Тихон Гулевичук
Уранці 17 жовтня російські війська завдали чергового удару по металургійному комбінату «Запоріжсталь» у Запоріжжі. По підприємству випустили шість балістичних ракет, унаслідок чого були пошкоджені об’єкти внутрішньої енергетичної та логістичної інфраструктури, а також виробничі майданчики доменного виробництва. Атака стала черговим епізодом системного тиску на підприємство, яке після попередніх обстрілів так і не змогло повернутися до повноцінного режиму роботи.
За інформацією підприємства, цього разу працівники вчасно перейшли до укриттів. Завдяки дотриманню правил безпеки вдалося уникнути загиблих і поранених. Водночас ракетний удар спричинив нові руйнування та ускладнив відновлення виробничих процесів, які вже тривалий час функціонують із численними обмеженнями.
Що пошкоджено внаслідок ракетної атаки
Основний удар припав на енергетичні об’єкти, мережі та логістичну інфраструктуру комбінату. Для великого металургійного підприємства стабільне енергопостачання є критично важливим, адже від нього залежить робота численних агрегатів, систем управління, транспортних вузлів і допоміжних служб. Пошкодження навіть окремих елементів такої інфраструктури може порушити взаємопов’язані виробничі ланцюги.
Повторно постраждали й майданчики доменного виробництва. Доменні печі, чавунні льотки, енергетичні агрегати, залізничні колії та тепловозне господарство потребують постійного контролю і злагодженої роботи персоналу. Після влучань працівники підприємства розбирають завали, обстежують пошкоджені ділянки, оцінюють стан обладнання та визначають, які ремонтні роботи необхідні для безпечної експлуатації об’єктів.
Відновлення промислового комплексу після ракетних ударів не обмежується ремонтом окремої будівлі чи заміною пошкодженого механізму. Фахівцям потрібно перевірити інженерні мережі, комунікації, системи електроживлення, транспортні маршрути та допоміжне обладнання. Лише після цього можна ухвалювати рішення щодо подальшого запуску окремих технологічних операцій.
Підприємство не встигло оговтатися після попередніх ударів
«Запоріжсталь» уже неодноразово зазнавала масованих балістичних атак. Упродовж серпня та вересня російські війська били по комбінату 11 і 27 серпня, 12 та 17 вересня, а також 17 жовтня. Загалом за цей період по підприємству випустили 23 балістичні ракети.
Попередні обстріли призвели до значних пошкоджень основного технологічного і допоміжного обладнання, будівель цехів, енергетичних об’єктів, інженерних та залізничних мереж. Внаслідок атак загинули восьмеро працівників підприємства, ще 31 металург дістав поранення різного ступеня тяжкості. Ці втрати стали важким ударом для колективу, який продовжує працювати в умовах постійної небезпеки.
Після одного з обстрілів виробничі ланцюги комбінату були розірвані, а підприємство повністю зупинилося. Частину технологічних процесів згодом вдалося відновити на мінімально необхідному рівні. Це було потрібно не лише для підтримки роботи обладнання, а й для запобігання потенційним техногенним ризикам, які можуть виникнути через раптову зупинку складних промислових систем.
Однак повноцінне виробництво так і не відновилося. Кожна нова атака створює додаткові перешкоди для ремонту, змушує повторно перевіряти вже обстежені ділянки та відтерміновує повернення підприємства до стабільної роботи. Удар по енергетичній інфраструктурі особливо небезпечний, оскільки може паралізувати одразу кілька напрямів діяльності комбінату.
Працівники посилюють безпеку та ліквідовують наслідки
В умовах регулярних обстрілів на підприємстві розширили мережу захисних споруд. У районах, де проводять ремонт пошкодженого обладнання та розбирають завали, встановили мобільні укриття з посиленими конструкціями. Це дає змогу скоротити відстань, яку працівникам потрібно подолати до укриття після сигналу повітряної тривоги, і зменшити час перебування людей у небезпечній зоні.
Для металургів такі заходи мають особливе значення під час атак балістичними ракетами. У разі загрози рахунок може йти на хвилини, тому доступність укриття безпосередньо біля робочого майданчика є важливою складовою системи охорони праці. Після завершення небезпеки команди повертаються до своїх обов’язків, продовжують розчищення території, ремонтують обладнання та підтримують необхідний рівень безпеки технологічних процесів.
Керівництво компанії наголошує, що в нинішніх умовах особливу роль відіграють професіоналізм, компетентність і взаємодопомога працівників. Колектив змушений діяти одночасно як виробнича команда, аварійна бригада та підрозділ, відповідальний за швидке реагування на наслідки ударів. Саме від узгодженості дій залежить, наскільки швидко можна локалізувати пошкодження і не допустити масштабніших наслідків.
Систематичні удари по «Запоріжсталі» впливають не лише на роботу окремого комбінату. Металургія є важливою частиною економіки Запоріжжя та всієї України, забезпечує робочі місця, підтримує суміжні галузі, транспорт і міську інфраструктуру. Тому кожне пошкодження підприємства означає нові витрати на відновлення, втрату виробничих потужностей і додаткові ризики для працівників та мешканців міста.
Попри руйнування, колектив продовжує розбирати завали, оцінювати стан об’єктів і виконувати роботи, необхідні для збереження підприємства. Російські удари вкотре продемонстрували, що промислова інфраструктура залишається однією з головних цілей агресора. Водночас стійкість працівників «Запоріжсталі» показує, що навіть під постійним ракетним тиском українська металургія зберігає здатність боротися, відновлюватися та підтримувати життя міста.