Дата публікації У Чорногорії затримали керівника мережі «Рибарь», пов’язаної з кремлем
Опубліковано 09.10.26 13:02
Переглядів статті У Чорногорії затримали керівника мережі «Рибарь», пов’язаної з кремлем 8

У Чорногорії затримали керівника мережі «Рибарь», пов’язаної з кремлем

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Уранці 9 жовтня в Чорногорії правоохоронці затримали Михаїла Звінчука — керівника російської пропагандистської мережі «Рибарь». Операція відбулася в місті Рісан і стала частиною розслідування можливої гібридної діяльності, пов’язаної з поширенням кремлівських наративів та іноземним інформаційним впливом.

За попередніми даними, під час спецоперації затримали шістьох людей. Серед них, імовірно, були дружина Звінчука, його співпрацівниця Валерія Звінчук та ще троє осіб. Чорногорські силові структури наразі встановлюють роль кожного із затриманих і перевіряють можливі зв’язки між ними.

Операцію проводять у взаємодії з Агентством національної безпеки Чорногорії. Її головною метою є протидія діяльності мережі «Рибарь», яку представники Великої Британії та Сполучених Штатів пов’язують із кремлівською пропагандою, організацією іноземних інформаційних операцій і поширенням дезінформації.

Що відомо про затримання керівника «Рибаря»

Михаїл Звінчук відомий як один із керівників та співвласників компанії «Рибарь». Британський уряд визначав його як генерального директора структури, яка працює у сфері створення та розповсюдження інформаційного контенту. Основною публічною платформою мережі є однойменний Telegram-канал, що тривалий час позиціонував себе як військово-аналітичний ресурс.

Водночас західні уряди та аналітичні установи вважають, що діяльність «Рибаря» виходить далеко за межі звичайного висвітлення подій. Мережу звинувачують у системному просуванні російських поглядів на війну, міжнародну політику та діяльність західних держав. Її матеріали можуть використовуватися для формування потрібного кремлю порядку денного серед російськомовної та іноземної аудиторії.

За заявами британської сторони, мережа частково координується Адміністрацією президента росії. Також повідомлялося про її фінансування з боку державної корпорації «Ростех» і співпрацю з представниками російських спецслужб. Ці твердження стали однією з причин запровадження обмежень проти Звінчука та пов’язаних із ним структур.

Чорногорські правоохоронці поки не оприлюднили повний перелік підозр, висунутих затриманим. Так само невідомо, чи ухвалив суд рішення про подальше тримання Михаїла Звінчука та інших фігурантів справи. Очікується, що додаткові подробиці можуть з’явитися після завершення первинних слідчих дій.

Як мережа «Рибарь» поширює російські наративи

За оцінками аналітиків, «Рибарь» є не лише одним Telegram-каналом, а розгалуженою інформаційною системою. Станом на листопад 2024 року вона охоплювала понад 250 каналів зв’язку, які працювали 28 мовами. Така структура дає змогу адаптувати повідомлення до різних країн, аудиторій і політичних обставин.

Мережа поширювала матеріали про війну росії проти України, діяльність НАТО, європейську політику, виборчі процеси та конфлікти в інших регіонах світу. Окремі публікації могли створювати враження незалежного аналізу, хоча водночас містили вигідні російській владі оцінки та маніпулятивні висновки.

Особливу увагу західні структури звертають на використання сучасних цифрових інструментів. Британський уряд повідомляв, що «Рибарь» застосовує псевдодослідження, згенеровані за допомогою штучного інтелекту. Такий контент може виглядати як аналітичний матеріал, однак його метою є не об’єктивне інформування, а вплив на громадську думку та просування заздалегідь визначених наративів.

У лютому 2026 року компанія OpenAI заблокувала мережу «Рибарь» через підготовку матеріалів для інформаційно-психологічних операцій. За наявною інформацією, один із каналів, пов’язаних із мережею, створював контент про політичну ситуацію та суспільні процеси в Демократичній Республіці Конго, Камеруні, Бурунді та Мадагаскарі. Ці матеріали, ймовірно, мали використовуватися для провокування протестних настроїв і посилення нестабільності.

Мережа також відкривала медіашколи в Сербії, Боснії та Герцеговині й Киргизстані. Подібні ініціативи можуть бути спрямовані на підготовку лояльних авторів, адміністраторів каналів і контент-менеджерів, здатних поширювати потрібні повідомлення локальними мовами та з урахуванням особливостей конкретних суспільств.

Санкції проти Звінчука та міжнародна реакція

Михаїл Звінчук перебуває під британськими санкціями. Крім того, Державний департамент США вніс його до переліку осіб, яких пов’язують зі зловмисними операціями впливу, спрямованими проти американського виборчого процесу. Вашингтон розглядає діяльність подібних мереж як загрозу не лише інформаційній безпеці, а й демократичним інституціям.

У межах американської програми «Нагорода за справедливість» передбачена винагорода до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе встановити особи або місцеперебування іноземних суб’єктів, причетних до втручання у вибори Сполучених Штатів. Також винагороду можуть виплатити за дані, здатні допомогти запобігти майбутнім операціям іноземного впливу.

Програма, зокрема, стосується інформації про можливих спільників мережі «Рибарь». Це свідчить про те, що американські структури оцінюють її діяльність як частину ширшої системи, а не як роботу окремого пропагандистського ресурсу. Йдеться про мережу людей і організацій, які можуть створювати, фінансувати, координувати та поширювати дезінформаційні матеріали.

Наразі Telegram-канал «Рыбарь» не прокоментував затримання Михаїла Звінчука та інших фігурантів операції в Чорногорії. Також немає остаточної інформації про процесуальний статус усіх затриманих. Подальший розвиток справи залежатиме від результатів обшуків, допитів і перевірки можливих фінансових та організаційних зв’язків.

Затримання в Рісані може стати важливим сигналом для європейських держав, які дедалі частіше стикаються з діяльністю російських пропагандистських мереж. Використання Telegram-каналів, штучного інтелекту, локальних медіапроєктів і псевдоаналітики ускладнює виявлення джерел впливу. Саме тому міжнародні правоохоронні органи посилюють обмін інформацією та приділяють більше уваги не лише окремим публікаціям, а й усій інфраструктурі, що стоїть за їхнім створенням і поширенням.