15 років ув’язнення: на Кіровоградщині засудили чоловіка за зґвалтування 13-річної

Маловисківський районний суд Кіровоградської області призначив 15 років позбавлення волі 52-річному чоловікові, якого визнали винним у зґвалтуванні 13-річної дівчини. Злочин стався у листопаді 2024 року, коли обвинувачений залишився з дитиною наодинці. Під час судового розгляду було встановлено, що чоловік скористався довірою потерпілої та погрожував їй фізичним насильством.

Унаслідок злочину неповнолітня завагітніла. У серпні 2025 року вона народила дитину. Проведена молекулярно-генетична експертиза підтвердила, що біологічним батьком новонародженої дитини є засуджений. Суд також постановив стягнути з нього 300 тисяч гривень моральної шкоди на користь потерпілої.

Обвинувачений користувався довірою родини

Як встановило слідство та підтвердили докази в суді, чоловік був знайомий із родиною дівчинки. Він мав доступ до помешкання та користувався довірою близьких потерпілої. Саме цим становищем обвинувачений скористався, коли залишився з 13-річною дитиною без нагляду інших дорослих.

Прокурори довели, що чоловік застосував погрози фізичним насильством і вчинив щодо неповнолітньої сексуальне насильство. Для дитини злочин мав тяжкі наслідки не лише через пережиту травму, а й через вагітність та народження дитини в неповнолітньому віці.

Під час розгляду справи суд врахував вік потерпілої, характер вчиненого злочину, тривалі та серйозні наслідки для її фізичного і психологічного стану. Окрему увагу звернули на те, що дівчинка на момент злочину була дитиною, яка через свій вік і залежність від дорослих не могла належним чином захистити себе від протиправних дій.

За інформацією, дослідженою в суді, після злочину потерпіла народила дитину. Батьківство засудженого підтвердили результати молекулярно-генетичної експертизи. Такий доказ мав важливе значення для встановлення обставин справи та підтвердження зв’язку між обвинуваченим і наслідками злочину.

Суд не визнав каяття щирим

Під час судового засідання чоловік визнав свою провину та просив призначити йому м’якше покарання. Водночас його позиція не була послідовною: він намагався перекласти частину відповідальності за те, що сталося, на потерпілу та її матір.

Суд дійшов висновку, що таке ставлення не свідчить про щире каяття. На думку суду, визнання провини саме по собі не може бути підставою для пом’якшення покарання, якщо обвинувачений не усвідомлює реального масштабу заподіяної шкоди та намагається виправдати власні дії поведінкою дитини або її родини.

Також суд врахував, що чоловік раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за зґвалтування. Ця обставина стала додатковим чинником під час визначення покарання. Наявність попередньої судимості за аналогічний злочин свідчила про те, що попередні заходи впливу не зупинили його від повторного тяжкого правопорушення.

З огляду на сукупність обставин суд не знайшов підстав для призначення покарання, м’якшого за максимальне, передбачене відповідною нормою Кримінального кодексу України. Вік потерпілої, наслідки злочину, повторність протиправної поведінки та формальний характер каяття були враховані під час ухвалення вироку.

Вирок і компенсація потерпілій

Маловисківський районний суд визнав чоловіка винним за частиною четвертою статті 152 Кримінального кодексу України. За цією статтею йому призначили 15 років позбавлення волі. Це максимальний строк покарання, передбачений зазначеною нормою.

Крім основного покарання, суд задовольнив цивільний позов потерпілої. Із засудженого мають стягнути 300 тисяч гривень моральної шкоди. Компенсація пов’язана з пережитими стражданнями, психологічною травмою, порушенням нормального розвитку дитини та іншими наслідками, спричиненими злочином.

Рішення суду демонструє, що злочини проти статевої свободи та недоторканності дітей мають отримувати сувору правову оцінку. Особливої ваги набувають справи, у яких дорослий використовує довіру родини, вік потерпілої та її безпорадність. Закон передбачає посилене покарання за сексуальні злочини щодо малолітніх і неповнолітніх, а суд під час призначення строку ув’язнення оцінює не лише сам факт насильства, а й усі його наслідки.

Історія цієї справи також свідчить про важливість своєчасного захисту дітей, які можуть залишатися сам на сам із кривдником. Відповідальність за безпеку неповнолітніх лежить на дорослих, а будь-які зміни в поведінці дитини, страх перед конкретною людиною чи інші ознаки небезпеки потребують уважного ставлення та негайного реагування.

Вирок у справі набирає законної сили після завершення строку на апеляційне оскарження, якщо учасники процесу не скористаються відповідним правом, або після розгляду апеляції. До цього моменту засуджений має статус особи, щодо якої ухвалено вирок суду, а порядок його подальшого виконання визначається кримінальним процесуальним законодавством України.