Бескрестнов закликав Київ готувати план евакуації на випадок масованих ударів

Влада Києва має заздалегідь розробити чіткий план дій на випадок масштабних російських атак по критичній інфраструктурі взимку. Ідеться не про оголошення евакуації столиці, а про підготовку до можливого кризового сценарію, за якого тривалі перебої з електро-, тепло- та водопостачанням можуть створити серйозні труднощі для мільйонів мешканців.

Про необхідність такого планування заявив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов. За його словами, у разі масованих ударів по об’єктах життєзабезпечення Києва частині цивільного населення може знадобитися тимчасове переміщення в безпечніші та краще підготовлені регіони.

Чому Києву потрібен сценарій евакуації

Столиця є одним із найбільших міських центрів України, тому масштабне пошкодження критичної інфраструктури може мати наслідки для дуже великої кількості людей. У зимовий період навіть нетривала відсутність опалення, води або електроенергії створює додаткові ризики, особливо під час сильних морозів.

Бескрестнов зазначив, що росія може намагатися здійснювати тривалі атаки на системи електропостачання, водопостачання та теплопостачання столиці. Серед потенційних засобів ураження він назвав, зокрема, високошвидкісні балістичні ракети. Водночас точно передбачити час, масштаб і напрямок майбутніх ударів неможливо.

Саме тому, на його думку, міські служби та центральні органи влади повинні розглядати різні варіанти розвитку подій наперед. План евакуації має визначати, кого потрібно буде переміщувати першочергово, як організувати транспорт, де розміщувати людей і яким чином забезпечити їх харчуванням, медикаментами та необхідними засобами догляду.

Окрему увагу радник президента закликав приділити людям, які можуть самостійно не впоратися з наслідками тривалого блекауту. Насамперед це самотні пенсіонери, люди з інвалідністю, маломобільні громадяни та родини, у яких виховуються діти з інвалідністю.

Кого можуть переміщувати першочергово

У випадку багатоденного припинення роботи систем опалення та водопостачання найбільш вразливими будуть мешканці будинків, які не мають альтернативних джерел тепла, води або електроенергії. Особливо складною ситуація може стати для людей, які потребують постійного медичного нагляду, користуються електричними пристроями або не можуть залишити помешкання без сторонньої допомоги.

Раніше повідомлялося, що в Києві вже почали формувати списки мешканців, яким може знадобитися допомога з переселенням у разі тривалого блекауту. Такий підхід дає змогу не чекати моменту, коли кризова ситуація вже виникла, а заздалегідь оцінити потреби окремих районів і будинків.

Для ефективної евакуації необхідно мати актуальні дані про кількість людей, які потребують підтримки, їхній стан здоров’я, наявність супроводу та можливість користуватися транспортом. Також важливо заздалегідь визначити місця тимчасового розміщення за межами районів, де можуть бути пошкоджені основні комунікації.

Окремим завданням стане координація між міською владою, рятувальниками, медичними установами, соціальними службами, комунальними підприємствами та волонтерами. У кризовий момент мешканці повинні отримувати зрозумілі інструкції щодо пунктів збору, маршрутів, необхідних документів і речей, які варто взяти із собою.

Йдеться про підготовку, а не про неминуче оголошення евакуації. Бескрестнов наголосив, що його слова не слід сприймати як офіційне рішення про вивезення населення з Києва або як прогноз катастрофи. Мета завчасного планування полягає в тому, щоб у разі різкого погіршення ситуації місто могло діяти організовано, без хаосу та втрати дорогоцінного часу.

Як киянам підготуватися до можливих перебоїв

Підготовка до зими стосується не лише державних і міських служб, а й кожної родини. У разі пошкодження енергетичних об’єктів мешканцям можуть знадобитися автономні джерела живлення, запас води, ліхтарі, батарейки, теплий одяг і засоби зв’язку.

Серед рекомендованих заходів називають наявність павербанків, генераторів або портативних зарядних станцій. Власникам генераторів варто завчасно перевірити їхню справність і подбати про достатній запас пального. При цьому обладнання необхідно використовувати лише з дотриманням правил безпеки, оскільки робота генератора в закритому приміщенні може спричинити отруєння чадним газом.

Домашній запас бажано сформувати так, щоб родина могла прожити кілька днів без стабільного електропостачання. До нього можуть входити питна вода, продукти тривалого зберігання, необхідні ліки, засоби гігієни, дитяче харчування та корм для домашніх тварин. Людям із хронічними захворюваннями важливо заздалегідь перевірити наявність призначених препаратів.

Не менш важливо підтримувати зв’язок із близькими, сусідами та представниками будинкового комітету. У багатоповерхівках варто знати, хто з мешканців може потребувати допомоги, а також домовитися про взаємодію у випадку відключення ліфтів, освітлення або системи опалення.

Мешканці Києва також мають стежити лише за офіційними повідомленнями міських і державних служб та не поширювати неперевірені чутки. У разі надзвичайної ситуації саме достовірна інформація допоможе уникнути паніки, правильно оцінити ризики й виконати необхідні рекомендації.

Попередження Сергія Бескрестнова фактично зводиться до заклику діяти на випередження. Російські удари по інфраструктурі можуть мати різний масштаб, а їхні наслідки залежать від тривалості атак, погодних умов і швидкості відновлення пошкоджених систем. Водночас завчасна підготовка міста, визначення вразливих категорій населення та готовність самих громадян здатні істотно зменшити ризики.

Для Києва, де проживають мільйони людей, план евакуації має бути частиною загальної системи цивільного захисту. Його наявність не означає, що евакуація обов’язково відбудеться. Проте продуманий алгоритм допоможе швидко організувати допомогу тим, хто її потребує найбільше, якщо тривалі атаки призведуть до критичних перебоїв у роботі міської інфраструктури.