Тихон Гулевичук
Кабінет Міністрів України розподілив 3,7729 млрд грн із державного бюджету на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Рішення передбачає фінансування заходів, які мають допомогти громадам підготуватися до опалювального сезону, посилити енергетичну незалежність, захистити критичну інфраструктуру та забезпечити стабільну роботу ключових систем життєзабезпечення в умовах російської агресії.
Кошти передбачені в межах бюджетних призначень на 2026 рік Міністерству розвитку громад і територій за програмою «Реалізація Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст». Фінансова підтримка охоплює обласні бюджети, інфраструктурні проєкти Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, а також окремий план стійкості акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Як розподілили 3,77 млрд грн
Основна частина фінансування надійде безпосередньо регіонам у формі субвенцій. Майже 2,2 млрд грн спрямують до обласних бюджетів. Ці кошти мають бути використані на реалізацію заходів, визначених комплексними планами стійкості, з урахуванням потреб конкретних територій та рівня навантаження на місцеву інфраструктуру.
Ще 1,4 млрд грн отримає Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Його завданням стане реалізація проєктів у регіонах, спрямованих на відновлення, посилення та захист важливих об’єктів. Йдеться, зокрема, про системи, від яких залежить функціонування міст, робота підприємств, транспорту та надання базових послуг населенню.
Окремим напрямом визначено підтримку залізничної інфраструктури. 182,9 млн грн передбачили на виконання плану стійкості АТ «Укрзалізниця». Залізниця відіграє важливу роль у перевезенні пасажирів, гуманітарних вантажів, промислової продукції та обладнання, тому її безперебійна робота є важливою складовою загальної стійкості держави.
Розподіл коштів відбувався з урахуванням безпекової ситуації, стану об’єктів критичної інфраструктури та потреб регіонів. У багатьох громадах необхідно одночасно вирішувати кілька завдань: ремонтувати теплові мережі, створювати резервні джерела електроенергії, посилювати захист енергетичних об’єктів і забезпечувати стабільну роботу водопостачання та водовідведення.
Найбільше фінансування отримає Дніпропетровщина
Найбільший обсяг державної підтримки передбачено для Дніпропетровської області. Загалом регіон отримає 1,9 млрд грн. Значна частина цієї суми буде спрямована на забезпечення безперебійного теплопостачання, розвиток розподіленої генерації, водопостачання та водовідведення, а також захист об’єктів критичної інфраструктури.
1,2 млрд грн у межах фінансування Дніпропетровщини призначено для заходів із підтримки теплопостачання. Це особливо важливо напередодні холодного сезону, коли стабільна робота котелень, теплових пунктів і мереж безпосередньо впливає на безпеку та комфорт мешканців. Пошкодження енергетичних об’єктів і ризик повторних атак підвищують вимоги до підготовки міських систем до роботи в надзвичайних умовах.
На розвиток розподіленої генерації в області передбачили 407,2 млн грн. Такий підхід дає змогу зменшити залежність міст від великих централізованих електростанцій. Розподілені джерела генерації можуть працювати ближче до споживачів, забезпечувати резервне живлення критичних об’єктів і підтримувати роботу інфраструктури в разі аварій або масштабних пошкоджень енергосистеми.
Ще 188,2 млн грн спрямують на водопостачання та водовідведення. Фінансування може бути використане для відновлення насосних станцій, модернізації мереж, закупівлі резервного обладнання та підвищення надійності систем, від яких залежить щоденне життя населення.
Окремо для Дніпропетровської області визначили 146,7 млн грн на захист об’єктів критичної інфраструктури. Це стосується споруд і систем, пошкодження яких може призвести до масштабних перебоїв у теплопостачанні, електропостачанні, водопостачанні або роботі інших важливих служб.
Для столиці в межах комплексного плану стійкості передбачено 491,7 млн грн. Кошти мають бути спрямовані на захист об’єктів критичної інфраструктури Києва, зокрема систем життєзабезпечення. Для міста, яке залишається одним із ключових центрів держави, питання захисту енергетичних, теплових, водних і транспортних об’єктів має стратегічне значення.
Підтримка інших областей і завдання для громад
Державне фінансування розподілили також між іншими регіонами України. Харківська область отримає 338 млн грн, Полтавська — 204 млн грн, Кіровоградська — 122,1 млн грн, Херсонська — 121,5 млн грн, а Київська область — 114,2 млн грн.
Окремі обсяги підтримки передбачені для західних і центральних областей. Львівська область отримає 70,5 млн грн, Вінницька — 65 млн грн, Одеська — 49,6 млн грн, Івано-Франківська — 25,6 млн грн, Чернігівська — 23,9 млн грн. Хмельницькій області передбачили 9,1 млн грн, Запорізькій — 3,8 млн грн.
Попри різний обсяг фінансування, для всіх регіонів головною метою залишається підвищення готовності до можливих атак і аварій. Йдеться не лише про закупівлю обладнання або проведення ремонтів, а й про формування резервів, створення альтернативних схем живлення та забезпечення швидкого реагування у разі пошкодження основних об’єктів.
Експерти з питань інфраструктури наголошують, що стійкість міста залежить від комплексного підходу. Наприклад, резервний генератор не вирішить проблему без запасів пального, підготовленого персоналу та захищеної мережі. Так само відновлення теплопостачання потребує одночасної готовності котелень, трубопроводів, електричних підстанцій і систем водопостачання.
Тому отримані субвенції мають бути інтегровані в загальні плани регіонів. Місцева влада повинна визначати пріоритетні об’єкти, контролювати використання коштів і забезпечувати виконання робіт у встановлені терміни. Особливу увагу необхідно приділити об’єктам, які забезпечують послуги для найбільшої кількості людей, а також інфраструктурі в районах, що регулярно потерпають від обстрілів.
Рішення уряду про спрямування 3,77 млрд грн на тепло, генерацію та захист міст є частиною ширшої політики зміцнення регіональної стійкості. У реаліях війни підготовка до зими більше не обмежується сезонними ремонтами. Вона включає захист об’єктів, децентралізацію енергопостачання, створення резервних потужностей і здатність громад швидко відновлювати роботу критичних систем.
Ефективність цієї програми залежатиме від того, наскільки оперативно кошти перетворяться на конкретні результати: тепло в оселях, стабільну подачу води, резервне електроживлення лікарень і підприємств, захищені об’єкти та надійну роботу транспорту. Саме така практична реалізація комплексних планів стійкості має допомогти регіонам вистояти під час нових викликів і зменшити наслідки можливих атак.