Уряд спростив оренду держмайна без аукціону для релокації ІТ-інфраструктури

Під час воєнного стану українські дата-центри, оператори електронних комунікацій та інші компанії, що забезпечують роботу цифрових сервісів, отримають додатковий інструмент для швидкого перенесення критично важливих систем. Кабінет Міністрів спростив оренду державного майна, яке належить господарським товариствам із державною часткою понад 50%. Такі об’єкти можна буде використовувати для розміщення цифрової, телекомунікаційної та ІТ-інфраструктури без проведення електронного аукціону.

Рішення має особливе значення для підприємств, які змушені переміщувати серверне обладнання, мережеві вузли, системи зберігання даних та інші технологічні потужності через загрозу ракетних і дронових атак. У воєнних умовах тривала процедура пошуку приміщення та участі в торгах може створювати додаткові ризики для стабільності зв’язку, доступності онлайн-сервісів і збереження даних.

Хто зможе орендувати майно без аукціону

Спрощений механізм поширюється на майно господарських товариств, у яких державі належить понад половина статутного капіталу або корпоративних прав. Йдеться про приміщення, будівлі, інженерні об’єкти та інші активи, які можуть бути пристосовані для роботи цифрової інфраструктури.

Орендарями зможуть виступати компанії та організації, діяльність яких пов’язана із забезпеченням електронних комунікацій, функціонуванням дата-центрів, обробкою і зберіганням інформації, наданням хмарних послуг та підтримкою критичних ІТ-систем. Основною умовою є цільове використання майна саме для розміщення цифрової або телекомунікаційної інфраструктури.

Відмова від електронного аукціону не означає скасування всіх перевірок. Потенційний орендар має підтвердити відповідність заявленої діяльності визначеним умовам, обґрунтувати потребу в приміщенні та погодити технічні параметри його використання. Важливими залишатимуться питання безпеки, енергоживлення, доступу до каналів зв’язку, пожежного захисту та можливості встановлення резервних систем.

Нова процедура покликана скоротити час між ухваленням рішення про релокацію та фактичним запуском обладнання на новому майданчику. Для операторів зв’язку це може означати швидше відновлення послуг у разі пошкодження окремого вузла, а для ІТ-компаній — оперативніше перенесення серверів і внутрішніх інформаційних систем у безпечніші регіони.

Чому релокація ІТ-інфраструктури стала критично важливою

Російські атаки по об’єктах зв’язку та дата-центрах демонструють, що цифрова інфраструктура є однією з пріоритетних цілей ворога. Пошкодження одного технологічного майданчика може вплинути не лише на його власника, а й на тисячі компаній, державних установ та громадян, які користуються розміщеними там сервісами.

У разі виходу з ладу дата-центру можуть виникати перебої з доступом до сайтів, мобільних застосунків, електронної пошти, хмарних платформ, систем дистанційної роботи та онлайн-платежів. Для інтернет-провайдерів пошкодження вузлового обладнання здатне спричинити масштабні проблеми зі зв’язком у цілих районах або населених пунктах.

Саме тому компанії заздалегідь формують резервні майданчики, переносять частину серверів в інші області та створюють дублікати критичних систем. Однак для такого переміщення потрібні приміщення з достатньою потужністю електромережі, системами охолодження, фізичною охороною та можливістю підключення незалежних каналів передачі даних. Державне майно може стати одним із ресурсів для швидкого розгортання таких об’єктів.

Спрощена оренда також здатна підтримати регіони, які приймають релокований бізнес. Переміщення технологічних компаній створює попит на інженерів, технічний персонал, фахівців із кібербезпеки та адміністраторів мереж. Водночас поява нових дата-центрів і телекомунікаційних вузлів підвищує стійкість місцевої інфраструктури та допомагає громадам зберігати доступ до важливих цифрових послуг.

Строк дії та очікувані наслідки рішення

Запроваджений механізм діятиме протягом воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування. Такий перехідний період має дати компаніям можливість завершити розпочату релокацію, оформити довгострокові рішення щодо розміщення обладнання та без поспіху повернутися до стандартних процедур оренди, якщо це буде необхідно.

Для держави спрощення може стати способом швидше залучати власні активи до захисту критичної інфраструктури. Невикористовувані або частково вільні приміщення державних підприємств отримають практичне застосування, якщо вони відповідають технічним вимогам і можуть бути безпечно переобладнані під серверні, мережеві вузли чи центри обробки даних.

Водночас ефективність рішення залежатиме від того, наскільки прозоро та оперативно працюватимуть відповідальні підприємства. Потенційним орендарям потрібні зрозумілі правила подання заяв, чіткий перелік документів, визначені строки розгляду та доступ до інформації про доступні об’єкти. Не менш важливим є контроль за тим, щоб майно використовувалося за призначенням, а спрощена процедура не створювала переваг для компаній, які не мають стосунку до цифрової чи телекомунікаційної інфраструктури.

Окрему увагу доведеться приділити захисту самих майданчиків. Перенесення обладнання в нове приміщення не гарантує безпеки, якщо об’єкт не має укриття, резервного електроживлення, автономного охолодження та кількох незалежних каналів зв’язку. Тому під час вибору локацій компаніям необхідно оцінювати не лише вартість оренди, а й загальну стійкість об’єкта до аварій, обстрілів та тривалих перебоїв з електроенергією.

Релокація ІТ-інфраструктури є частиною ширшої політики цифрової стійкості України. Резервування дата-центрів, розподіл серверних потужностей між різними регіонами, дублювання каналів зв’язку та регулярне створення резервних копій допомагають зменшити наслідки атак. Доступ до державного майна без аукціону може пришвидшити ці процеси та забезпечити бізнесу додаткові можливості для безперервної роботи.

У підсумку урядове рішення має полегшити оренду приміщень для тих компаній, від яких залежить функціонування інтернету, хмарних сервісів, цифрових платформ і систем обміну даними. У період війни швидкість розгортання резервної інфраструктури безпосередньо впливає на здатність бізнесу, державних установ і громадян залишатися на зв’язку. Якщо нові правила працюватимуть оперативно та прозоро, вони можуть стати важливим елементом захисту української цифрової екосистеми.