В Україні працюють 21 простір «Твій» у шести областях, де діти, які постраждали від війни, можуть безоплатно отримати психологічну та соціальну підтримку. Від моменту відкриття їх уже відвідали 6 678 дітей. Про це пише Рубрика.
Простори створили як місця, де дитина може залишатися дитиною навіть під час війни — гратися, творити, спілкуватися або просто побути поруч із дорослими без тиску й оцінювання.
Як виникла мережа просторів
Ідея з’явилася у 2023 році в Національній соціальній сервісній службі України. Йшлося про те, щоб підтримка була доступною не десь далеко, а поруч із домом. Реалізувати задум допомогла програма підтримки ОБСЄ для України.
Перед запуском мережі спеціальне навчання пройшли 350 психологів і соціальних працівників. Перші простори відкрили у квітні 2025 року у Вінниці та Погребищі. Згодом вони з’явилися на Львівщині, Тернопільщині, Прикарпатті, Буковині та Закарпатті.
«Твій» працює в бібліотеках, будинках культури, центрах соціальних послуг і приміщеннях громад. У кожному просторі дитину супроводжують психолог і соціальний працівник: перший допомагає впоратися з переживаннями, другий — розібратися зі складними обставинами в повсякденному житті.
Потреба в такій підтримці особливо відчутна для дітей, які були змушені залишити свої домівки. Паралельно Україна та інші держави шукають рішення для повернення неповнолітніх, яких вивезли через війну: зокрема, Словаччина долучилася до коаліції за повернення українських дітей.
Безпека через присутність і вибір
Кураторка проєкту «Твій» Надія Остапчук пояснює, що відчуття безпеки створюють не стільки правила на стіні, скільки уважний дорослий, який залишається поруч і не квапить дитину.
У просторах спираються на три принципи: передбачуваність, право вибору та прийняття. Дитина має розуміти, що відбуватиметься далі, може долучитися до гри або просто посидіти поруч, а її емоції не оцінюють і не намагаються негайно виправити.
Для роботи з переживаннями використовують творчість — малювання, пластилін, гру та казку. Так страх можна перетворити на образ, який дитина здатна роздивитися, змінити або зробити менш лякаючим.
Восьмирічний хлопчик, який переїхав до громади з Костянтинівки, спочатку сидів осторонь і мовчав. Фахівці не змушували його говорити, а натомість давали стабільність, теплий контакт і право залишатися мовчазним. Під час заняття про безпечне місце він намалював кімнату простору й сказав: «Тут як у нас. Тут можна не боятися помилитися».
За кілька тижнів його мама помітила зміни вдома: хлопчик почав говорити про страх, а не реагувати на нього криком. Інший відвідувач, який спочатку відповідав мовчанням та агресією, після заняття сказав: «Тут я можу не прикидатися сильним».
Фахівці називають свій підхід формулою «Час. Простір. Присутність»: не квапити дитину, не тиснути на неї та не відвертатися від складних переживань. Якщо дитині загрожує небезпека, працівники разом зі службами у справах дітей і центрами соціальних послуг шукають рішення для всієї родини.
Лонгслів у жіночому гардеробі: 5 стильних поєднань на щодень
Як вибрати зарядку для акумуляторів AA, AAA та 18650: 5 ключових критеріїв