Зоряна Білокрай
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр уперше провели офіційну особисту зустріч. Переговори відбулися 16 жовтня у Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу. Розмова лідерів тривала близько пів години та відбулася у незвичному для дипломатичних контактів форматі — без журналістів, помічників і представників делегацій.
Зустріч Зеленського та Мадяра у Брюсселі тривала близько 30 хвилин
Переговори Володимира Зеленського з Петером Мадяром стали результатом тривалих узгоджень між Києвом і Будапештом. Сторони протягом кількох місяців домовлялися про час і місце першої особистої зустрічі. Зрештою український та угорський лідери провели переговори в Брюсселі, де того дня тривали заходи за участю представників країн Європейського Союзу.
За інформацією поінформованих співрозмовників, Зеленський і Мадяр спілкувалися віч-на-віч. Розмова тривала приблизно 30 хвилин. Раніше угорський прем’єр публічно припускав, що зможе присвятити зустрічі близько 10–15 хвилин, однак фактичний час переговорів виявився довшим.
Українська сторона, як зазначалося, розраховувала на більш тривалу розмову. У підсумку переговори дали змогу детальніше обговорити двосторонні відносини, європейську інтеграцію України, питання безпеки та можливі кроки для завершення війни.
Особливу увагу привернув формат зустрічі. За даними кількох незалежних джерел, угорська сторона наполягла на тому, щоб до переговорів не допускали представників українських та угорських медіа. Журналісти не були присутні навіть під час протокольної частини зустрічі, яка зазвичай передбачає короткі публічні кадри або заяви сторін.
Крім того, Петер Мадяр запропонував провести всю розмову без помічників та інших членів делегацій. Такий підхід є нетиповим для переговорів на найвищому політичному рівні, адже під час зустрічей лідерів зазвичай присутні радники, перекладачі, дипломатичні представники або профільні міністри. Водночас особистий формат міг дозволити президенту України та прем’єр-міністру Угорщини відвертіше обговорити чутливі питання.
Що обговорили президенти України та Угорщини
Після переговорів Володимир Зеленський повідомив, що під час розмови з Петером Мадяром сторони зосередилися на кількох ключових темах. Серед них — стан двосторонніх відносин, вступ України до Європейського Союзу та пошук шляхів для завершення російсько-української війни.
Окремо президент України подякував угорському прем’єру за кроки, пов’язані з відкриттям ще двох переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС. Київ прагне до кінця року створити умови для відкриття решти кластерів, що має прискорити переговорний процес і наблизити країну до повноправного членства в Європейському Союзі.
Європейська інтеграція України залишається одним із центральних питань у діалозі Києва з державами-членами ЄС. Для України відкриття переговорних кластерів має не лише технічне, а й політичне значення. Воно демонструє поступ у виконанні необхідних реформ та формує подальший порядок денний переговорів із європейськими інституціями.
Зеленський і Мадяр також торкнулися торговельної співпраці між Україною та Угорщиною. Серед іншого, йшлося про аграрну продукцію — сферу, яка має важливе значення для економік обох країн і водночас неодноразово ставала предметом політичних дискусій. Сторони обговорили можливість спільних дій задля миру та подальшої взаємодії на міжнародному рівні.
За підсумками зустрічі Володимир Зеленський подякував угорському прем’єру за солідарність з Україною та готовність працювати разом. Лідери домовилися відновити співпрацю на різних рівнях і надалі підтримувати прямий політичний діалог.
Також сторони погодилися обмінятися візитами. Конкретні дати поїздок мають узгодити команди двох країн. Очікується, що подальші контакти відбуватимуться не лише на рівні глав держав і урядів, а й за участю міністрів, дипломатів та експертів.
Права угорської меншини та перспективи відносин Києва і Будапешта
Після зустрічі Петер Мадяр розповів про домовленості, які стосуються прав угорської національної меншини на Закарпатті. За його словами, ухвалення українським парламентом закону про освіту представників національних меншин і початок його впровадження стали важливим кроком до відновлення взаємної довіри між Україною та Угорщиною.
Угорський прем’єр також подякував Верховній Раді за вересневу резолюцію, присвячену злочинам проти угорців на Закарпатті у 1944–1946 роках. У Будапешті вважають, що увага до історичних питань і гарантії культурних та освітніх прав угорської громади можуть сприяти покращенню політичного діалогу.
Сторони домовилися продовжити переговори на рівні міністрів. Основними напрямами подальшої роботи мають стати становище національних меншин, розвиток політичних контактів, торговельна співпраця та зміцнення економічних зв’язків. Такий формат має перевести домовленості лідерів у практичну площину.
Петер Мадяр окремо висловив солідарність з Україною у зв’язку з російською агресією. Він заявив про готовність Угорщини сприяти дипломатичними засобами якнайшвидшому припиненню вогню та досягненню тривалого миру. Для Києва важливо, щоб подібні заяви супроводжувалися конкретними дипломатичними кроками та підтримкою України на європейському рівні.
Питання прав національних меншин, зокрема угорської громади Закарпаття, Україна та Угорщина активно обговорюють ще з весни 2025 року. Тоді сторони домовилися регулярно проводити консультації, аби опрацювати вимоги Будапешта та знайти прийнятні рішення щодо мовних, освітніх і культурних прав представників національних спільнот в Україні.
12 жовтня український парламент ухвалив законодавчі зміни, спрямовані на забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин. Очікується, що цей документ допоможе розблокувати переговорний процес щодо окремих кластерів вступу України до ЄС.
Для Києва зустріч Зеленського з Мадяром стала можливістю закріпити потепління у відносинах із Будапештом. Водночас її результати залежатимуть від того, наскільки швидко домовленості будуть реалізовані на рівні урядів. Подальші переговори щодо прав меншин, торгівлі, європейської інтеграції та підтримки України мають показати, чи стане брюссельська зустріч початком нового етапу українсько-угорських відносин.