Зеленський: Україна готова до енергетичного перемир’я, якщо росія погодиться

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий підтримати повноцінне енергетичне перемир’я з росією, якщо Москва також погодиться дотримуватися домовленостей. Йдеться про припинення атак на об’єкти енергетичної інфраструктури, які забезпечують роботу електромереж, теплопостачання, газової системи та інших критично важливих секторів.

За словами глави держави, Україна послідовно виступає за кроки, здатні знизити рівень напруженості та захистити цивільне населення. Водночас будь-яке перемир’я має бути взаємним і передбачати чіткі правила виконання. Односторонні зобов’язання, наголосив президент, не можуть гарантувати безпеку українських міст і громад.

Про позицію України Володимир Зеленський повідомив після переговорів із міжнародними партнерами. Президент провів розмови з прем’єр-міністром Канади Марком Карні, президентом Фінляндії Александром Стуббом і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Однією з ключових тем цих контактів стала ініціатива щодо енергетичного припинення вогню між Україною та росією.

Україна підтримує енергетичне перемир’я на взаємних умовах

Зеленський зазначив, що українська сторона готова до повного припинення ударів по енергетичних об’єктах. Однак для реального результату необхідно, щоб росія підтвердила готовність діяти так само. Якщо російські війська продовжать обстріли електростанцій, підстанцій, газових сховищ або інших об’єктів інфраструктури, домовленості не матимуть практичного змісту.

Енергетичне перемир’я могло б стати окремим елементом ширшої роботи задля припинення війни. Передусім воно спрямоване на захист цивільних людей у період, коли пошкодження енергосистеми безпосередньо впливають на опалення, водопостачання, зв’язок і роботу медичних установ. Для України це питання особливо важливе напередодні холодного сезону, коли стабільність електропостачання має критичне значення.

Водночас Київ очікує від Сполучених Штатів додаткових деталей щодо запропонованої ініціативи. Україні необхідно розуміти, який саме перелік об’єктів охоплюватимуть домовленості, як контролюватиметься їх виконання та якою буде реакція на можливі порушення. Без зрозумілого механізму перевірки та відповідальності перемир’я може залишитися лише політичною заявою.

Українська влада також наголошує, що припинення ударів по енергетиці має стосуватися всієї відповідної інфраструктури, а не окремих об’єктів. Йдеться не тільки про електростанції, а й про мережі передачі електроенергії, газові об’єкти, нафтопереробні підприємства та системи, від яких залежить функціонування великих міст і промислових регіонів.

Зеленський закликав до кроків, які захищають життя

Президент підкреслив, що Україна підтримує всі реальні деескалаційні кроки, спрямовані на збереження життя та наближення справедливого миру. Водночас такі рішення не повинні використовуватися для послаблення обороноздатності України або створення переваг для російської сторони.

Позиція Києва полягає в тому, що припинення вогню має бути перевірюваним, тривалим і взаємним. Україна вже неодноразово стикалася із ситуаціями, коли росія оголошувала про готовність до домовленостей, але згодом продовжувала атаки. Саме тому українська сторона наполягає на конкретних гарантіях та зрозумілих наслідках у разі порушення режиму тиші.

Окремо Володимир Зеленський звернув увагу на те, що удари українських Сил оборони по російських нафтопереробних та інших нафтових об’єктах є відповіддю на систематичні атаки по українській енергетиці. За словами президента, якщо російські війська припинять бити по українських енергетичних об’єктах, Київ не буде зацікавлений у продовженні таких ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

Таким чином, українська сторона демонструє готовність до взаємного обмеження атак, але очікує аналогічної відповідальності від Москви. Для Києва важливо, щоб енергетичне перемир’я не стало інструментом для політичного тиску, зняття санкцій або відновлення ресурсів російської воєнної машини.

Які умови є важливими для домовленостей

Однією з головних умов потенційного перемир’я залишається наявність дієвого контролю. Сторони мають погодити, які саме атаки вважатимуться порушенням, як фіксуватимуться інциденти та хто зможе оперативно підтверджувати або спростовувати інформацію про обстріли. Це особливо важливо в умовах, коли російська пропаганда може намагатися перекласти відповідальність за удари на Україну.

Не менш важливим є питання тривалості домовленостей. Короткострокова пауза може дати змогу провести ремонтні роботи, але не гарантує стабільності для населення. Україна зацікавлена в такому режимі, який діятиме не кілька днів, а протягом визначеного періоду та стане частиною ширшого процесу припинення війни.

Енергетичне перемир’я також не може означати автоматичного послаблення міжнародного тиску на росію. Будь-які рішення щодо санкцій мають ухвалюватися лише після тривалого виконання домовленостей і припинення агресії. В іншому разі Москва може використати паузу для поповнення запасів, відновлення військових можливостей і підготовки нових атак.

Україна готова працювати з партнерами над практичним наповненням ініціативи та підтримувати дипломатичні зусилля, які допомагають захистити цивільне населення. Однак остаточний результат залежить від того, чи погодиться росія на чесне й взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.

Київська позиція залишається незмінною: Україна готова до енергетичного перемир’я, якщо російська сторона продемонструє таку саму готовність не словами, а конкретними діями. Лише взаємне виконання домовленостей може стати основою для подальших кроків до зниження напруженості, захисту людей і встановлення довготривалого миру.