ГУР назвало 20 суден, що вивозять енергоносії РФ і працюють на підсанкційний флот

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про 20 морських суден, які беруть участь у транспортуванні російських енергоносіїв або забезпечують діяльність підсанкційного флоту. Йдеться про танкери, газовози та інші судна, залучені до експорту нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу, а також до бункерування кораблів, що використовуються для обходу міжнародних обмежень.

За даними української воєнної розвідки, ці судна є частиною логістичної мережі, яка допомагає державі-агресору зберігати доходи від продажу енергоресурсів. Отримані кошти росія використовує, зокрема, для фінансування повномасштабної війни проти України. Усі 20 суден уже перебувають під санкціями Великої Британії або України, а одне з них також внесене до санкційного переліку Сполучених Штатів.

Як працює російська система обходу санкцій

Росія намагається приховати походження вантажів і кінцевих бенефіціарів морських перевезень за допомогою складної структури власності. Для цього використовуються офшорні компанії, номінальні власники, зміна прапорів, перейменування суден і передача управління новоствореним структурам. Такі дії ускладнюють контроль за переміщенням енергоносіїв та дають змогу продовжувати торгівлю навіть після запровадження обмежень.

Окрему роль у цій схемі відіграють судна, які не лише перевозять вантажі, а й забезпечують обслуговування так званого тіньового флоту. Вони можуть постачати паливо, проводити бункерування, виконувати перевалку енергоносіїв у морі або використовуватися як плавучі сховища. Завдяки цьому російські компанії намагаються мінімізувати залежність від портової інфраструктури та уникати прямого контролю з боку держав, які підтримують санкційну політику.

Особливу увагу ГУР приділяє газовозам, залученим до експорту скрапленого природного газу. Попри міжнародні обмеження щодо російських енергетичних проєктів, агресор шукає нові маршрути та покупців для своєї продукції. Одним із ключових напрямків залишається Азія, зокрема китайські порти, де російський газ може прийматися для подальшого використання або перевантаження.

PORTOVYY та нові газовози російського тіньового флоту

Серед головних фігурантів повідомлення розвідки назване судно PORTOVYY з номером ІМО 9246621. Це плавуче сховище, призначене для транспортування та зберігання скрапленого природного газу. Із 2021 року танкер належить підсанкційному російському ПАТ «Газпром» і використовується в межах газового комплексу «Портовая» у Ленінградській області.

У серпні 2026 року PORTOVYY із вантажем російського скрапленого газу залишив акваторію Фінської затоки. Це сталося вперше з листопада 2021 року. Судно пройшло маршрутом Північного морського шляху до китайського порту Бейхай, де мало відбутися розвантаження. Після цього газовоз прибув на китайську верф Zhoushan Huafeng Shipyard на острові Чжоушань для технічного обслуговування.

Розвідка також повідомила про два нові судна, які росія залучила до транспортування газу через мережу підставних компаній. Одне з них — AVACHA, газовоз із номером ІМО 9319404. Раніше судно належало китайській компанії Jovo Energy, однак навесні 2026 року його придбала маловідома Tudor Maritime Ltd, зареєстрована на Маршаллових островах.

Із червня 2026 року AVACHA ходить під російським прапором і перебуває під управлінням новоствореної російської структури «Криолайн менеджмент». У серпні судно почало забезпечувати вивезення газу з терміналу «Утрєнній», пов’язаного з підсанкційним проєктом «Арктик СПГ-2». Кінцевим напрямком його рейсів став китайський газовий хаб Бейхай.

Ще одним фігурантом є газовоз CHAIVO, який раніше належав грецькій компанії Maran Gas Maritime. Як і AVACHA, це судно було придбане Tudor Maritime Ltd, після чого його перевели під російський прапор і передали під управління «Криолайн менеджмент». Із серпня 2026 року CHAIVO транспортує вантажі до Бейхая з плавучого сховища KORYAK FSU, розташованого в районі порту Петропавловськ-Камчатський.

Чому міжнародна координація має значення

У ГУР наголошують, що росія не обмежується використанням уже наявного флоту. Держава-агресор намагається розширювати його через придбання старих суден на світовому ринку, реєстрацію активів у різних юрисдикціях і залучення компаній із непрозорою структурою власності. Паралельно російські підприємства розвивають власне суднобудування, зокрема створення кораблів льодового класу, здатних працювати на північних маршрутах.

Такий підхід дозволяє кремлю зберігати експортні можливості навіть за умов посиленого санкційного тиску. Використання Північного морського шляху скорочує час переходу до азійських ринків, а приховані перевалки та робота плавучих сховищ ускладнюють встановлення походження вантажу. Водночас експлуатація старих танкерів і газовозів створює додаткові ризики для морської безпеки, адже технічний стан таких суден не завжди відповідає сучасним стандартам.

Україна закликає міжнародних партнерів синхронізувати санкційні рішення, обмінюватися інформацією про судна та компанії, пов’язані з російським тіньовим флотом, і посилювати контроль за морськими перевезеннями. Ефективне виявлення таких активів може ускладнити страхування, обслуговування, дозаправлення та заходження підсанкційних суден до портів.

Оприлюднення даних про 20 суден має не лише інформаційне, а й практичне значення. Воно допомагає партнерам ідентифікувати учасників російської логістичної мережі, відстежувати зміну власників та прапорів і швидше реагувати на спроби обійти обмеження. Для росії це означає зростання витрат і ризиків під час експорту нафти, нафтопродуктів та газу.

За оцінкою української розвідки, боротьба з тіньовим флотом є важливою складовою економічного тиску на державу-агресора. Поки росія отримує прибутки від продажу енергоносіїв, вона зберігає ресурс для продовження війни. Саме тому контроль за суднами, їхніми власниками, маршрутами та вантажами залишається одним із ключових напрямів міжнародної санкційної політики.