Сергій Пономарьов
Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність відновити удари по російських нафтопереробних заводах після триденної паузи. За його словами, Україна тимчасово не атакувала об’єкти російської енергетичної інфраструктури, намагаючись врахувати позицію Сполучених Штатів і домовленості щодо так званого енергетичного перемир’я.
Водночас, як наголосив глава держави, російські війська не припинили атак по Україні. На тлі продовження ударів по українських містах, енергетичних об’єктах та цивільній інфраструктурі Київ більше не вважає односторонню паузу виправданою.
«Заборону знято. З нас досить», — заявив Зеленський, коментуючи подальші дії української сторони.
Чому Україна зупиняла удари по НПЗ росії
Триденне призупинення атак на російські нафтопереробні заводи було пов’язане з побажаннями американської сторони. Вашингтон наполягав на тому, щоб Київ не завдавав ударів по енергетичних об’єктах росії. Серед аргументів називали можливий вплив таких атак на світовий ринок пального та ціни на бензин і дизельне паливо у Сполучених Штатах.
Американська сторона також розглядала домовленості щодо закупівлі значних обсягів російського дизельного пального. У Вашингтоні припускали, що збільшення його пропозиції на ринку допоможе стримати зростання вартості пального. Водночас українське керівництво побоюється, що подібні рішення можуть створити для кремля додаткові доходи, які надалі будуть спрямовані на фінансування війни.
Зеленський розкритикував підхід, за якого економічні домовленості з Москвою можуть укладатися паралельно з продовженням російської агресії. На його думку, послаблення тиску на Росію без реальних гарантій припинення бойових дій здатне не наблизити мир, а навпаки — посилити можливості російської військової машини.
Президент України також висловив занепокоєння через можливе укладення нових угод між Вашингтоном і Москвою. Він припустив, що наступні домовленості можуть стосуватися не лише нафтопродуктів, а й природного газу та інших енергетичних ресурсів.
Обмеження американської підтримки
За словами Зеленського, під час паузи Україна зіткнулася з обмеженнями у сфері американської військової та технологічної підтримки. Зокрема, йшлося про скорочення доступу до розвідувальної інформації, яка допомагає виявляти підготовку російських атак і визначати місця розташування військових об’єктів.
Окремо президент згадав про перебої в роботі супутникового зв’язку Starlink. Ця система використовується українськими військовими для комунікації, координації підрозділів і передавання даних. Її уповільнення або часткове обмеження, за словами глави держави, ускладнило проведення операцій на передовій, а також планування ударів по російських військових цілях.
Українська сторона також повідомляла про відсутність доступу до американських систем раннього попередження щодо наближення балістичних ракет. Такі дані мають критичне значення для роботи протиповітряної оборони, адже дають змогу швидше реагувати на загрозу та підготувати захист міст і стратегічних об’єктів.
Раніше можливе обмеження розвідувальної підтримки пов’язували з вимогою припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Згодом ці зміни пояснювали технічними причинами. Однак Зеленський відкинув таке трактування, заявивши, що йшлося не про технічний збій, а про політичне рішення.
На думку президента, використання доступу до технологій і розвідданих як інструменту тиску створює небезпечну ситуацію для України. Київ змушений одночасно протистояти російським атакам і враховувати рішення партнерів, від яких залежить частина оборонних можливостей держави.
За яких умов можлива нова пауза
Володимир Зеленський не виключив, що Україна в майбутньому може знову погодитися на тимчасове припинення ударів по російських енергетичних об’єктах. Однак для цього, за його словами, потрібні чіткі умови та реальні кроки з боку партнерів.
Однією з таких умов президент назвав постачання додаткових ракет для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Україна потребує посилення ППО для захисту цивільного населення, енергетики та критичної інфраструктури. Пауза в ударах по російських НПЗ, на думку Києва, не може бути односторонньою поступкою, якщо росія продовжує атакувати українські об’єкти.
Українська влада наполягає, що будь-яке енергетичне перемир’я має діяти однаково для обох сторін. Якщо російські війська продовжують бити по електростанціях, теплових електроцентралях, паливній інфраструктурі та автозаправних станціях України, обмеження лише для української армії не створюють умов для справжньої деескалації.
Президент також попередив, що припинення українських атак без комплексної домовленості може бути використане росією для відновлення запасів, ремонту пошкоджених підприємств і підготовки нових ударів. Російські нафтопереробні заводи відіграють важливу роль у забезпеченні армії пальним, тому їхня робота безпосередньо пов’язана з можливостями російських військ.
За оцінкою української сторони, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу росії мають на меті зменшити ресурси агресора для ведення війни. Водночас такі операції залишаються предметом гострих дискусій із міжнародними партнерами, які побоюються впливу на ринки енергоносіїв.
Зеленський підкреслив, що Україна шукатиме вихід із ситуації навіть за умов обмеження окремих видів підтримки. Проте, за його словами, партнери не повинні створювати для росії додаткові можливості для продовження агресії. Надання Москві нових фінансових ресурсів або послаблення санкцій без тривалих домовленостей про припинення війни може, як вважає президент, лише заохотити кремль до подальших атак.
Таким чином, рішення про відновлення ударів по російських НПЗ стало реакцією Києва на невиконання росією принципу взаємності. Україна погодилася на коротку паузу, але не отримала гарантій припинення російських атак. Відтак у Києві наголошують: будь-яке нове перемир’я можливе лише за умови реального захисту українського населення, посилення протиповітряної оборони та однакових правил для обох сторін.