Сергій Пономарьов
Україна минулої ночі не завдавала ударів по енергетичних об’єктах на території росії. Таке рішення ухвалили після заяви президента Сполучених Штатів Дональда Трампа про необхідність енергетичного перемир’я між Україною та росією. Водночас російські війська, за словами президента України Володимира Зеленського, не припинили атак на українську енергетичну інфраструктуру, автозаправні станції та інші об’єкти.
Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу. Зеленський наголосив, що Україна не повідомляє наперед про свої військові операції, однак після публічної заяви Трампа українська сторона утрималася від ударів по енергетичних цілях у росії.
Україна виконала свою частину домовленості щодо енергетичних об’єктів, хоча росія продовжила обстріли української території. За словами президента, російські атаки були спрямовані, зокрема, по енергетичній інфраструктурі та автозаправних станціях. Це свідчить про відсутність взаємності з боку москви та ставить під сумнів готовність російського керівництва дотримуватися оголошеного режиму.
Зеленський заявив про відсутність взаємності з боку росії
Президент України підкреслив, що Київ не прагне ескалації ударів по енергетичних об’єктах, якщо аналогічної позиції дотримуватиметься російська сторона. Водночас одностороння відмова України від атак не може означати безумовне припинення захисту держави та її громадян.
За словами Зеленського, Україна не повідомляє заздалегідь про подальші кроки в межах своїх операцій. Така позиція пов’язана з міркуваннями безпеки та необхідністю зберігати непередбачуваність для противника. Водночас рішення не атакувати енергетичні об’єкти росії після заяви американського президента стало демонстрацією готовності Києва діяти відповідально.
Глава держави зазначив, що українська сторона дотрималася оголошеного підходу, тоді як російські сили продовжили завдавати ударів по цілях в Україні. Серед об’єктів, які опинилися під атакою, названо енергетичну інфраструктуру, автозаправні станції та інші об’єкти, важливі для повсякденного життя населення й функціонування економіки.
На думку Зеленського, продовження російських атак означає, що москва або не визнає енергетичне перемир’я, або свідомо ігнорує його положення. У будь-якому разі така поведінка потребує реакції міжнародної спільноти та посилення тиску на росію.
Що передбачає енергетичне перемир’я
Ідея енергетичного перемир’я полягає у припиненні ударів по об’єктах, які забезпечують виробництво, передачу та постачання електроенергії, а також по елементах паливної інфраструктури. Йдеться про спробу зменшити ризики для цивільного населення напередодні періоду підвищеного споживання електроенергії та тепла.
Заява Дональда Трампа передбачала, що домовленість має набути чинності з 11 жовтня. Президент США закликав Україну та росію не порушувати відповідний режим. Однак у Києві наголошували, що будь-яке припинення ударів має бути взаємним і підкріплюватися реальними діями, а не лише публічними заявами.
Володимир Зеленський раніше зазначав, що Україна готова погодитися на припинення атак по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах паливної галузі, якщо росія зупинить удари по українській енергосистемі. Такий підхід передбачає чітку умову: припинення атак має діяти одночасно для обох сторін.
Українська позиція полягає в тому, що енергетичне перемир’я не може бути використане росією для односторонньої переваги. Якщо російські війська продовжують бити по електростанціях, підстанціях, паливних об’єктах і цивільній інфраструктурі, Україна залишає за собою право захищатися та відповідати на такі атаки.
Чому удари по енергетиці залишаються важливим питанням
Енергетична інфраструктура має стратегічне значення для будь-якої держави. Її пошкодження впливає не лише на подачу електроенергії, а й на роботу систем водопостачання, зв’язку, транспорту, медичних закладів, підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. Саме тому атаки на такі цілі безпосередньо позначаються на цивільному населенні.
Для України російські удари по енергетичних об’єктах уже неодноразово ставали причиною аварійних відключень і перебоїв у постачанні електроенергії. У холодний період подібні атаки можуть створювати додаткові загрози для мільйонів людей, адже від стабільної роботи енергосистеми залежить також опалення та функціонування комунальних служб.
Російські атаки на українські автозаправні станції та паливну інфраструктуру також мають ширші наслідки. Вони можуть ускладнювати роботу екстрених служб, логістику, евакуаційні заходи та забезпечення військових і цивільних потреб. Тому Київ розглядає такі удари як частину системної кампанії тиску на Україну.
Водночас українські удари по військових і паливних об’єктах на території росії офіційно пояснюються необхідністю послабити спроможності агресора вести війну. Саме тому питання взаємного припинення атак має стосуватися не лише заяв, а й механізмів контролю, фіксації порушень та відповідальності за їхнє здійснення.
Зеленський наголосив: якщо росія справді зацікавлена в енергетичному перемир’ї, вона має першою припинити удари по українській енергетичній інфраструктурі та продемонструвати готовність виконувати домовленості. Україна, зі свого боку, вже показала, що може утримуватися від атак по відповідних цілях, але не погодиться на ситуацію, коли перемир’я діятиме лише в один бік.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи припинить росія обстріли українських енергетичних об’єктів. Якщо атаки триватимуть, сподіватися на стабільне енергетичне перемир’я буде складно. Київ наполягає, що будь-які домовленості мають бути взаємними, перевірюваними та такими, що реально зменшують загрозу для цивільного населення.