Затримання Ткача у Відні: Комітет журналістів вимагає пояснень від Австрії

Затримання українського журналіста-розслідувача Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка у Відні викликало занепокоєння міжнародних організацій, які займаються захистом свободи слова. Комітет із захисту журналістів закликав австрійську владу невідкладно пояснити, чому працівників українського медіа затримали під час виконання редакційного завдання, у яких умовах їх утримували та на яких підставах проводили допит.

Обох українців затримали у четвер, 8 жовтня, у столиці Австрії. Згодом журналіста й оператора звільнили, однак обставини інциденту досі залишаються недостатньо зрозумілими. У Комітеті із захисту журналістів наголосили, що відсутність детальної та офіційної інформації посилює занепокоєння щодо дій австрійських правоохоронців.

Регіональна директорка CPJ у Європі та Центральній Азії Фіона О'Браєн заявила, що затримання двох журналістів у європейській столиці в агресивній формі є тривожним сигналом. За її словами, організація вітає звільнення Ткача і Бондаренка, але очікує від австрійської влади повного пояснення причин затримання, тривалого утримання та допиту.

Що відомо про затримання журналістів у Відні

Михайло Ткач очолює відділ журналістських розслідувань «Української правди». До Відня він прибув у межах редакційної роботи, пов’язаної з пошуком колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Журналісти намагалися перевірити інформацію про його перебування за кордоном і підготувати матеріал для української аудиторії.

За словами Ткача, затримання відбулося раптово. Озброєні люди в масках силоміць витягли його та оператора з автомобіля, поклали обличчям донизу на дорогу та провели обшук. Журналіст неодноразово повідомляв, що є представником медіа, однак, за його словами, один із чоловіків притиснув його шию коліном і наказав мовчати.

Спочатку Ткач не розумів, що його затримують саме правоохоронці. Через спосіб проведення операції він припустив, що йдеться про викрадення. Лише згодом стало зрозуміло, що інцидент пов’язаний із діями австрійських силових структур.

Під час затримання було пошкоджено автомобіль, у якому перебували журналісти. Ткач розповів, що уламки скла потрапили в обличчя Ярославу Бондаренку. Після цього оператор опинився в лікарні, а його допит, за інформацією редакції, розпочали лише вночі. Від моменту затримання Ткач тривалий час не мав можливості бачити свого колегу та не знав усіх деталей його стану.

Український журналіст також повідомив, що йому та оператору висунули підозри за трьома напрямами. Серед них називали шпигунство в інтересах української військової розвідки, участь у злочинній організації та завдання шкоди Австрії. При цьому остаточні юридичні оцінки ситуації з боку австрійської сторони на момент оприлюднення інформації залишалися непублічними.

Реакція України та вимоги до австрійської влади

Редакція «Української правди» вимагала від австрійських правоохоронців офіційних пояснень щодо затримання своїх працівників. У медіа наголошували, що Ткач і Бондаренко виконували професійні обов’язки, а їхня робота була пов’язана з підготовкою журналістського матеріалу.

До врегулювання ситуації долучилися українські дипломати. Представники посольства та консульські працівники підтримували контакт з австрійськими колегами, намагаючись забезпечити дотримання прав затриманих і домогтися їхнього звільнення. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий підтвердив, що дипломатичні канали працювали над вирішенням інциденту від моменту, коли стало відомо про затримання.

Про звільнення Михайла Ткача повідомила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва. Пізніше журналіст сам вийшов на зв’язок і розповів про події у Відні. Він назвав те, що сталося, надзвичайним непорозумінням і припустив, що австрійські правоохоронці могли отримати викривлену або маніпулятивну інформацію про його діяльність.

Водночас звільнення журналістів не знімає питань щодо правомірності дій силовиків. Незрозумілими залишаються підстави для застосування сили, формат проведення затримання, умови утримання та причини, через які до представників медіа могли застосувати настільки жорсткий підхід.

Комітет із захисту журналістів звернувся по коментар до прокуратури Австрії, однак на момент підготовки повідомлення відповіді не отримав. Саме тому міжнародна організація закликала австрійські органи влади якнайшвидше надати вичерпну інформацію про перебіг подій.

Чому справа має значення для свободи слова

Затримання Ткача та Бондаренка привернуло увагу не лише через резонанс навколо конкретного журналістського розслідування. Інцидент порушує ширше питання про гарантії роботи медійників за кордоном, особливо коли вони виконують завдання, пов’язані з діяльністю українських посадовців або осіб, які перебувають у міжнародному розшуку чи уникають публічності.

Журналістська робота може передбачати спілкування з різними людьми, відеофіксацію, перевірку інформації та перебування поблизу об’єктів, які становлять суспільний інтерес. Водночас правоохоронні органи мають реагувати на можливі порушення виключно в межах закону, чітко ідентифікувати себе та забезпечувати затриманим доступ до правової допомоги й медичної підтримки.

Особливе занепокоєння викликає ситуація, коли журналістів спочатку фактично позбавляють можливості зрозуміти причини силової операції, а потім висувають їм звинувачення, пов’язані зі шпигунством і загрозою державі. Такі обставини потребують максимальної прозорості, адже без офіційних пояснень суспільство не може оцінити, чи були дії правоохоронців обґрунтованими.

У CPJ наголошують: звільнення Ткача і Бондаренка є важливим, але цього недостатньо. Австрійська влада має пояснити, що саме стало підставою для затримання, які докази розглядалися та чому до журналістів застосували силовий сценарій. Відповіді на ці питання матимуть значення не лише для українських медіа, а й для загального розуміння того, наскільки безпечно журналісти можуть працювати в Австрії та інших європейських країнах.