У росії після удару по дата-центру «Яндекса» стався масштабний збій інтернету

У російському сегменті інтернету близько 16:00 у четвер, 8 жовтня, стався масштабний збій. Перебої охопили банківські сервіси, онлайн-магазини, мобільних операторів, стримінгові платформи, державні та транспортні ресурси. Проблеми виникли після нічної атаки безпілотників на об’єкт, пов’язаний із дата-центром компанії «Яндекс» у місті Сасово Рязанської області.

Після удару на території промислового підприємства виникла пожежа. Невдовзі користувачі почали повідомляти про труднощі з доступом до цифрових платформ і сайтів. Зокрема, перебої спостерігалися в роботі хмарного сховища «Яндекс.Диск», сервісу «Яндекс.Документи» та інших продуктів компанії.

Збій виявився масштабнішим, ніж локальна недоступність окремих сервісів. Проблеми зачепили значну кількість ресурсів, які можуть використовувати спільну інфраструктуру, зовнішні системи авторизації, хмарні компоненти або мережеві вузли. Через це частина користувачів не могла увійти до своїх облікових записів, відкрити сайти, скористатися мобільними застосунками чи провести онлайн-операції.

Які сервіси зіткнулися з проблемами

За даними моніторингових платформ, скарги надходили від користувачів різних регіонів росії. Найбільше повідомлень зафіксували у Москві та Санкт-Петербурзі, однак перебої не обмежилися двома найбільшими містами. На графіках моніторингу протягом дня спостерігалося різке зростання кількості звернень щодо недоступності популярних сайтів і застосунків.

Серед банківських сервісів про труднощі повідомляли користувачі Т-банку, МТС-Банку, Совкомбанку та Альфа-банку. У частини клієнтів не завантажувалися мобільні застосунки, не відкривалися сторінки особистих кабінетів або виникали помилки під час проведення платежів. Такі перебої створюють додаткові ризики для людей, які залежать від цифрових банківських операцій у повсякденному житті.

Проблеми також фіксували на платформі «Авито». За добу кількість скарг на роботу сервісу перевищила 14 тисяч. Користувачі не могли переглядати оголошення, надсилати повідомлення продавцям, розміщувати нові пропозиції або користуватися функціями особистого кабінету.

Перебої торкнулися відеосервісів і розважальних платформ, серед яких Google, YouTube, RuTube, Ivi та KION. У деяких випадках сайти відкривалися із затримкою, а відео не відтворювалися. Інші користувачі повідомляли про повну недоступність платформ або неможливість авторизуватися.

Нестабільно працювали сайт російської залізниці, освітній ресурс «Дневник.ру», а також онлайн-платформи торговельних мереж «Пятерочка», «Лента», «Магнит» і ритейлера DNS. Для частини клієнтів це означало неможливість оформити замовлення, перевірити наявність товару, скористатися програмами лояльності або отримати доступ до цифрових чеків.

У Санкт-Петербурзі користувачі масово скаржилися на роботу провайдера «Скайнет». У Москві було зафіксовано понад 7 тисяч повідомлень про проблеми з хмарною платформою Mango Office. Такі збої могли вплинути на роботу корпоративних телефонних ліній, контакт-центрів і систем комунікації бізнесу.

Окремі труднощі виникли під час доступу до сайтів російських засобів масової інформації. Повідомлялося про нестабільну роботу ресурсів РБК, «РИА Новости», «Коммерсантъ», «Ведомости», «Интерфакс» і «Вести». Частина сайтів не відкривалася навіть під час використання VPN, що може свідчити про проблеми не лише з локальним підключенням користувачів.

Як збій вплинув на транспорт і повсякденні послуги

У Підмосков’ї підприємство «Мострансавто» заявило про неможливість купувати автобусні квитки через інтернет. Причиною назвали зупинку або нестабільну роботу дата-центру. Відновлення системи, за попередніми оцінками, могло зайняти до 24 годин. Пасажирам довелося шукати альтернативні способи оплати та придбання проїзних документів.

Представники «РЖД» повідомляли, що сайт компанії в деяких користувачів працював зі збоями через проблеми у зовнішніх сервісах. Водночас мобільний застосунок «РЖД Пассажирам», за їхніми словами, не зазнав такого самого впливу. Це демонструє, наскільки різною може бути реакція окремих цифрових продуктів на порушення роботи спільної інфраструктури.

Подібні інциденти здатні впливати не лише на розваги чи доступ до сайтів. Якщо одночасно виникають проблеми в роботі банків, операторів зв’язку, транспортних платформ і магазинів, користувачі можуть втрачати можливість оплачувати товари, замовляти послуги, користуватися навігацією або отримувати важливі повідомлення.

Масштабний збій продемонстрував залежність великої кількості російських сервісів від обмеженої кількості дата-центрів, хмарних платформ і мережевих компонентів. Пошкодження одного важливого вузла не обов’язково призводить до повного відключення всіх систем, але може спричинити ланцюгові проблеми, якщо резервні потужності не здатні швидко перебрати навантаження.

Що передувало інциденту в Сасові

У ніч проти 8 жовтня українські безпілотники атакували об’єкт у місті Сасово Рязанської області. За наявною інформацією, дата-центр «Яндекса» розташований на території заводу «Саста». Підприємство спеціалізується на виробництві металообробних верстатів і постачає обладнання, зокрема для підприємств оборонно-промислового комплексу росії.

Після атаки очевидці повідомляли про сильну пожежу на території об’єкта. Кадри з місця події поширювалися в мережі, однак повний масштаб пошкоджень і точні причини подальших перебоїв офіційно не розкривалися. Представники «Яндекса» підтвердили факт інциденту та заявили про тимчасову недоступність частини сервісів.

Користувачі насамперед звернули увагу на проблеми з «Яндекс.Диском» і «Яндекс.Документами». Ці платформи використовуються для зберігання файлів, спільної роботи з документами та обміну даними. Їхня недоступність могла позначитися як на приватних користувачах, так і на компаніях, які застосовують сервіси «Яндекса» у робочих процесах.

Дата-центр у Сасові відкрили у 2011 році. За заявами місцевої адміністрації, протягом одинадцяти років компанія інвестувала в його розвиток понад 6 мільярдів рублів. Об’єкт розглядався як важлива частина технологічної інфраструктури «Яндекса», а його робота була пов’язана з обробкою та зберіганням значних обсягів даних.

Наразі залишається незрозумілим, скільки часу знадобиться для повного відновлення всіх сервісів і чи були пошкоджені резервні системи. Фахівці мають оцінити стан обладнання, перевірити канали зв’язку та перерозподілити навантаження між іншими дата-центрами. Водночас масштаб скарг свідчить, що наслідки інциденту вийшли далеко за межі окремого корпоративного сервісу.