Всеволод Чабанець
У ніч проти 18 жовтня Сили оборони України завдали серії ударів по об’єктах у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області росії. Під ураження потрапили елементи енергетичної, паливної, логістичної та цифрової інфраструктури. Серед заявлених цілей — дата-центр соціальної мережі «ВКонтакте», нафтовий термінал, логістичний комплекс маркетплейсу Ozon, електрична підстанція та міст на трасі Західного швидкісного діаметра.
Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що масштабна атака продемонструвала одразу кілька проблем російської системи оборони. Йдеться не лише про здатність українських безпілотників долати значні відстані, а й про вразливість російської протиповітряної оборони, недостатню координацію між різними структурами та проблеми в системі командування й управління.
Які об’єкти опинилися під ударом
Після атаки російське Міністерство оборони заявило про нібито знищення 1015 українських безпілотників над територією росії, тимчасово окупованим Кримом і Чорним морем. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про 145 дронів, які, за його версією, були збиті над регіоном.
Водночас повідомлення про наслідки ударів, пожежі та перебої в роботі інфраструктури свідчать про те, що частина безпілотників досягла визначених районів. У Санкт-Петербурзі та Ленінградській області зафіксували пошкодження кількох важливих об’єктів, які мають значення не тільки для цивільного життя, а й для функціонування російської економіки та інформаційної системи.
Однією з цілей став центр обробки даних соціальної мережі «ВКонтакте». Об’єкт розташований приблизно за 854 кілометри від міжнародно визнаного кордону України. За повідомленнями, дата-центр зазнав серйозних пошкоджень. Представники компанії заявили, що основні сервіси продовжили роботу, однак користувачі повідомляли про масштабні перебої та нестабільність платформи після атаки.
Пошкодження цифрової інфраструктури мають особливе значення, оскільки дата-центри забезпечують роботу великих онлайн-платформ, зберігання даних, внутрішню комунікацію та доступ до численних сервісів. Навіть часткове порушення їхньої роботи може створити ланцюговий ефект для користувачів, бізнесу та державних структур.
Неподалік від дата-центру була уражена електропідстанція «Восточная» напругою 330 кіловольт. За словами місцевої влади, через пошкодження близько 20 тисяч людей могли залишитися без електропостачання. Цей епізод показав, наскільки взаємопов’язаними є цифрові та енергетичні об’єкти: вихід з ладу одного вузла здатен вплинути на роботу цілої групи підприємств і сервісів.
Ще однією ціллю став нафтовий термінал у Ленінградській області, розташований приблизно за 856 кілометрів від кордону України. Після атаки з’явилися повідомлення про пожежу. Петербурзький нафтовий термінал є одним із важливих об’єктів перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні, тому його ураження може створювати додаткові труднощі для російської логістики та експорту.
Також повідомлялося про удар по логістичному центру маркетплейсу Ozon у Санкт-Петербурзі. На території об’єкта виникла масштабна пожежа. Логістичні комплекси такого типу обслуговують значні обсяги товарів, тому навіть тимчасова зупинка їхньої роботи може призвести до затримок постачання, втрати запасів і перебоїв у роботі регіональної мережі доставки.
Окремо повідомлялося про ураження вантового мосту на трасі Західного швидкісного діаметра. Ця магістраль з’єднує північну та південну частини Санкт-Петербурга й має важливе транспортне значення. Будь-які обмеження руху на таких маршрутах здатні ускладнювати переміщення вантажів, роботу міського транспорту та доступ до промислових районів.
Висновки ISW щодо російської ППО
В Інституті вивчення війни зазначили, що удари по Ленінградській області охопили надзвичайно широкий спектр цілей. Серед них були об’єкти паливної інфраструктури, енергетики, цифрових технологій, логістики та транспорту. Такий характер атаки, на думку аналітиків, свідчить про здатність української сторони одночасно впливати на різні сектори російської інфраструктури.
Головний висновок ISW полягає в тому, що російська протиповітряна оборона не змогла повністю захистити стратегічно важливий регіон, розташований далеко від лінії фронту. Навіть якщо російська влада заявляє про масштабну кількість збитих цілей, наслідки влучань демонструють, що окремі безпілотники змогли пройти крізь систему захисту та досягти важливих об’єктів.
Для російської влади це створює кілька проблем. По-перше, необхідно посилювати прикриття не лише військових частин, а й великих промислових, енергетичних та цифрових підприємств. По-друге, збільшення кількості таких об’єктів, які потребують захисту, змушує розосереджувати ресурси ППО. По-третє, розміщення важливих підприємств поблизу великих міст не гарантує їм безпеки, якщо система виявлення та перехоплення працює недостатньо ефективно.
Аналітики також звернули увагу на проблеми командування й управління. Масована атака одночасно на кілька районів могла перевірити, наскільки швидко російські структури здатні обмінюватися інформацією, ухвалювати рішення та координувати дії військових, силовиків і місцевої влади. Відсутність чітких і узгоджених повідомлень після ударів може свідчити про труднощі в оцінюванні масштабів атаки та її наслідків.
Російські посадовці традиційно повідомляють передусім про кількість нібито знищених безпілотників. Однак такі заяви не завжди пояснюють, чому одночасно виникають пожежі на промислових об’єктах, пошкоджується енергетична інфраструктура та фіксуються перебої в роботі цифрових сервісів. Саме ця невідповідність між офіційними звітами та фактичними наслідками, на думку експертів, додатково оголює слабкі місця російської системи захисту.
Чому удари по Санкт-Петербургу мають стратегічне значення
Санкт-Петербург і Ленінградська область розташовані далеко від основної зони бойових дій, тому російське суспільство тривалий час сприймало цей регіон як відносно захищений. Повторні атаки змінюють це сприйняття. Вони демонструють, що географічна віддаленість більше не є гарантією недосяжності для українських безпілотних систем.
Удари по об’єктах у регіоні можуть мати не лише безпосередній, а й психологічний ефект. Населення стикається з повітряними тривогами, обмеженнями роботи аеропорту, перебоями мобільного інтернету, відключеннями електроенергії та зупинкою руху на окремих ділянках. Це підвищує суспільну увагу до питання захищеності великих міст і промислових центрів росії.
За словами губернатора Санкт-Петербурга Олександра Беглова, пожежі виникли на об’єктах цивільної інфраструктури в кількох районах міста, а також на території нафтового терміналу. Через безпекову ситуацію могли запроваджуватися обмеження в роботі аеропорту Пулково та виникати перебої з мобільним інтернетом.
Повідомлення про використання безпілотників FP-1 для удару по нафтовому терміналу також вказують на розвиток українських засобів дальнього ураження. Застосування таких систем дозволяє атакувати об’єкти, які раніше вважалися недосяжними для регулярних ударів. Водночас конкретні обставини застосування та результати атаки можуть уточнюватися.
Це не перший випадок, коли нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі опиняється під ударом. Попередні атаки по цьому об’єкту свідчать, що паливна інфраструктура регіону залишається одним із пріоритетних напрямів. Її пошкодження може впливати на перевалку нафтопродуктів, роботу портової системи та загальну стійкість російської логістики.
Таким чином, атака 18 жовтня стала комплексним випробуванням для російської оборони. Вона показала, що навіть віддалені від фронту регіони можуть бути уразливими, а захист великих міст потребує значно більше ресурсів. На думку ISW, поєднання ударів по цифрових, енергетичних, паливних і транспортних об’єктах оголило не лише технічні слабкості російської ППО, а й проблеми координації, управління та реагування на масштабні атаки.