Росія заборонила «Жовту стрічку»: учасникам загрожує ув’язнення

Верховний суд росії 12 листопада 2026 року визнав український рух ненасильницького спротиву «Жовта стрічка» «екстремістською організацією» та заборонив його діяльність на території РФ. Про це повідомляє Рубрика з посиланням на Кримськотатарський ресурсний центр і російські медіа.

Рішення ухвалили за позовом Генеральної прокуратури РФ. Засідання проходило в закритому режимі.

Визнання руху «екстремістською організацією» створює підстави для кримінального переслідування його учасників за російським законодавством. За статтею 282.2 Кримінального кодексу РФ організаторам такої діяльності може загрожувати від шести до десяти років позбавлення волі, а учасникам — від двох до шести років.

Окупаційні силовики також можуть висувати додаткові звинувачення, зокрема у «державній зраді». Правозахисники попереджають, що рішення російського суду може посилити переслідування українців на тимчасово окупованих територіях — під ризиком опиняються не лише активісти руху, а й люди, яких запідозрять у його підтримці.

Як виникла «Жовта стрічка»

Рух громадянського спротиву «Жовта стрічка» заснували у квітні 2022 року на тимчасово окупованих територіях України після початку повномасштабного вторгнення росії. Його мета — чинити інформаційний опір окупації та демонструвати незгоду з російським контролем.

25 квітня 2022 року координатори руху закликали жителів розвішувати українські прапори та жовті стрічки на вулицях і в людних місцях. Того ж дня такі символи з’явилися в тимчасово окупованому Херсоні.

Учасники «Жовтої стрічки» проводять символічні акції протесту, а також закликають мешканців окупованих територій не брати участі в незаконних російських «виборах» і «референдумах». У 2022 році представники руху були серед лауреатів премії Європейського парламенту імені Андрія Сахарова, яку присудили українському народу за боротьбу проти російської агресії.

Раніше «Жовта стрічка» заявила про повне переформатування свого чат-бота в Telegram після журналістського розслідування Kyiv Independent. У ньому йшлося про можливі ризики для безпеки активістів в окупації: вербування відбувалося через незашифрований бот, а протоколи безпеки були обмеженими й не обов’язковими для ознайомлення.