Україна та Європейський Союз домовилися про створення спільної робочої групи, яка має прискорити виконання реформ, необхідних для подальшого просування держави до членства в ЄС. Основну увагу приділять проміжним критеріям, верховенству права, незалежності правосуддя та посиленню антикорупційної інфраструктури.
Ініціатива покликана зробити переговорний процес більш системним і практичним. Представники України та Євросоюзу зможуть оперативніше визначати проблемні питання, узгоджувати послідовність дій і контролювати виконання взятих зобов’язань. Для країни-кандидата це має особливе значення, адже оцінка реформ відбувається не лише за формальним ухваленням законів, а й за результатами їхнього застосування.
Про домовленість повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. За її словами, створення робочої групи обговорили під час контакту з прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким. У Європейській комісії наголошують, що новий формат співпраці має допомогти Україні швидше рухатися за напрямами, які визначають готовність держави до вступу в Європейський Союз.
Які реформи стануть пріоритетними
Одним із головних завдань спільної групи буде прискорення прогресу за проміжними критеріями. Йдеться про конкретні показники, за якими ЄС оцінює якість змін у державі-кандидаті. Вони охоплюють функціонування судової системи, гарантії прав людини, боротьбу з корупцією, роботу незалежних інституцій та ефективність державного управління.
Верховенство права є базовою умовою для вступу України до ЄС. Європейські партнери очікують, що суди працюватимуть незалежно, рішення ухвалюватимуться відповідно до закону, а громадяни матимуть реальний доступ до правосуддя. Важливими залишаються прозорий добір суддів, належне функціонування органів суддівського врядування та підзвітність посадовців.
Окремий блок становить антикорупційна політика. Україна має забезпечити стабільну роботу спеціалізованих органів, гарантувати їхню незалежність і створити умови для невідворотності покарання за корупційні правопорушення. Євросоюз також оцінює прозорість державних процедур, декларування активів, запобігання конфлікту інтересів і здатність правоохоронної системи доводити справи до суду.
Спільна робоча група може стати майданчиком для регулярного обміну інформацією між Києвом і Брюсселем. Такий підхід дасть змогу заздалегідь виявляти ризики, уточнювати очікування європейської сторони та уникати затримок, пов’язаних із різним трактуванням окремих вимог. Для України це також можливість отримувати більш предметні рекомендації щодо кожного етапу реформ.
Україна просувається переговорним шляхом
Єврокомісарка Марта Кос зазначила, що Україна належить до країн, які демонструють один із найвищих темпів прогресу на шляху до членства в Європейському Союзі. Водночас позитивна оцінка не означає завершення роботи. Попереду залишається значний обсяг законодавчих, інституційних та практичних змін.
Успішне просування переговорів залежатиме від узгоджених дій усіх українських партнерів. Представники влади, парламенту, судової системи, громадянського суспільства та експертного середовища мають працювати в одному напрямі. Саме тому європейська сторона наголошує на необхідності єдності та послідовності під час реалізації реформ.
Одним із прикладів виконання зобов’язань стало ухвалення Верховною Радою закону, що стосується забезпечення освітніх прав корінних народів України та національних меншин. Цей документ допоміг розблокувати подальший рух за переговорними кластерами, пов’язаними з окремими напрямами права Європейського Союзу.
Переговорні кластери об’єднують тематично близькі сфери реформ. Їх відкриття означає перехід до детального обговорення того, наскільки українське законодавство та державні інституції відповідають правилам ЄС. Просування за кожним кластером потребує не лише ухвалення необхідних нормативних актів, а й доказів їхнього ефективного виконання.
Першим було відкрито кластер «Основи». Він охоплює питання правосуддя, основоположних прав, демократичних інституцій та функціонування держави. Його значення полягає в тому, що саме фундаментальні реформи впливають на оцінку прогресу за іншими напрямами переговорів.
Що означає новий формат для вступу до ЄС
За процедурою після кластера «Основи» мають відкриватися тематичні блоки, присвячені внутрішньому ринку, конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню, зеленому порядку денному, сільському господарству, ресурсам, політиці згуртованості та зовнішнім відносинам. Україна заявляє про готовність працювати над відкриттям усіх переговорних кластерів.
Водночас кластери не обов’язково відкриваються в суворій послідовності. Рішення залежить від рівня підготовки країни-кандидата, виконання рекомендацій Європейської комісії та готовності держав-членів ЄС підтримати відповідний етап. Саме тому прискорення реформ безпосередньо впливає на темп переговорів про вступ.
Спільна робоча група має допомогти перетворити загальні політичні домовленості на чіткий план дій. Для кожного напряму можуть визначатися конкретні завдання, відповідальні установи, строки виконання та критерії оцінки. Це зробить процес більш зрозумілим для українського суспільства й дасть змогу своєчасно реагувати на зауваження європейських партнерів.
Для бізнесу та громадян наближення до ЄС означає не лише перспективу майбутнього членства, а й поступове запровадження європейських стандартів уже зараз. Реформи у сфері правосуддя, боротьби з корупцією, захисту конкуренції та державного управління мають створити більш передбачувані умови для інвестицій, підприємництва і захисту прав людини.
Україна також має завершити адаптацію національного законодавства до права Євросоюзу. Під час офіційного скринінгу українські норми порівнюють із правилами ЄС, після чого визначають сфери, де необхідні зміни. Така робота охоплює широкий спектр галузей — від судової системи та державних закупівель до енергетики, довкілля, сільського господарства і захисту споживачів.
Створення спільної робочої групи свідчить про зацікавленість обох сторін у тому, щоб переговори не втрачали темпу. Для Європейського Союзу важливо бачити сталі та незворотні зміни, а для України — отримувати зрозумілу підтримку на кожному етапі. Подальший прогрес залежатиме від здатності держави виконувати взяті зобов’язання навіть в умовах повномасштабної війни.
Україна та ЄС переходять до більш тісної координації реформ, які визначатимуть швидкість євроінтеграції. Якщо домовленості будуть підкріплені системною роботою парламенту, уряду та незалежних інституцій, новий механізм може прискорити відкриття наступних переговорних кластерів і наблизити Україну до повноправного членства в Європейському Союзі.