удари по паливних об’єктах можуть ускладнювати забезпечення транспорту, рятувальних служб і Збройних сил України.
Лондон прагне допомогти Києву зберегти підтримку США
Окремо Бернем прокоментував стан відносин між Києвом і Вашингтоном. Він визнав, що останні дні стали складними для українського керівництва. Після візиту Володимира Зеленського до Великої Британії та його публічних заяв виникли додаткові дискусії щодо майбутнього американської допомоги, умов співпраці та підходів до припинення ударів по енергетичних об’єктах.
Британський урядовець заявив про намір «побудувати міст» між Україною та Сполученими Штатами. На його думку, Лондон може відіграти посередницьку роль у відновленні конструктивного діалогу між Києвом і Вашингтоном. Йдеться не лише про дипломатичні контакти, а й про узгодження спільної позиції західних держав щодо підтримки України.
Для Києва збереження американської допомоги має критичне значення. Сполучені Штати надають Україні озброєння, розвідувальну інформацію, системи протиповітряної оборони та інші засоби, необхідні для захисту міст і військових позицій. Будь-які обмеження такої підтримки безпосередньо впливають на здатність України реагувати на російські атаки.
Водночас британська сторона прагне не допустити розколу серед союзників. Об’єднання політичних сил навколо підтримки України залишається одним із ключових завдань європейських партнерів. У Лондоні розуміють, що розбіжності між Києвом і Вашингтоном можуть використати в москві для послаблення міжнародної коаліції.
Які обмеження виникли для України
На тлі закликів до енергетичного перемир’я Вашингтон посилив тиск на Київ, вимагаючи припинити удари по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах паливної інфраструктури. Американська сторона пояснювала таку позицію прагненням уникнути подальшого зростання цін на пальне у Сполучених Штатах.
Також обговорювалася можливість закупівлі значних обсягів російського дизельного пального. У Вашингтоні заявляли, що подібна домовленість може бути вигідною для американських споживачів і сприяти стабілізації внутрішнього ринку. Для України ці сигнали стали особливо чутливими, оскільки фактично йшлося про обмеження її можливостей завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують російську військову машину ресурсами.
Українська влада наголошувала, що припинення ударів має бути взаємним і контрольованим. Київ погодився на обмеження власних атак, але очікував аналогічних кроків від росії. Однак продовження обстрілів української енергетичної інфраструктури поставило під сумнів життєздатність запропонованого перемир’я.
Володимир Зеленський також повідомляв про проблеми з окремими напрямами американської підтримки. Зокрема, українська сторона заявляла про відсутність доступу до систем раннього попередження щодо наближення балістичних ракет, а також про уповільнення роботи супутникового зв’язку Starlink у різних регіонах країни.
Крім того, Київ попереджали про можливе обмеження доступу до розвідувальної інформації, якщо українські військові не припинять удари по російській енергетиці. Пізніше такі труднощі пояснювали технічним збоєм, однак ситуація посилила занепокоєння щодо надійності американської підтримки та політичних умов її надання.
У цьому контексті позиція Великої Британії може стати важливою для подальшої координації союзників. Лондон намагається переконати Вашингтон у необхідності зберігати тиск саме на росію, яка продовжує війну та порушує запропоновані обмеження. Водночас британська влада прагне підтримати Україну дипломатично й не допустити, щоб суперечки навколо енергетичного перемир’я переросли у тривалу кризу між Києвом і його головним партнером.
Наразі перспективи повноцінного енергетичного перемир’я залишаються невизначеними. Для його реалізації необхідні чіткі умови, взаємність дій і механізм перевірки виконання домовленостей. Україна наполягає, що припинення ударів не може бути одностороннім, тоді як росія продовжує атакувати критичну інфраструктуру. Саме тому британський прем’єр вважає, що відповідальність за зрив ініціативи має бути покладена на москву, а міжнародні партнери повинні зберегти єдність у підтримці Києва.