Всеволод Чабанець
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що за останні менш ніж два роки ставлення міжнародної спільноти до України помітно змінилося. За його словами, держава пройшла шлях від ситуації, коли партнери говорили про відсутність достатніх інструментів для впливу, до моменту, коли Україна сама закликає не використовувати наявні важелі без урахування її інтересів. Цю зміну глава МЗС охарактеризував фразою: «від “немає карт” до “не грайте вашими картами”».
Про це Андрій Сибіга говорив під час панельної дискусії «Що йде після ліберального світового порядку?», яка відбулася в межах Варшавського безпекового форуму. У центрі його виступу були питання майбутнього міжнародної безпеки, протидії російській агресії, підтримки України та посилення європейської оборони.
Україна змінила сприйняття на міжнародній арені
За словами міністра, Україна більше не сприймається лише як сторона, яка потребує допомоги. Держава стала активним учасником формування безпекового порядку, а її досвід протистояння російській агресії має значення для всієї Європи. Саме тому українська дипломатія прагне не тільки залучати підтримку, а й переконувати партнерів у необхідності довгострокових та системних рішень.
«За менш ніж два роки ми перейшли від “немає карт” до “не грайте вашими картами”. Це досягнення», — зазначив Андрій Сибіга. У цій заяві йдеться про посилення суб’єктності України у міжнародних переговорах. Київ наполягає, що майбутнє країни не може визначатися без її участі, а будь-які дипломатичні ініціативи мають враховувати реальну ситуацію на полі бою та потребу в надійних гарантіях безпеки.
Водночас міністр підкреслив: зміна міжнародного сприйняття не означає зменшення потреб України. Російська війна триває, тому країні необхідні нові оборонні ресурси, стабільне фінансування та послідовна політична підтримка. Одним із головних завдань української дипломатії залишається розширення міжнародної коаліції та збереження уваги партнерів до війни.
Сибіга наголосив, що для досягнення всеосяжного, справедливого та сталого миру Україна має залишатися сильною. Йдеться не лише про здатність захищати власну територію, а й про можливість впливати на умови майбутнього врегулювання. На думку міністра, мир не може бути побудований на поступках агресору або на рішеннях, ухвалених без участі держави, яка зазнала нападу.
Посилення ППО та оборонних можливостей України
Окрему увагу під час виступу приділили оборонним пріоритетам України. Серед найнагальніших потреб Андрій Сибіга назвав посилення протиповітряної оборони. Росія продовжує застосовувати ракети, ударні безпілотники та інші засоби ураження, тому захист міст, енергетичної інфраструктури й цивільного населення залишається критично важливим.
Україні потрібні сучасні системи ППО, додаткові ракети-перехоплювачі та боєприпаси різних типів. Наявність достатньої кількості таких засобів дозволяє зменшити наслідки масованих атак, захистити стратегічні об’єкти та створити умови для стабільної роботи економіки. Водночас потреба в оборонних ресурсах постійно зростає, адже російська армія змінює тактику та комбінує різні види озброєння.
Глава українського МЗС також згадав боєприпаси для винищувачів F-16. За його словами, ці літаки вже довели ефективність у протидії російським реактивним ударним безпілотникам. Однак для повноцінного використання авіаційного потенціалу необхідні регулярні постачання боєприпасів, технічна підтримка, підготовка персоналу та подальше зміцнення всієї системи протиповітряної оборони.
Україна очікує від міжнародних партнерів не разових рішень, а передбачуваної допомоги. Стабільність постачань має принципове значення, оскільки оборонне планування неможливе без розуміння майбутніх ресурсів. Саме тому Київ працює над залученням нових пакетів підтримки та покриттям дефіциту фінансування оборонних потреб.
Міжнародна підтримка України є одним із ключових факторів стримування російської агресії. Вона допомагає українським силам утримувати фронт, захищати населення та готуватися до нових викликів. Крім того, підтримка України безпосередньо пов’язана з безпекою європейських держав, адже результати війни визначатимуть правила поведінки агресивних режимів у майбутньому.
Європейський курс і майбутнє глобальної безпеки
Ще однією важливою темою дискусії став європейський інтеграційний курс України. Андрій Сибіга висловив сподівання, що найближчим часом буде відкрито ще два кластери переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Для Києва це не лише технічний процес адаптації законодавства, а й стратегічний вибір, пов’язаний із безпекою, економічним розвитком та належністю до європейського політичного простору.
Європейська інтеграція має посилити стійкість України та допомогти відновити державу після завершення війни. Водночас Україна вже сьогодні робить внесок у безпеку Європи, стримуючи російську армію та демонструючи, наскільки важливими є сучасні оборонні технології, ефективне командування й міжнародна координація.
Коментуючи стан міжнародного порядку, міністр зазначив, що єдиною ідеологією, яка справді працює, є реалізм. У цьому контексті реалізм означає необхідність оцінювати загрози такими, якими вони є, а не сподіватися на автоматичне дотримання правил державою, яка систематично порушує міжнародне право. Український досвід показує, що без дієвих механізмів стримування навіть найважливіші міжнародні домовленості можуть виявитися недостатніми.
За словами Сибіги, саме в Україні нині триває боротьба за свободу. Її результат матиме значення не лише для українців, а й для всієї європейської та глобальної системи безпеки. Якщо російська агресія не отримає належної відповіді, це може створити небезпечний прецедент для інших держав і послабити принципи, на яких ґрунтується сучасний міжнародний порядок.
Майбутнє Європи та глобальної архітектури безпеки, як підсумував Андрій Сибіга, сьогодні значною мірою вирішується в Україні. Саме тому Київ продовжує наполягати на зміцненні обороноздатності, розширенні міжнародної підтримки, посиленні санкційного тиску на Росію та участі України в усіх процесах, які стосуються завершення війни.
Заява міністра про шлях від «немає карт» до «не грайте вашими картами» стала символом зміни ролі України у світовій політиці. Держава залишається залежною від допомоги партнерів, але водночас дедалі активніше формує порядок денний, визначає власні інтереси та впливає на рішення, від яких залежить безпека всього континенту.