Угорщина не підтримала відкриття двох фінальних кластерів для вступу України до ЄС

Угорщина не підтримала відкриття двох фінальних переговорних кластерів для вступу України та Молдови до Європейського Союзу. Через позицію Будапешта країни-кандидати не змогли перейти до наступного етапу переговорного процесу, попри те що більшість держав-членів ЄС виступає за подальше просування євроінтеграції. Йдеться про кластери, які охоплюють зелений порядок денний, сталий розвиток, сільське господарство, природні ресурси та політику згуртованості.

Про блокування стало відомо після засідання робочої групи Європейського Союзу з питань розширення. Представник ЄС повідомив, що одна з держав-членів не надала згоди на направлення Україні та Молдові офіційних листів із запрошенням подати переговорні позиції за двома напрямами. Такі листи є необхідною процедурою для формального відкриття кластерів.

Фактично це означає, що переговори про вступ України до ЄС знову опинилися під впливом політичного рішення окремої країни. Для ухвалення ключових рішень у процесі розширення Євросоюзу потрібна згода всіх держав-членів. Тому навіть одна негативна позиція здатна призупинити рух переговорів, незалежно від технічної готовності країни-кандидата.

Які переговорні кластери залишилися заблокованими

Україна очікувала на відкриття четвертого та п’ятого переговорних кластерів. Четвертий кластер має назву «Зелений порядок денний та стала взаємопов’язаність». Він стосується масштабного кола питань, серед яких екологічна політика, енергетика, транспорт, кліматичні стандарти, цифрова інфраструктура та сталий розвиток.

Відкриття цього напряму мало б започаткувати детальні переговори щодо відповідності українського законодавства нормам ЄС у сфері захисту довкілля та скорочення шкідливих викидів. Для України цей кластер є особливо важливим, оскільки європейська інтеграція передбачає модернізацію промисловості, енергетичного сектору та транспортної системи відповідно до стандартів Європейського Союзу.

П’ятий кластер охоплює ресурси, сільське господарство та політику згуртованості. До нього належать питання управління природними ресурсами, аграрної політики, продовольчої безпеки, розвитку сільських територій, регіонального вирівнювання та використання фінансових інструментів ЄС.

Саме цей напрям може мати для України значний економічний вплив. Український аграрний сектор є одним із найбільших у Європі, а його інтеграція до спільного ринку вимагатиме узгодження правил виробництва, контролю якості продукції, державної підтримки фермерів та функціонування аграрних ринків. Водночас участь у політиці згуртованості в майбутньому може відкрити додаткові можливості для відновлення регіонів і фінансування масштабних інфраструктурних проєктів.

Окремо питання щодо п’ятого кластера порушила Польща. Варшава запропонувала переглянути спільну переговорну позицію Євросоюзу, зокрема в частині, що стосується сільського господарства. Раніше цей документ підтримали 26 держав-членів, однак тепер його узгодження може бути повторно винесене на обговорення.

Позиція Угорщини щодо вступу України до ЄС

Будапешт уже неодноразово виступав проти прискорення євроінтеграції України. За попереднього угорського уряду блокування стосувалося фактично всіх переговорних кластерів. Нова політична команда також наголошує, що вступ України до Європейського Союзу має відбуватися лише після повного виконання всіх умов і реформ, передбачених переговорним процесом.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявляв, що конкретної дати приєднання України до ЄС наразі немає, а сам процес може бути тривалим. Угорська влада також виступає проти тимчасового, часткового або паралельного членства держав-кандидатів у Євросоюзі. На думку Будапешта, країна може отримати повноправне членство лише після завершення всіх необхідних процедур та виконання встановлених критеріїв.

Така позиція створює додаткові труднощі для України, оскільки переговори про вступ відбуваються не лише на технічному, а й на політичному рівні. Києву необхідно одночасно продовжувати адаптацію законодавства до права ЄС, виконувати рекомендації Європейської Комісії та підтримувати діалог із кожною державою-членом.

Водночас блокування двох кластерів не означає припинення переговорів. Україна продовжує виконувати необхідні реформи та готувати документи для подальшого відкриття переговорних напрямів. Рішення Угорщини може відтермінувати формальний етап, але не скасовує вже проведену роботу й не позбавляє Україну статусу країни-кандидата.

Як просувається переговорний процес України з Євросоюзом

Переговорний процес щодо вступу України до ЄС передбачає оцінку відповідності українського законодавства праву Європейського Союзу. Цю процедуру називають скринінгом. У її межах представники України та Європейської Комісії аналізують нормативні акти, роботу державних інституцій і практичне виконання реформ у різних сферах.

Першим було відкрито кластер «Основи». Він має особливе значення, адже охоплює питання правосуддя, демократичних інституцій, основоположних прав, функціонування державного управління та боротьби з корупцією. Саме цей кластер є базовим для всього переговорного процесу, а прогрес у ньому впливає на подальше просування за іншими напрямами.

Після цього держави-члени ЄС погодили відкриття ще двох кластерів для України та Молдови. Наступним кроком мало стати відкриття п’яти напрямів, серед яких внутрішній ринок, конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, зелений порядок денний, ресурси й сільське господарство, а також зовнішні відносини.

Українська влада розраховує, що всі переговорні кластери можуть бути відкриті до кінця 2026 року. Однак для цього необхідні одностайна підтримка держав Євросоюзу та готовність України виконувати складні законодавчі й інституційні зміни. Відкриття кластерів не означає автоматичного членства, проте воно запускає предметні переговори за конкретними сферами та дозволяє визначити перелік завдань для подальшої інтеграції.

Затримка через позицію Угорщини демонструє, наскільки складним є процес розширення ЄС. Кожен кластер потребує погодження всіма державами-членами, а окремі країни можуть пов’язувати свою позицію з національними інтересами, економічними питаннями або політичними оцінками. Для України це означає необхідність продовжувати реформи незалежно від поточних рішень і зберігати послідовність у виконанні європейських вимог.

Подальший рух України до Європейського Союзу залежатиме від кількох чинників: темпів внутрішніх реформ, готовності європейських країн до компромісів, вирішення питань у сфері аграрної політики та політичної підтримки з боку всіх членів ЄС. Попри нове блокування, переговори залишаються чинним інструментом зближення України з Євросоюзом, а підготовка до майбутнього членства триває.