Андрій Гриценюк залишає посаду генерального директора оборонного технологічного кластера Brave1. Про кадрові зміни повідомила команда платформи, яка об’єднує українські компанії, інженерів, виробників і розробників рішень для Сил оборони. Хто саме стане новим CEO Brave1, наразі не оголошували.
Гриценюк приєднався до Brave1 у травні 2025 року разом із новою керівною командою. На посаді генерального директора він відповідав за розвиток оборонних технологій, підтримку інноваційних проєктів і посилення взаємодії між розробниками, державою та військовими підрозділами. Його робота була зосереджена на тому, щоб перспективні рішення швидше проходили шлях від інженерної ідеї до випробувань і використання на полі бою.
У кластері наголошують, що зміна генерального директора не означає переформатування всієї команди. Керівники основних напрямів продовжать виконувати свої обов’язки, а робота над поточними програмами Brave1 триватиме у штатному режимі.
Які зміни відбулися у Brave1 за час роботи Гриценюка
Період роботи Андрія Гриценюка припав на активне розширення діяльності оборонного кластера. Brave1 розвивав не лише грантову підтримку українських defense tech-компаній, а й інфраструктуру для тестування, закупівлі та масштабування військових інновацій.
Одним із ключових нововведень став Brave1 Market — спеціалізований маркетплейс для військових підрозділів. Через цю систему захисники можуть обирати необхідне обладнання та обмінювати електронні бали на дрони, засоби радіоелектронної боротьби, наземні роботизовані комплекси й інші технологічні рішення. Такий підхід має скоротити відстань між виробником і кінцевим користувачем та зробити постачання інновацій на фронт більш організованим.
Окрему увагу приділяли оновленню грантової програми. Процедуру розгляду заявок зробили швидшою, а технологічні пріоритети — чіткішими та більш наближеними до актуальних потреб війська. Для українських розробників це означає можливість оперативніше отримувати фінансування на створення прототипів, проведення випробувань і підготовку виробництва.
Ще одним напрямом стала підтримка українського виробництва комплектуючих. Для оборонної промисловості це має стратегічне значення, адже залежність від імпортних деталей може впливати на темпи випуску техніки, її вартість і здатність виробників швидко реагувати на зміни на полі бою. Розвиток внутрішнього ринку компонентів дає змогу формувати більш стійкий ланцюг постачання та посилювати технологічну незалежність України.
Brave1 також підтримував розробку нових видів озброєння. Серед перспективних напрямів — недорогі зенітні ракети, автономні безпілотники, наземні роботизовані комплекси та системи дистанційного керування. Такі технології мають допомагати військовим виконувати завдання на відстані, зменшувати ризики для особового складу та ефективніше протидіяти російським безпілотникам і техніці.
Хто керуватиме кластером у перехідний період
Після відходу Андрія Гриценюка керівна команда Brave1 залишиться без змін. Віктор Руденко продовжить виконувати обов’язки очільника Фонду розвитку інновацій. Операційна директорка Brave1 Ірина Заболотна зосередиться на розвитку кластера у перехідний період.
Такий розподіл обов’язків має забезпечити безперервність роботи програм і проєктів. Для компаній, які співпрацюють із Brave1, важливо, щоб кадрова зміна не призвела до зупинки фінансування, випробувань або комунікації з військовими. Наявність сформованої управлінської структури дозволяє продовжувати поточні процеси, поки триватиме визначення нового керівника.
Ім’я людини, яка обійме посаду CEO Brave1, поки що не називають. Водночас майбутній очільник кластера матиме важливе завдання — зберегти темпи розвитку українського defense tech і водночас посилити практичну орієнтацію всіх програм. Йдеться не лише про кількість підтриманих проєктів, а й про їхню здатність швидко проходити випробування, сертифікацію, закупівлю та масштабування.
Для нового керівника також буде важливо розвивати взаємодію з військовими підрозділами. Саме військові можуть найточніше оцінити, які характеристики техніки необхідні на передовій, які рішення справді працюють у складних умовах і що потрібно вдосконалити. Зворотний зв’язок від операторів безпілотників, фахівців РЕБ і наземних підрозділів має залишатися основою для формування технологічних пріоритетів.
Чому зміна керівника важлива для українського defense tech
Brave1 за два роки діяльності сформував масштабну екосистему українських оборонних технологій. До неї входять понад 1 500 інноваційних компаній, які працюють над безпілотними системами, засобами радіоелектронної боротьби, роботизованими платформами, штучним інтелектом, ракетними технологіями та іншими рішеннями.
За цей період кластер надав понад 540 грантів загальним обсягом більш як 2 мільярди гривень. Грантова підтримка дозволила командам створювати прототипи, проводити інженерні дослідження та переходити до серійного виробництва. Серед пріоритетних напрямів — дрони-перехоплювачі, системи протидії ударним безпілотникам, водні дрони, дрони на оптоволокні, рої безпілотників, CRPA-антени, керовані боєприпаси, лазерні комплекси та засоби боротьби з керованими авіаційними бомбами.
Окремі сегменти, які раніше перебували на етапі експериментів, поступово перетворилися на самостійні ринки. Це стосується наземних роботизованих комплексів, дронів із донаведенням на основі штучного інтелекту, систем РЕБ ближнього радіуса дії та безпілотників-перехоплювачів. Розвиток таких напрямів формує попит на інженерів, виробничі потужності, електронні компоненти й нові моделі співпраці між державою та приватним сектором.
Після зміни генерального директора перед Brave1 постануть завдання не менш складні, ніж ті, над якими команда працювала раніше. Кластеру потрібно буде підтримувати українських виробників, пришвидшувати випробування нових зразків, покращувати механізми закупівель і допомагати розробникам масштабувати успішні рішення. Водночас особливого значення набуде контроль якості, адже технології для війська мають бути надійними, ремонтопридатними та пристосованими до реальних умов експлуатації.
Наразі Brave1 продовжує роботу у нинішньому складі, а ім’я нового керівника буде оголошено згодом. Незалежно від того, хто очолить оборонний технологічний кластер, головним показником його роботи залишатиметься здатність перетворювати українські інженерні розробки на ефективні інструменти для Сил оборони.