«Відчуваєте різницю»: МЗС відповіло Сеулу щодо полонених КНДР

У Міністерстві закордонних справ України відреагували на заяви Південної Кореї щодо нібито вибачень Києва через розголошення інформації про двох військовополонених із КНДР. Українська сторона наголошує: слова міністра закордонних справ Андрія Сибіги були передані Сеулом інакше, ніж вони прозвучали насправді.

Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що між Києвом і Сеулом виникла різниця у трактуванні змісту дипломатичної розмови та домовленостей щодо конфіденційності. За його словами, Україна зацікавлена в тому, щоб листування і переговори між сторонами залишалися непублічними, особливо коли йдеться про чутливі питання, пов’язані з військовополоненими.

У МЗС пояснили, що саме сказав Андрій Сибіга

За словами Георгія Тихого, якщо південнокорейська сторона вже частково оприлюднила зміст дипломатичного спілкування, необхідно внести ясність. Представник українського зовнішньополітичного відомства підкреслив, що Андрій Сибіга не висловлював вибачень у тому значенні, яке згодом прозвучало в коментарях представників Південної Кореї.

Український міністр, як пояснили в МЗС, сказав, що йому прикро через те, що ситуація навколо військовополонених переросла в обмін критичними публічними заявами. Це формулювання стосувалося самого загострення між сторонами, а не визнання Києвом порушення домовленостей чи офіційного вибачення за розкриття інформації.

У Міністерстві закордонних справ наголосили, що між словами “шкода, що ситуація набула такого розвитку” та офіційним вибаченням є принципова різниця. Саме на це звернув увагу Георгій Тихий, коментуючи заяву Сеула. Він зазначив, що українська сторона добре бачить розбіжність між тим, що реально прозвучало під час спілкування, і тим, як це було представлено публічно.

Речник МЗС також підкреслив, що Україна зробила щодо Південної Кореї дружній крок і жест доброї волі, коли відреагувала на запит Сеула стосовно двох північнокорейських військовослужбовців. Київ, за його словами, очікував відповідного взаємного підходу та обережного ставлення до домовленостей про нерозголошення.

Як виникла суперечка між Києвом і Сеулом

Інформація про двох громадян Північної Кореї, які опинилися в українському полоні, стала відомою ще в січні 2025 року. Українські військові захопили їх під час бойових дій на Курщині, де північнокорейські солдати воювали на боці росії. Обидва полонені були поранені, після чого їх доправили до Києва для надання медичної допомоги та проведення необхідних процедур.

Україна раніше заявляла, що не передаватиме цих військових росії або Північній Кореї. Питання їхнього подальшого статусу та можливої репатріації є надзвичайно складним, оскільки одночасно стосується міжнародного гуманітарного права, дипломатичних відносин, безпеки самих полонених і ширшої ситуації на Корейському півострові.

Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ передав Південній Кореї двох військовополонених із КНДР. У Сеулі вважають, що інформація про це мала залишатися конфіденційною. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення та заявив, що Сеул очікує визнання такого порушення і вибачень.

Південнокорейська сторона також попереджала про можливість додаткових заходів щодо України, якщо Київ не підтвердить існування домовленості про конфіденційність. У Сеулі пояснюють свою позицію особливою чутливістю питання північнокорейських військових. Будь-які публічні заяви про них можуть мати наслідки для дипломатії, національної безпеки та відносин між країнами регіону.

Водночас в Україні вважають, що конфлікт значною мірою виник через різне розуміння меж домовленостей. Київ не заперечує важливості обережного поводження з інформацією, однак не погоджується з трактуванням слів Андрія Сибіги як офіційного вибачення за порушення зобов’язань.

Переговори продовжуються закритими каналами

Попри публічний обмін критичними заявами, дипломатична робота між Україною та Південною Кореєю триває. Георгій Тихий повідомив, що сторони підтримують контакти закритими каналами, аби врегулювати ситуацію без подальшого загострення. За його словами, Київ зацікавлений у тому, щоб суперечка не вплинула на загальні двосторонні відносини.

У МЗС України вважають, що додаткові публічні коментарі наразі можуть лише ускладнити дипломатичне врегулювання. Саме тому українська сторона закликає не розширювати дискусію через медіа та дати можливість представникам двох держав завершити переговори в робочому форматі.

У Києві наголошують: головне завдання дипломатів зараз полягає у вичерпанні непорозуміння, а не в подальшому обміні взаємними звинуваченнями. Представник МЗС зазначив, що з обох сторін уже пролунало достатньо коментарів, тому подальше загострення публічної риторики не відповідає інтересам ані України, ані Південної Кореї.

Ситуація навколо полонених КНДР залишається чутливою для всіх залучених сторін. Для України це питання пов’язане з наслідками участі північнокорейських військових у війні росії проти України. Для Південної Кореї воно має безпосередній стосунок до національної безпеки та можливих реакцій Пхеньяна. Саме тому будь-які рішення щодо цих військовополонених потребують максимальної точності, конфіденційності й узгодженості.

Українське зовнішньополітичне відомство сподівається, що подальша робота дипломатичними каналами дозволить зняти напругу. Водночас Київ і надалі наполягає на коректному відтворенні заяв своїх посадовців та не погоджується з тим, що слова Андрія Сибіги можна трактувати як вибачення в тому вигляді, як це подала південнокорейська сторона.