Всеволод Чабанець
Україну обрали членом Ради ООН з прав людини на наступний трирічний термін — 2027–2029 роки. Це рішення стало важливим дипломатичним сигналом для міжнародної спільноти та підтвердженням підтримки України державами — членами Організації Об’єднаних Націй. Участь у роботі Ради дає Києву додаткову можливість порушувати питання системних порушень прав людини, яких росія припускається під час повномасштабної агресії.
За кандидатуру України проголосували держави — члени ООН. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував партнерам за підтримку та наголосив, що Україна продовжить використовувати міжнародні майданчики для захисту своїх громадян, відновлення справедливості й посилення відповідальності держави-агресора.
Головним пріоритетом України в Раді ООН з прав людини стане повернення депортованих і примусово переміщених українських дітей. Йдеться про тисячі неповнолітніх, яких росія незаконно вивезла з тимчасово окупованих територій або розлучила з їхніми родинами. Україна планує посилювати взаємодію з іншими державами та міжнародними організаціями, щоб встановлювати місце перебування дітей, підтверджувати їхню особу, знаходити родичів і забезпечувати безпечне повернення додому.
Повернення українських дітей залишатиметься ключовим завданням
Проблема викрадення та депортації дітей має не лише гуманітарний, а й правовий вимір. Російська влада намагається змінювати персональні дані неповнолітніх, оформлювати їм російські документи, передавати дітей у прийомні сім’ї та нав’язувати їм мову, культуру й політичні погляди держави-агресора. Такі дії можуть бути частиною політики примусової асиміляції та знищення зв’язків дітей з Україною.
Представники України наголошують, що кожна дитина має право на сім’ю, національну ідентичність, освіту та безпеку. Повернення неповнолітніх не може залежати від політичних домовленостей або використовуватися як інструмент тиску. Для української держави важливо не тільки знайти дітей, а й забезпечити їхнє возз’єднання з батьками та законними представниками, медичну допомогу, психологічну підтримку й подальшу реабілітацію.
Робота в Раді ООН з прав людини допоможе Україні привертати увагу до кожного випадку незаконного переміщення дітей. Важливими напрямами залишаються обмін інформацією між державами, формування міжнародних реєстрів, удосконалення процедур пошуку та створення ефективних механізмів повернення неповнолітніх. Україна також продовжить документувати злочини, щоб у майбутньому винні понесли покарання.
Окреме значення матиме збереження теми українських дітей у міжнародному порядку денному. Попри складність переговорів і спроби росії заперечити очевидні факти, Україна наполягатиме на тому, що примусове переміщення неповнолітніх є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та фундаментальних прав людини.
Відповідальність росії та захист постраждалих
Ще одним важливим напрямом роботи України в Раді стане притягнення росії до відповідальності за порушення прав людини. Під час війни фіксують незаконні затримання, катування, убивства цивільних, сексуальне насильство, руйнування житла та критичної інфраструктури, переслідування журналістів і представників місцевого самоврядування. Кожен такий злочин потребує належного документування, розслідування та правової оцінки.
Україна підтримуватиме міжнародні механізми, які допомагають збирати докази та встановлювати особи причетних до злочинів. Це стосується як безпосередніх виконавців, так і командирів, посадовців та інших осіб, які віддавали накази або сприяли незаконним діям. Принцип невідворотності покарання має стати основою майбутньої системи міжнародної відповідальності.
Особливу увагу Україна приділятиме захисту військовополонених. Українські військовослужбовці, які перебувають у російському полоні, мають отримувати гуманне поводження відповідно до норм міжнародного права. Українська сторона регулярно повідомляє про випадки катувань, неналежні умови утримання, відсутність медичної допомоги та інші порушення. У Раді ООН з прав людини Київ виступатиме за посилення міжнародного контролю за дотриманням прав полонених і забезпечення доступу до них уповноважених представників.
Для України принципово важливо, щоб права людини не розглядалися вибірково. Міжнародна спільнота має однаково реагувати на злочини незалежно від того, де вони відбуваються та хто їх скоює. Саме тому українська дипломатія закликатиме партнерів протидіяти безкарності, дезінформації та спробам використати міжнародні інституції для виправдання агресії.
Досвід України та значення членства в Раді ООН
Членство в Раді ООН з прав людини триватиме три роки. Після завершення цього періоду держава може знову брати участь у виборах до складу органу на наступний термін. Для України це вже не перший досвід роботи в Раді. Раніше країна входила до її складу протягом термінів 2006–2008, 2008–2011, 2018–2020 та 2021–2023 років.
Повернення України до Ради демонструє, що питання захисту прав людини залишається одним із центральних у міжнародній політиці. Українська держава планує використовувати членство не лише для розповіді про наслідки російської агресії, а й для зміцнення глобальної системи захисту людської гідності. Йдеться про протидію тортурам, незаконним затриманням, насильницьким зникненням, дискримінації та переслідуванню цивільного населення.
Україна також прагнутиме об’єднувати держави навколо спільних рішень і посилювати міжнародну архітектуру прав людини. На думку української сторони, сучасні виклики потребують не декларацій, а дієвих інструментів: незалежного моніторингу, швидкого реагування, обміну доказами та реальних санкцій для порушників.
Обрання України до Ради ООН з прав людини є можливістю посилити міжнародну підтримку українських дітей, військовополонених і всіх постраждалих від російської агресії. Київ має намір використовувати цей майданчик для повернення депортованих неповнолітніх, захисту прав цивільних та військових, а також формування умов, за яких злочини проти українців не залишатимуться без покарання.
Для родин, які чекають на повернення дітей, міжнародна увага є важливим елементом боротьби. Кожне рішення, спрямоване на пошук і возз’єднання сімей, наближає відновлення справедливості. Україна продовжить працювати з партнерами, щоб питання незаконно переміщених дітей залишалося пріоритетом світової спільноти до моменту повернення кожної дитини додому.