Всеволод Чабанець
У росії відкинули ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо запровадження повного 60-денного перемир’я. Українська сторона розглядає таку паузу як можливість створити безпекові умови для підготовки та проведення виборів, однак у кремлі заявили, що не зацікавлені в короткостроковому припиненні вогню. Представники російської влади вкотре наголосили на нібито прагненні до «довгострокового миру», водночас не підтримавши конкретну пропозицію щодо припинення бойових дій.
Про позицію москви повідомив прессекретар глави кремля Дмитро Пєсков. За його словами, росія нібито готова докладати зусиль для досягнення тривалого миру, але не вважає 60-денне перемир’я належним шляхом до цього результату. Таким чином, російська сторона фактично відмовилася від ініціативи Зеленського, пов’язаної з організацією виборчого процесу в Україні.
Що заявили у кремлі про 60-денне перемир’я
Дмитро Пєсков заявив, що росія прагне саме довгострокового миру, а не тимчасової паузи на фронті. Водночас представник кремля не пояснив, за яких умов москва готова погодитися на припинення вогню та які саме кроки вважає необхідними для початку переговорів. Риторика російської сторони зводиться до вимоги говорити про остаточне врегулювання, але без підтримки конкретного механізму, який міг би зупинити бойові дії вже зараз.
Окремо Пєсков заявив, що російський президент володимир путін нібито готовий дати вказівку не завдавати ударів по Україні в день проведення виборів. Таку заяву в кремлі подають як можливу гарантію на період голосування. Проте вона не передбачає повного 60-денного припинення вогню, про яке говорив Зеленський, а також не дає відповіді на питання щодо безпеки виборчої кампанії, роботи виборчих комісій та участі громадян, які перебувають поблизу лінії фронту.
Фактично російська пропозиція, озвучена через Пєскова, обмежується можливим одноденним утриманням від ударів. Для України цього недостатньо, адже проведення виборів в умовах війни потребує значно ширшого періоду стабільності. Йдеться не лише про сам день голосування, а й про висування кандидатів, роботу партій, передвиборчу агітацію, підготовку списків виборців, організацію дільниць та забезпечення безпеки населення.
Речник кремля також розкритикував саму мету 60-денної паузи. Він висловив припущення, що українська влада нібито може використати цей час не для підготовки виборів, а для відновлення сил і продовження бойових дій. Такі твердження є частиною російської політичної риторики, яка традиційно ставить під сумнів наміри України та намагається представити будь-яку українську ініціативу як інструмент для досягнення військових цілей.
Свою позицію щодо можливого перемир’я висловив і міністр закордонних справ росії Сергій Лавров. Він заявив, що, на його думку, Володимир Зеленський нібито не заслуговує на перемир’я. Така оцінка демонструє, що питання припинення вогню москва пов’язує не лише з безпековими або дипломатичними умовами, а й з політичними вимогами та особистими претензіями до українського керівництва.
Чому Україна наполягає на тривалому припиненні вогню
Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова провести вибори, якщо росія погодиться на повне припинення вогню щонайменше на 60 днів. Такий підхід пов’язаний із необхідністю гарантувати громадянам безпеку та забезпечити демократичність виборчого процесу. За умов постійних ракетних і дронових атак організувати повноцінне голосування на всій території країни практично неможливо.
Шістдесятиденний термін потрібен не лише для технічної підготовки виборів. За цей час державні органи мають оцінити безпекову ситуацію, підготувати виборчу інфраструктуру, уточнити дані про виборців, забезпечити можливість голосування для військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та громадян за кордоном. Важливим залишається і питання доступу до виборчих дільниць у регіонах, які регулярно зазнають атак.
Президент України також зазначав, що розуміє зацікавленість путіна у зміні українського президента. Однак, за позицією Києва, вибори можуть відбутися лише за умов, коли волевиявлення громадян не буде обмежене обстрілами, окупацією окремих територій або загрозою для життя учасників процесу. Саме тому повне перемир’я розглядається як необхідна передумова, а не як спосіб затягнути переговори.
Питання виборів в Україні залишається складним і через дію воєнного стану. Законодавство передбачає обмеження для проведення загальнонаціональних виборів під час активних бойових дій. Навіть за наявності політичної домовленості необхідно врегулювати цілу низку юридичних, організаційних та безпекових питань. Без припинення вогню будь-який виборчий процес може опинитися під загрозою зриву або зовнішнього втручання.
Українська сторона наголошує, що перемир’я має бути повним, а не вибірковим. Це означає припинення ракетних ударів, атак безпілотниками, артилерійських обстрілів та інших бойових дій на всій лінії фронту. Крім того, важливими є механізми контролю за дотриманням домовленостей і чітка відповідальність за їх порушення.
Міжнародний контекст і подальші перспективи
На тлі дискусій про припинення вогню американські представники, які беруть участь у дипломатичних контактах щодо війни, відклали заплановану поїздку до москви. Йдеться про посланців президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. За наявною інформацією, американська сторона очікує чіткої відповіді щодо можливих нових домовленостей між Україною, європейськими державами та росією.
Водночас конкретні параметри пропозиції, яку могли обговорювати американські переговірники, публічно не розкриті. Невизначеність навколо дипломатичних контактів свідчить про відсутність спільного бачення умов припинення війни. Україна наполягає на реальному припиненні вогню та гарантіях безпеки, тоді як росія продовжує говорити про абстрактний довгостроковий мир без готовності підтримати проміжний крок.
Відмова кремля від 60-денного перемир’я може ускладнити подальші переговори. Тимчасове припинення вогню могло б стати перевіркою готовності сторін виконувати домовленості та основою для обговорення ширшого мирного плану. Проте російські заяви свідчать, що москва наразі не погоджується навіть на такий обмежений формат.
Окремою проблемою залишається використання росією політичної риторики про вибори в Україні. Представники кремля намагаються поєднати тему можливого голосування зі своїми вимогами щодо української влади, хоча організація виборчого процесу є внутрішньою справою України. Будь-які рішення щодо дати, формату та умов виборів мають ухвалюватися відповідно до українського законодавства та з урахуванням безпеки громадян, а не під тиском держави-агресора.
Наразі чітких домовленостей про 60-денне припинення вогню немає. Україна продовжує наголошувати на необхідності повної тиші для підготовки виборів, тоді як росія відкидає цю ініціативу та наполягає на власному трактуванні мирного процесу. Подальший розвиток ситуації залежатиме від міжнародного тиску, готовності сторін до предметного діалогу та наявності дієвих гарантій виконання можливих домовленостей.