Ірма Шелест
У Києві може з’явитися більше мобільних укриттів у місцях, де щодня перебуває значна кількість людей. Київська міська прокуратура звернулася до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради щодо забезпечення столиці захисними спорудами цивільного захисту.
Йдеться про необхідність встановлення укриттів швидкого розгортання біля зупинок громадського транспорту, а також у парках і скверах. Саме такі локації залишаються одними з найбільш уразливих під час повітряних атак, адже там постійно перебувають пасажири, перехожі, працівники торговельних і комунальних об’єктів, батьки з дітьми та люди похилого віку.
У позовній заяві прокуратура просить зобов’язати органи місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів для створення доступної системи захисту населення у публічних місцях. Наразі суд уже відкрив провадження у справі, тому надалі сторони мають надати свої пояснення та обґрунтування.
Де пропонують встановити мобільні укриття
Основну увагу в позові приділено територіям, де люди можуть опинитися під час сигналу повітряної тривоги без можливості швидко дістатися до стаціонарного сховища. Насамперед це зупинки громадського транспорту. Пасажири часто очікують автобуси, тролейбуси або маршрутні транспортні засоби просто неба, а час на пошук найближчого безпечного приміщення може бути обмеженим.
Окремо в документі згадуються парки та сквери. У теплу пору року ці місця стають осередками масового відпочинку, однак у багатьох із них немає достатньої кількості облаштованих підземних приміщень. Мобільні конструкції могли б частково розв’язати проблему там, де будівництво капітальних споруд є складним або потребує тривалого часу.
Прокуратура наполягає, що захисні споруди мають бути доступними саме в публічних місцях, де люди перебувають у повсякденному житті. Ідеться не лише про формальну наявність укриття, а й про його розміщення на такій відстані, щоб громадяни могли скористатися ним у разі ракетної чи дронової атаки.
Мобільні укриття швидкого розгортання можуть використовуватися як додатковий елемент міської системи цивільного захисту. Водночас вони не замінюють підземні станції метро, повноцінні сховища чи інші стаціонарні споруди. Їхнє завдання — дати людям можливість оперативно сховатися в районах, де поблизу немає належного захисного об’єкта.
Чому прокуратура вимагає невідкладних дій
У відомстві зазначають, що відповідальність за створення, утримання та належне функціонування захисних споруд цивільного захисту покладена на органи місцевого самоврядування і місцеві органи виконавчої влади. Вони також мають забезпечувати населення укриттями на відповідних територіях та організовувати заходи цивільного захисту.
Позиція прокуратури ґрунтується на положеннях Кодексу цивільного захисту України та законодавства про місцеве самоврядування. У цих нормах визначені повноваження органів влади щодо планування, облаштування та утримання захисних споруд, а також організації безпеки громадян у надзвичайних ситуаціях.
За даними прокуратури, попри тривалий період повномасштабної війни, у столиці досі відсутні наземні мобільні укриття швидкого розгортання в публічних місцях. Через це мешканці Києва можуть залишатися без належного захисту в момент атаки, особливо якщо сигнал тривоги лунає, коли вони перебувають на вулиці, очікують транспорт або прогулюються у відкритій зоні.
Найбільша проблема виникає тоді, коли людина фізично не встигає дістатися до метро чи стаціонарного сховища. Відстань до безпечного об’єкта, незнання маршруту, велика кількість людей на вулиці та затори можуть суттєво ускладнювати евакуацію. У такій ситуації навіть невелике, але правильно розташоване укриття здатне зменшити ризики для цивільного населення.
У прокуратурі наголошують, що трагічні випадки під час обстрілів можуть ставатися саме на відкритій місцевості. Особливо небезпечними є райони з активним транспортним рухом, великою кількістю зупинок, рекреаційними зонами та місцями масового перебування людей. Саме тому питання встановлення мобільних споруд розглядають як таке, що потребує швидкого реагування.
Що може змінитися для мешканців столиці
У разі задоволення позову міські органи влади мають розробити конкретний план дій. Він може передбачати визначення найбільш небезпечних і водночас людних локацій, підготовку земельних ділянок, закупівлю або виготовлення мобільних конструкцій, підведення необхідних комунікацій та організацію постійного контролю за їхнім станом.
Важливим питанням залишатиметься місткість таких споруд. Укриття біля зупинок повинні враховувати кількість пасажирів у години пік, а конструкції в парках і скверах — сезонне навантаження та кількість відвідувачів. Потрібно також забезпечити зручний доступ для людей з інвалідністю, батьків із дитячими візками та громадян похилого віку.
Не менш важливими є освітлення, вентиляція, наявність місць для сидіння, зрозуміле маркування та можливість швидко відчинити споруду під час тривоги. Укриття повинні регулярно перевірятися, очищатися та утримуватися в стані, придатному для використання. Формальне встановлення конструкції без належного обслуговування не гарантує реальної безпеки.
Для містян поява таких споруд означатиме розширення мережі доступних місць захисту. Люди зможуть заздалегідь знати, де розташоване найближче укриття біля маршруту, зупинки чи улюбленої зони відпочинку. Це особливо важливо під час раптових атак, коли рішення потрібно приймати за лічені хвилини.
Водночас остаточні зобов’язання міських органів влади залежатимуть від рішення суду. Провадження лише розпочалося, тому нині йдеться про вимоги прокуратури, а не про вже ухвалений план встановлення споруд. Якщо суд підтримає позов, відповідальним органам доведеться визначити строки та порядок виконання рішення.
Безпека киян у публічному просторі має бути частиною системної політики цивільного захисту, а не тимчасовою реакцією на окремі атаки. Мобільні укриття біля зупинок, у парках і скверах можуть стати одним із практичних рішень для районів, де нині бракує доступних захисних споруд. Їхнє встановлення та належне утримання дозволить посилити готовність столиці до надзвичайних ситуацій і забезпечити громадянам більше шансів на безпеку під час повітряної тривоги.