Сергій Пономарьов
Вищий антикорупційний суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка, який є фігурантом кримінального провадження «Мідас». Водночас суд переглянув розмір альтернативної застави та зменшив її з 85 мільйонів до 25 мільйонів гривень.
Рішення означає, що Миронюк і надалі залишатиметься під вартою, якщо заставу за нього не внесуть. У разі сплати визначеної суми підозрюваний зможе вийти з-під варти, однак буде зобов’язаний виконувати низку процесуальних обов’язків і встановлених судом обмежень.
Суд продовжив тримання під вартою, але зменшив заставу
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання детектива та продовжив дію запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Суд врахував обставини кримінального провадження, позицію сторони обвинувачення та ризики, на які вона посилалася під час розгляду питання.
Водночас суд не залишив без змін попередній розмір застави. Суму, яка може бути альтернативою перебуванню в слідчому ізоляторі, зменшили до 25 мільйонів гривень. Раніше вона становила 85 мільйонів гривень. Таким чином, новий розмір застави більш ніж утричі менший за попередній.
За інформацією представників антикорупційної громадськості, Ігор Миронюк перебуває під вартою вже близько 11 місяців. При цьому розмір застави для нього переглядали кілька разів. У різні періоди суд визначав суми у 126, 100 і 85 мільйонів гривень. Окремі рішення передбачали як зменшення застави, так і її збільшення за результатами перегляду в апеляційній інстанції.
Нинішня ухвала не означає завершення розслідування або зміну процесуального статусу Миронюка. Він залишається підозрюваним у справі, а остаточну оцінку доказам має надати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною до набрання законної сили обвинувальним вироком.
Які обов’язки діятимуть у разі внесення застави
Якщо заставу за Ігоря Миронюка внесуть, він не отримає повної свободи пересування та не зможе ігнорувати вимоги суду. Альтернативний запобіжний захід передбачає чіткий перелік процесуальних обов’язків, покликаних гарантувати належну поведінку підозрюваного та його участь у слідчих і судових процедурах.
Зокрема, Миронюк не зможе залишати межі Києва без попереднього дозволу уповноважених органів. Таке обмеження має унеможливити самовільну зміну місця перебування та знизити ризик можливого переховування від слідства або суду.
Також у разі звільнення під заставу підозрюваний буде зобов’язаний здати на зберігання закордонні паспорти. Це обмеження застосовують для того, щоб людина не могла залишити територію України під час досудового розслідування чи судового розгляду.
Ще однією умовою є носіння електронного засобу контролю. Електронний браслет дає змогу відстежувати дотримання визначеного маршруту та місця перебування, якщо такі вимоги встановлені судовим рішенням. У разі порушення покладених обов’язків заставу можуть звернути в дохід держави, а запобіжний захід — посилити.
Отже, зменшення застави до 25 мільйонів гривень не є виправданням чи скасуванням претензій слідства. Це процесуальне рішення, яке визначає можливу альтернативу триманню під вартою за умови виконання підозрюваним усіх покладених на нього обов’язків.
Що відомо про роль Миронюка у справі «Мідас»
Ігор Миронюк є одним із фігурантів масштабного розслідування, яке стосується ймовірної корупційної схеми в енергетичній сфері. У минулому він працював радником Германа Галущенка, який обіймав посаду міністра енергетики. Саме зв’язок із посадовцями енергетичного блоку, за версією слідства, робить його важливим фігурантом провадження.
За даними слідчих та антикорупційних організацій, Миронюк міг виконувати функції посередника у передачі коштів. Зокрема, слідство перевіряє версію, що він отримував гроші від іншого підозрюваного, Дмитра Басова, а потім передавав їх до так званого бекофісу. За матеріалами справи, цей офіс міг використовуватися для координації дій учасників схеми та легалізації коштів.
У кримінальному провадженні також фігурують бізнесмени та інші особи, яких слідство пов’язує з можливою корупцією у сфері державної енергетики. Серед них — Тимур Міндіч, Олександр Цукерман, Дмитро Басов, Ігор Фурсенко, Леся Устименко та Людмила Зоріна. Частині фігурантів повідомили про підозру, а щодо окремих осіб суди вже розглядали питання про тримання під вартою, заставу або інші запобіжні заходи.
За версією правоохоронців, схема могла бути пов’язана з діяльністю державної енергетичної компанії та передбачати отримання неправомірної вигоди під час ухвалення управлінських рішень і проведення закупівель. У матеріалах розслідування йдеться про значні суми коштів, які могли переміщуватися через мережу посередників. Водночас усі ці твердження ще мають бути доведені в суді.
Справа отримала назву «Мідас» і стала однією з найбільш резонансних антикорупційних історій у сфері енергетики. Її розслідування здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників, джерела походження коштів, механізм їх передачі та роль кожного підозрюваного.
Раніше суди вже ухвалювали рішення щодо інших фігурантів провадження. Деякі підозрювані вийшли з-під варти після внесення застави, тоді як стосовно інших сторони обвинувачення наполягали на суворіших обмеженнях. Окремі особи, за даними слідства, залишили територію України, що стало підставою для додаткових процесуальних дій.
Подальший розвиток справи залежатиме від результатів досудового розслідування, зібраних доказів і рішень суду. Наразі ключовим фактом залишається те, що Ігорю Миронюку продовжили тримання під вартою, але зменшили альтернативну заставу до 25 мільйонів гривень. Якщо кошти внесуть, підозрюваний зможе залишити місце тримання, однак буде зобов’язаний дотримуватися встановлених судом обмежень до завершення відповідного етапу провадження.