Тихон Гулевичук
Масований російський удар по Україні в ніч проти 14 жовтня спричинив масштабні пошкодження енергетичної та нафтогазової інфраструктури. За словами президента Володимира Зеленського, противник застосував десятки ракет і понад сотню ударних безпілотників, намагаючись паралізувати роботу критично важливих об’єктів. Унаслідок атаки понад 600 тисяч людей залишилися без електроенергії, а в окремих регіонах виникла загроза нових екстрених відключень.
Росія атакувала енергетику 39 ракетами, серед яких були балістичні боєприпаси та інші типи ракетного озброєння. Одночасно окупанти запустили 128 ударних безпілотників і дронів-імітаторів. Така комбінація засобів нападу мала перевантажити українську протиповітряну оборону, ускладнити виявлення цілей і завдати якомога більшої шкоди енергосистемі.
Які об’єкти постраждали від російського удару
За попередніми даними, під ударом опинилися щонайменше 26 елементів електроенергетичного комплексу та чотири об’єкти нафтогазової інфраструктури. На місцях зафіксували пошкодження обладнання, виробничих приміщень, допоміжних споруд і систем, необхідних для стабільної роботи енергетики.
Основним напрямком атаки стали Київ, Київська область і Харківщина. Саме в цих регіонах російські війська застосували значну кількість балістичних ракет по об’єктах енергетики. Удари по таких цілях можуть мати довготривалі наслідки, адже відновлення трансформаторів, розподільчих вузлів, генераційних потужностей та іншого обладнання потребує значного часу й ресурсів.
Пошкодження енергетичної інфраструктури безпосередньо впливають не лише на побут споживачів, а й на роботу підприємств, лікарень, водоканалів, систем зв’язку та транспорту. Через перебої з електропостачанням можуть тимчасово змінюватися графіки руху громадського транспорту, робота об’єктів торгівлі та надання окремих комунальних послуг.
Понад 600 тисяч людей залишилися без електроенергії після нічної атаки. Водночас енергетики та аварійні служби розпочали обстеження пошкоджених об’єктів, перемикання навантаження і відновлення живлення там, де це дозволяє безпекова ситуація. У регіонах можуть застосовуватися аварійні або стабілізаційні відключення, щоб уникнути перевантаження мережі.
Скільки ракет і дронів збила українська ППО
За інформацією Повітряних сил, російська армія розпочала масований комбінований удар увечері 13 жовтня. Загалом противник використав 39 ракет різних типів, зокрема балістичні ракети оперативно-тактичного комплексу, ракети повітряного та морського базування. Пуски здійснювалися з території російських областей, тимчасово окупованих територій України та акваторії Азовського моря.
Крім ракет, ворог застосував 128 ударних безпілотників. Серед них були дрони типу «Шахед», зокрема реактивні варіанти, а також безпілотники інших моделей і апарати-імітатори, призначені для відволікання української протиповітряної оборони. Використання великої кількості різнотипних цілей одночасно є характерною тактикою російських масованих атак.
Повітряний напад відбивали винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, сили безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони України. Станом на ранок захисники неба збили або подавили 119 повітряних цілей.
Серед знищених або нейтралізованих цілей були чотири балістичні ракети, а також 115 ворожих безпілотників різних типів. Це близько 90% від загальної кількості ударних дронів, застосованих російськими військами під час атаки. Водночас частина ракет не досягла визначених цілей з інших причин.
Українські військові повідомили про влучання ракет і ударних безпілотників у 22 локаціях. Ще на восьми місцях зафіксували падіння збитих повітряних цілей або їхніх уламків. Рятувальники, правоохоронці та представники місцевої влади продовжили обстеження територій, а остаточні масштаби руйнувань уточнювалися після завершення повітряної атаки.
Зеленський назвав атаку демонстративною
Президент Володимир Зеленський заявив, що основну частину ракет і безпілотників російська армія спрямувала саме проти енергетики та критичної інфраструктури. На його думку, такий вибір цілей був свідомим, оскільки удари відбулися попри заяви про необхідність припинення атак на енергетичні об’єкти.
Глава держави назвав прицільний балістичний удар по енергетиці демонстративним і наголосив на його масштабності. За словами президента, росія таким чином показує, що не сприймає політичні сигнали та домовленості як обмеження для своїх військових дій. Він також пов’язав атаку з позицією президента Сполучених Штатів щодо припинення вогню по енергетичних об’єктах.
Масований обстріл енергетики став черговою спробою росії використати інфраструктуру як інструмент тиску на цивільне населення. Удари по електростанціях, підстанціях, газових і нафтових об’єктах можуть створити додаткові труднощі для підготовки країни до опалювального сезону, роботи промисловості та забезпечення стабільного електропостачання.
Відновлення пошкоджених об’єктів залежатиме від характеру руйнувань, доступу ремонтних бригад і наявності необхідного обладнання. Частину пошкоджень можна усунути оперативно, однак складні енергетичні вузли потребують тривалого ремонту або заміни. Фахівці працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути електроенергію споживачам і зберегти стійкість української енергосистеми.
Влада закликала громадян під час повітряних тривог перебувати в укриттях, не наближатися до місць падіння уламків і не публікувати фото чи відео роботи протиповітряної оборони та наслідків влучань до завершення офіційних перевірок. Повна інформація про пошкодження, жертви та подальші графіки електропостачання має з’являтися після уточнення даних на місцях.