У Москві на мітингу КПРФ затримали близько 60 людей: скандували «Геть царя»

У Москві під час погодженого мітингу Комуністичної партії Російської Федерації затримали близько 60 людей. Акція відбувалася біля пам’ятника на Селянській заставі та була присвячена річниці трагічних подій жовтня 1993 року, коли в російській столиці відбулося силове протистояння між президентом Борисом Єльциним і парламентом.

За повідомленнями російських медіа, серед затриманих опинилися представники різних політичних сил та громадські активісти. Зокрема, правоохоронці затримали 26 членів КПРФ, близько 30 представників партії «Яблуко» і ще кількох учасників протесту. Загалом на мітинг, за оцінками журналістів, прийшли приблизно дві тисячі людей.

Як проходив мітинг у Москві

Акцію організували біля меморіального місця, пов’язаного з розстрілом Білого дому у жовтні 1993 року. Тоді прихильники парламенту забарикадувалися в Будинку рад, який називали Білим домом. Після загострення протистояння російські танки обстріляли будівлю. Події стали одним із найкривавіших епізодів новітньої історії росії та фактично завершили боротьбу між виконавчою і законодавчою гілками влади.

Цьогорічний мітинг був попередньо погоджений із московською владою. Участь у ньому брали прихильники комуністичних ідей, члени КПРФ, представники партії «Яблуко», марксисти, а також активісти, які прийшли підтримати затриманого напередодні Дмитра Морозова.

Попри різні політичні погляди учасників, під час акції вони висували спільні вимоги. Люди говорили про необхідність чесних виборів, звільнення політичних в’язнів і припинення переслідувань за громадянську та політичну позицію. У натовпі також звучала критика провладної партії «Єдина росія».

Серед основних гасел мітингу були «Свободу політичним в’язням», «Свободу Дмитру Морозову», «За чесні вибори» та «Геть царя». Останній лозунг став одним із найпомітніших під час акції, оскільки прямо вказував на невдоволення учасників надмірною концентрацією влади в руках російського керівництва.

Затримання учасників і повідомлення про силу

Після того як із натовпу почали лунати політичні гасла, до учасників мітингу зайшли співробітники правоохоронних органів. Очевидці стверджували, що затримання відбувалися у дві хвилі. Спочатку силовики виводили окремих активістів, а згодом почали масово затримувати людей безпосередньо серед присутніх.

За свідченнями очевидців, правоохоронці діяли жорстко. Повідомлялося про застосування сили до кількох учасників акції, зокрема про спроби силоміць витягнути людей із натовпу. Один зі свідків розповідав, що бачив людину, яка лежала на землі, тоді як навколо неї перебували силовики. Також очевидці заявляли про затримання жінки, яку, за їхніми словами, схопили за волосся.

Незалежного публічного пояснення щодо причин масових затримань на момент появи повідомлень не було. Водночас очевидці пов’язували дії поліції саме з політичними вигуками та вимогами учасників. За їхніми словами, силовики почали діяти активніше після того, як на мітингу пролунали заклики проти «Єдиної росії», вимоги чесних виборів і гасла на підтримку політичних в’язнів.

Затримання відбувалися на акції, яку влада заздалегідь погодила. Ця обставина привернула особливу увагу, адже формальний дозвіл на проведення заходу не захистив його учасників від силового втручання. Ситуація вкотре продемонструвала, що в сучасній росії навіть дозволені публічні зібрання можуть бути обмежені або фактично припинені, якщо присутні висловлюють критичні погляди.

Політичний контекст події

Мітинг КПРФ відбувся на тлі посилення тиску на опозиційні сили та громадських активістів у росії. Партія «Яблуко», представники якої також були серед учасників акції, тривалий час залишається однією з небагатьох політичних сил у країні, що відкрито виступають із критикою війни та репресивної політики влади. Її діяльність регулярно стикається з адміністративними й політичними обмеженнями.

КПРФ формально вважається парламентською партією, однак її представники час від часу беруть участь у протестних заходах, присвячених історичним подіям і соціальним проблемам. Участь комуністів у цій акції стала показовою, оскільки поряд із традиційними для КПРФ лозунгами звучали вимоги політичних свобод, чесного виборчого процесу та припинення переслідувань інакодумців.

Окреме значення мітингу надала його символічна локація. Пам’ять про розстріл Білого дому використовується різними політичними силами для критики надмірної концентрації влади та демонстрації небезпеки силового вирішення політичних конфліктів. Учасники нинішньої акції проводили паралелі між подіями 1993 року та сучасною політичною системою росії, де рішення влади часто супроводжуються тиском на опонентів.

Масові затримання після скандування антиурядових гасел свідчать про вузькі межі допустимого публічного висловлювання в росії. Навіть коли протест формально погоджений, учасники ризикують опинитися в автозаках за вимоги, які в демократичному суспільстві є частиною звичайної політичної дискусії. Серед таких вимог — чесні вибори, звільнення політв’язнів і відповідальність влади перед громадянами.

Подія в Москві стала черговим прикладом того, як російські силові структури реагують на політичну активність. За попередніми даними, затримали близько 60 людей, а очевидці заявили про застосування сили. Гасло «Геть царя», яке пролунало під час мітингу, відображає зростання критики авторитарної моделі управління та невдоволення відсутністю реальної політичної конкуренції в росії.