Зоряна Білокрай
У селищі Радушне на Дніпропетровщині попрощалися з п’ятьма дітьми родини Воронових, які загинули внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в ніч проти 30 липня. Найстаршій із них, Домініці, було 16 років, а наймолодшому Артему — лише півтора року. Понад два місяці рідні чекали на остаточне підтвердження, сподіваючись дізнатися правду про долю дітей.
Після трагедії будинок багатодітної родини був повністю зруйнований. Від оселі, у якій проживали близькі люди, фактично залишився лише фундамент. Пошукові роботи та ідентифікація загиблих тривали майже два з половиною місяці. Судово-медична експертиза підтвердила, що серед фрагментів тіл були останки п’ятьох дітей Воронових.
У Радушному поховали п’ятьох дітей родини Воронових
На прощання з дітьми прийшли рідні, друзі, сусіди, однокласники та педагоги. Жалобна церемонія стала важким випробуванням для всієї громади Радушного, адже багато хто знав родину особисто. Люди несли квіти, запалювали свічки та підтримували близьких, які втратили одразу кількох членів своєї сім’ї.
Домініці було 16 років, Віоріці — 14, Захарію — 13, Федеріці — 9, а Артему — півтора року. Їхні імена назавжди залишаться пов’язаними з історією родини, яку зруйнувала російська агресія. Під час прощання односельці говорили про дітей як про добрих, щирих і дружніх людей, які жили однією родиною та завжди підтримували одне одного.
Бабуся загиблих Неля розповіла, що протягом усього часу пошуків молилася, аби вдалося встановити долю кожної дитини. Для родини невідомість була не менш болісною, ніж сама звістка про трагедію. Жінка хотіла, щоб усіх загиблих знайшли та ідентифікували, аби рідні могли гідно попрощатися з ними й поховати разом.
За її словами, у зруйнованому будинку перебували лише члени родини. Після ракетного удару рідні не знали, чи вдасться знайти останки всіх загиблих. Тривала експертиза стала необхідною для встановлення особистостей та остаточного підтвердження загибелі дітей.
Якими згадують загиблих дітей
Сусід Микола згадує Воронових як дружну та згуртовану родину. За його словами, у багатодітній сім’ї всі допомагали одне одному, разом долали труднощі й підтримували близьких. Він зізнався, що трагедію важко усвідомити, адже загинули діти, чиє життя лише починалося.
Особливо багато теплих слів під час прощання пролунало про 16-річну Домініку. На церемонію прийшла її найкраща подруга Каріна. Дівчата часто проводили час разом. Подруга розповіла, що Домініка була щирою, доброю та дуже любила дітей. Вона захоплювалася бісером, робила прикраси й навіть подарувала Каріні підвіску.
Домініка мріяла про майбутнє та власну сім’ю. За словами подруги, дівчина хотіла колись мати двох дітей. Її плани, мрії та прості радощі підліткового життя обірвалися через російський удар по будинку, де вона перебувала разом із рідними.
Однокласниця Софія також згадує Домініку як світлу та життєрадісну людину. Дівчина розповіла, що майже завжди бачила подругу усміхненою. Втрата стала для однокласників важким потрясінням. Навіть ті, хто не був близько знайомий із родиною Домініки, переживають загибель дівчини як особисту трагедію.
Керівництво ліцею, де навчалася Домініка, називає її доброю подругою та оптимісткою. Педагоги згадують, що вона могла підтримати інших у складний момент, уважно ставилася до людей і залишала по собі тепле враження.
У іншому навчальному закладі вчилися Федеріка, Захар та Віоріка. Їхні однокласники та вчителі не можуть говорити про дітей без сліз. Для шкільної спільноти вони були частиною щоденного життя — приходили на уроки, спілкувалися з друзями, будували плани та мріяли про майбутнє.
Що відомо про російський удар по Радушному
Російська армія завдала масованого удару по Україні в ніч проти 30 липня. Один із боєприпасів влучив безпосередньо в житловий будинок у Радушному, що розташоване неподалік Кривого Рогу. Унаслідок атаки загинули дорослі члени родини та діти.
У будинку на момент удару перебували двоє дорослих і восьмеро дітей. Через масштабні руйнування рятувальникам довелося проводити тривалі пошукові роботи. Під завалами виявляли фрагменти тіл, які передавали на судово-медичну експертизу для встановлення особистостей загиблих.
Раніше було підтверджено загибель батьків — Олени та Артема Воронових — і трьох дітей: Марка, Азарія-Ілая та Емілії. Їх поховали раніше. Згодом експертиза встановила загибель ще п’ятьох дітей — Домініки, Віоріки, Захарія, Федеріки та наймолодшого Артема.
Таким чином, російський ракетний удар забрав життя всієї родини. Для Радушного ця трагедія стала однією з найболючіших за час повномасштабної війни. Місцеві жителі наголошують, що пам’ятатимуть дітей не лише як жертв атаки, а як окремих особистостей — із власними характерами, мріями, захопленнями та планами.
Прощання у Радушному стало символом спільного болю громади та пам’яті про дітей, яких убила російська агресія. Рідні поховали їх поруч, щоб вони залишалися разом і після смерті. Для близьких ця втрата назавжди залишиться незагойною раною, а для всієї громади — нагадуванням про ціну, яку Україна платить через російські обстріли.