Всеволод Чабанець
Президент України Володимир Зеленський у Брюсселі провів низку важливих зустрічей із європейськими лідерами. Під час переговорів із президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністрами Польщі, Бельгії та Данії обговорювалися посилення протиповітряної оборони України, захист критичної інфраструктури, постачання озброєння та подальша фінансова підтримка.
Переговори відбулися на тлі нових російських атак по українських містах, енергетичних об’єктах і цивільній інфраструктурі. Саме тому головною темою зустрічей стала необхідність швидких і конкретних рішень, які допоможуть Україні захистити населення та зберегти стабільність енергетичної системи напередодні зимового періоду.
Зеленський і Макрон обговорили авіацію та антибалістичну оборону
Під час зустрічі з Емманюелем Макроном Володимир Зеленський зосередив увагу на протидії російським повітряним атакам. За словами українського президента, російський терор останніми днями триває практично безперервно, а удари спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру.
Сторони обговорили посилення української авіації та прискорення роботи над європейською антибалістичною системою. Йдеться, зокрема, про ініціативу FREYJA, яка має посилити спроможності європейських країн із виявлення та перехоплення балістичних загроз. Україна розраховує, що відповідні домовленості будуть швидко переведені з політичного рівня у практичну площину.
Цього місяця очікуються нові пакети допомоги для посилення української авіації. Водночас сторони планують активізувати роботу, щоб європейська антибалістична система могла запрацювати до кінця року. Для України це має особливе значення, оскільки росія постійно вдосконалює комбіновані атаки, використовуючи ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.
Зеленський також подякував французькому лідеру за виконання домовленостей щодо ліцензій на виробництво озброєння. На його думку, наступним кроком має стати оперативна реалізація вже погоджених рішень на рівні відповідних команд. Такий підхід дасть змогу скоротити час між ухваленням політичних рішень і фактичним надходженням необхідної техніки та боєприпасів.
Окремо президент України поінформував Макрона про наслідки російського удару по енергетичній інфраструктурі в Луцьку. Через атаку в місті виникли знеструмлення. Зеленський наголосив, що росія продемонстративно ігнорує заклики до припинення ударів по енергетичних об’єктах, а проблеми в роботі супутникових систем використовує для завдання максимальних руйнувань об’єктам, необхідним для повсякденного життя.
Емманюель Макрон зі свого боку заявив, що Франція й надалі рішуче підтримуватиме Україну. Він підкреслив важливість спільних дій європейських партнерів, які мають забезпечити українську державу засобами для самооборони, захисту цивільного населення та критичної інфраструктури.
Польща підтвердила солідарність з Україною
У Брюсселі Володимир Зеленський також зустрівся з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Переговори стосувалися безпекової ситуації, російських ударів і подальших кроків для зміцнення обороноздатності України.
Дональд Туск після зустрічей із європейськими лідерами запевнив Україну в підтримці та солідарності. Він наголосив, що Україна не залишається сам на сам із російською агресією. Польський прем’єр також підкреслив особливий характер відносин між двома державами.
Польща та Україна є не лише сусідами, а й друзями, які можуть покладатися одне на одного у важкі часи. Така позиція Варшави має важливе значення для Києва, адже Польща залишається одним із ключових партнерів України в регіоні та послідовно підтримує посилення європейського тиску на росію.
Під час розмови Зеленський і Туск детально обговорили наявні загрози та можливі кроки для посилення захисту українських міст. Особливу увагу приділили санкційній політиці. Президент України подякував польському прем’єру за чітку позицію щодо обмежень проти росії та наголосив, що не повинно бути рішень, які дозволяють державі-агресору продовжувати війну.
Для України важливо, щоб санкції не лише зберігалися, а й посилювалися. Йдеться про обмеження, які можуть скоротити можливості російського військово-промислового комплексу, ускладнити доступ до технологій і зменшити фінансові ресурси для ведення війни. Єдність європейських держав у цьому питанні залишається одним із ключових чинників міжнародного тиску на кремль.
Данія та Бельгія готові посилювати оборонну підтримку
Ще однією важливою зустріччю у Брюсселі стали переговори Володимира Зеленського з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Сторони обговорили російські атаки, захист української інфраструктури та можливості фінансової допомоги.
Український президент наголосив, що головним оборонним пріоритетом держави залишається протиповітряна оборона. Україна потребує додаткових систем, здатних перехоплювати балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. В умовах постійних атак ефективна ППО безпосередньо впливає на безпеку цивільних громадян, роботу енергетики, водопостачання, транспорту та медичної системи.
Окремо під час переговорів ішлося про те, як Данія може допомогти з фінансуванням заходів, необхідних для підтримки стійкості України. Відповідні команди продовжать роботу над практичними рішеннями. Фінансова підтримка потрібна не лише для закупівлі засобів захисту, а й для відновлення пошкоджених об’єктів, підготовки до опалювального сезону та забезпечення роботи державних і комунальних служб.
Зеленський зазначив, що росія сприймає сигнали про можливе послаблення санкцій як дозвіл продовжувати удари по цивільній і критичній інфраструктурі. За його словами, напередодні зими Європа має максимально мобілізуватися, щоб Україна отримала додатковий захист від ракетних і дронових атак.
Під час зустрічі з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером українська сторона порушила питання додаткових постачань винищувачів F-16 та боєприпасів до них. Ці літаки вже відіграють важливу роль у відбитті повітряних атак, зокрема під час знищення ударних безпілотників.
Україна зацікавлена не лише в отриманні додаткових літаків, а й у формуванні повноцінної системи їхнього застосування. Для цього необхідні підготовлені пілоти, технічний персонал, озброєння, запасні частини та відповідна інфраструктура. Саме тому питання боєприпасів до F-16 стало одним із центральних під час переговорів із бельгійським прем’єром.
Зеленський поінформував Барта де Вевера про наслідки безперервних російських ударів по житлових будинках, енергетичних об’єктах та інших елементах критичної інфраструктури. Окремі атаки призводили до знеструмлення населених пунктів, а ремонтні бригади не завжди могли одразу розпочати відновлювальні роботи через загрозу повторних ударів.
За словами президента, внаслідок атак на Волині без електропостачання залишалися майже 15 тисяч людей. Часткові знеструмлення також фіксувалися в Києві та Київській області. Такі наслідки вкотре демонструють, що захист енергетики є не локальним, а загальнонаціональним і європейським завданням.
Зустрічі Зеленського у Брюсселі засвідчили готовність партнерів продовжувати військову, політичну та фінансову підтримку України. Франція зосереджується на посиленні авіації та розвитку антибалістичної оборони, Польща підтверджує солідарність і необхідність санкційного тиску, Данія розглядає подальшу допомогу для зміцнення стійкості, а Бельгія працює над питанням додаткових F-16 і боєприпасів.
Для Києва важливо, щоб ці домовленості були реалізовані якомога швидше. Російські атаки тривають, тому кожна передана система протиповітряної оборони, кожен літак, боєприпас і фінансовий ресурс допомагають захищати життя людей та зберігати функціонування української держави.