Роксолана Мережко
Удар по російському військовому аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області міг завдати відчутних втрат тактичній авіації окупаційних сил. За оцінками аналітиків, які проаналізували супутникові знімки до та після атаки, чотири літаки Су-34М, імовірно, повністю знищені, а ще два зазнали суттєвих пошкоджень. Якщо ці висновки підтвердяться, йдеться про одну з найбільш результативних атак на російську авіаційну інфраструктуру за останній час.
Аеродром «Борисоглєбськ» має важливе значення для російських військ. Його використовують для розміщення фронтових бомбардувальників та винищувачів, зокрема літаків Су-34 і Су-35. Такі повітряні судна регулярно залучають до ударів по українських позиціях і населених пунктах поблизу лінії фронту. Основним озброєнням для виконання подібних завдань є керовані авіаційні бомби, які російська армія застосовує на значній відстані від цілей.
Інформація про наслідки атаки стала доступною після появи нових супутникових кадрів. На них помітні зміни на стоянках літаків, сліди займання та пошкодження об’єктів аеродромної інфраструктури. Для оцінки втрат аналітики порівняли зображення, зроблені після удару, з попередніми кадрами, на яких на цій ділянці було видно шість російських літаків.
Що показали супутникові знімки
Порівняння супутникових знімків дає змогу простежити, як змінилася ситуація на аеродромі «Борисоглєбськ». На попередніх кадрах у зоні, яка згодом зазнала ураження, перебували шість бортів Су-34. Після атаки частина літаків зникла зі своїх місць, а на території з’явилися ознаки пожежі та вибухів.
Аналітичні групи припускають, що чотири літаки могли бути знищені повністю. Ще два борти, за попередньою оцінкою, отримали пошкодження, які можуть унеможливити їхнє швидке повернення до бойової роботи. Водночас остаточний масштаб втрат залежатиме від результатів детальнішої перевірки та інформації щодо технічного стану літаків.
На оприлюднених матеріалах також можна побачити ймовірні наслідки повторних детонацій. Це може свідчити про ураження не лише літаків, а й технічного обладнання, необхідного для підготовки авіації до вильотів. Пошкодження таких об’єктів часто мають не менш важливе значення, ніж знищення самих бойових машин, адже впливають на спроможність аеродрому приймати, обслуговувати та оперативно повертати літаки до бойових завдань.
Окрему увагу привертають повідомлення про пожежу на території об’єкта. Військові аеродроми зазвичай мають значні запаси авіаційного пального, боєприпасів і комплектувальних матеріалів. У разі влучання по таких об’єктах навіть локальний удар може спричинити масштабні вторинні займання та вибухи.
Чому втрата Су-34 важлива для російської армії
Су-34 є одним із ключових літаків російської фронтової авіації. Його створювали як багатоцільовий винищувач-бомбардувальник, здатний завдавати ударів по наземних цілях і діяти в умовах протидії протиповітряної оборони. У війні проти України російські війська активно використовують ці літаки для скидання керованих авіаційних бомб.
Застосування КАБів стало одним із головних інструментів тиску на українські оборонні позиції. Російські літаки можуть запускати або скидати такі боєприпаси з відносно безпечної для себе відстані, залишаючись за межами досяжності частини засобів протиповітряної оборони. Саме тому кожна втрата носія керованих авіабомб потенційно знижує інтенсивність ударів на окремих напрямках.
Знищення чотирьох Су-34 і пошкодження ще двох літаків означало б одночасну втрату значної частини авіаційної групи, яка могла бути підготовлена для роботи з цього аеродрому. Навіть якщо частину машин згодом вдасться відновити, ремонт потребуватиме часу, запасних частин і залучення спеціалізованого персоналу. У цей період російському командуванню доведеться або скорочувати кількість вильотів, або перекидати літаки з інших баз.
Важливим є і психологічний аспект. Ураження літаків безпосередньо на військовому аеродромі демонструє, що тилові об’єкти російської авіації не можна вважати повністю захищеними. Це може змусити окупантів змінювати порядок розміщення техніки, частіше переміщувати літаки, посилювати маскування та витрачати додаткові ресурси на охорону баз.
Ймовірна роль комплексу «Нептун»
Українські військові повідомляли, що для ураження аеродрому могли застосувати береговий ракетний комплекс «Нептун». За попередніми даними, атака відбулася в ніч проти 15 жовтня. Унаслідок удару на території об’єкта зафіксували вибухи, пожежу та пошкодження технічного обладнання.
«Нептун» розробляли як протикорабельний комплекс, однак українська сторона адаптувала його можливості для ураження наземних цілей. Це розширює перелік об’єктів, які можуть бути досяжними для українських сил, зокрема командних пунктів, складів, пунктів базування та військових аеродромів.
Для російського командування атака на «Борисоглєбськ» створює одразу кілька проблем. По-перше, необхідно оцінити реальні втрати літаків і технічних засобів. По-друге, доведеться перевірити стан злітно-посадкової смуги, стоянок, складів, паливної інфраструктури та систем управління польотами. По-третє, будь-яке пошкодження аеродрому може вплинути на регулярність бойових вильотів навіть у разі збереження частини авіаційного парку.
Українські Військово-морські сили наголошували, що інформація про наслідки удару уточнюється. Тому дані про чотири знищені та два пошкоджені літаки слід розглядати як попередню оцінку, засновану на аналізі доступних супутникових матеріалів. Остаточні висновки можуть змінитися після появи нових знімків або офіційних повідомлень.
Водночас навіть попередня картина свідчить про серйозність атаки. Ураження одразу кількох Су-34М, технічного обладнання та, ймовірно, об’єктів паливної інфраструктури здатне тимчасово послабити можливості російської авіації на відповідному напрямку. Для українських підрозділів це може означати зменшення інтенсивності застосування керованих авіабомб і додатковий час для зміцнення оборони.
Удар по «Борисоглєбську» також вписується в ширшу тенденцію атак на російські авіабази. Раніше українські сили уражали літаки, склади боєприпасів і допоміжну інфраструктуру на інших військових аеродромах. Системний тиск на місця базування авіації змушує російську армію розосереджувати техніку, ускладнює логістику та знижує ефективність підготовки нових вильотів.
Таким чином, супутникові знімки показали ймовірні наслідки потужного удару по російському аеродрому у Воронезькій області. За попередньою оцінкою, чотири літаки Су-34М могли бути знищені, ще два зазнали значних пошкоджень. Якщо ці дані підтвердяться, атака стане відчутним ударом по російській тактичній авіації та її здатності регулярно застосовувати керовані авіабомби по українських позиціях і прифронтових містах.