Скандал на Оболоні: парк за 142 млн і підрядники з «кримінальним шлейфом»

У Києві знову спалахнув скандал довкола великого міського проєкту: на Оболоні планують облаштувати парк і пішохідний міст загальною вартістю понад 142 млн грн, але вибір підрядників і джерела фінансування викликають багато запитань у громадськості та журналістів. Поки місто обіцяє нові зелені зони та інфраструктуру, експерти та активісти наполягають на ретельній перевірці витрат і відповідності процедур.

Скандал на Оболоні: парк за 142 млн і підрядники з «кримінальним шлейфом»

Офіційні цифри вказують, що загальна вартість проєкту з благоустрою Оболонської набережної і створення пішохідного мосту сягає близько 142,3 млн грн. Частину коштів — приблизно 31,2 млн грн — Київ має отримати як грант від партнерів за кордоном, зокрема від мерії Вільнюса та литовських благодійних організацій. Основну суму — понад 111 млн грн — планують профінансувати з міського бюджету для озеленення, встановлення систем відеонагляду, поливу, лавок та інших елементів благоустрою.

Роботи розбили на два етапи. Перший охоплює ділянку площею близько 1,8 га, на яку оголосили підряд вартістю близько 33,4 млн грн. Другий — ще 2,5 га території й спорудження пішохідного мосту, для якого уклали договір на близько 78,9 млн грн. За інформацією з відкритих джерел, перші роботи вже виконувалися: розчищення, земляні роботи та підготовка доріжок, а перший транш гранту в розмірі приблизно 9,1 млн грн надійшов у лютому.

Хто підрядники і в чому підозри

Підрядниками стали компанії, які викликали зацікавленість журналістів і громадськості. На першому етапі перемогла компанія, яку в медіа називають «Український виробничо-будівельний альянс «Центр»», а на другому — фірма «Євротехнологія Груп». Саме останній підрядник, за повідомленнями, отримав право самостійно залучати субпідрядників для виготовлення та встановлення мосту.

Критики звертають увагу, що обидві компанії вже фігурували у публічних розслідуваннях або мали тісні зв’язки з комунальними структурами. У різних матеріалах ЗМІ «Євротехнологія Груп» пов’язують із колишнім керівництвом комунального підприємства «Київзеленбуд», що викликає побоювання щодо конфлікту інтересів і непрозорості розподілу підрядів. У контексті масштабних державних або комунальних закупівель такі зв’язки потребують додаткової уваги органів контролю та правоохоронних структур.

Крім того, в медіапросторі з’являлися повідомлення про розслідування щодо заволодіння міськими землями та підозри, висунуті колишнім чиновникам. Хоча прямі звинувачення щодо робіт на Оболоні поки що не опубліковані, поєднання великих бюджетних сум, раніше фігуруючих компаній і непрозорих процедур створює сприятливий ґрунт для суспільного занепокоєння.

Експерти з публічних фінансів наголошують, що навіть за відсутності кримінальних проваджень такі випадки треба розглядати через призму управління ризиками: чи якісно проведено тендери, чи відповідають вартість і терміни виконаних робіт ринковим умовам, чи дотримано умов грантового договору та звітності перед міжнародними донорами.

Наслідки, реакція і кроки для зниження ризиків

Наслідки потенційних зловживань при реалізації проєктів такого масштабу можуть бути серйозними: неякісна інфраструктура, перевитрати бюджетних коштів, затримки у виконанні робіт і втрата довіри громадян до місцевої влади. Тому громадські активісти, журналісти та окремі депутати вимагають публічної звітності про кожен етап реалізації проєкту, доступу до тендерної документації та відкритого моніторингу використання грантових коштів.

Як можуть діяти міська влада і контролюючі органи для зниження ризиків? По-перше, треба оприлюднити повні документи тендерів та договорів із підрядниками. По-друге, доцільно залучити незалежних експертів для технічного аудиту виконаних робіт і відповідності проєктної документації. По-третє, грантові кошти мають супроводжуватися прозорою звітністю перед донорами з чітким розподілом статей витрат.

У підсумку, проєкт на Оболоні має великий потенціал перетворити прибережну зону на комфортну громадську територію, але реалізація цього задуму неможлива без прозорості, контролю і діалогу з мешканцями. Громадянське суспільство, медіа та правоохоронні органи повинні тримати ситуацію на контролі, щоб 142 мільйони гривень пішли дійсно на благо киян, а не стали приводом для нових корупційних скандалів.