Литва наблизилася до скасування заборони на розміщення ядерної зброї

Литва зробила ще один крок до можливого скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї на своїй території. 6 жовтня Сейм країни провів перше з необхідних голосувань щодо вилучення зі складу Основного закону статті 137. Ініціативу підтримали 106 депутатів, 18 парламентаріїв виступили проти, а шестеро утрималися.

Йдеться про положення, яке нині забороняє розміщувати в Литві зброю масового знищення, а також військові бази іноземних держав. У разі остаточного ухвалення конституційної поправки ця норма втратить чинність. Водночас саме голосування не означає автоматичного розміщення ядерних боєприпасів у країні, а лише усуває юридичне обмеження для потенційних рішень у сфері оборони.

Чому Литва переглядає конституційну заборону

Ініціатори змін пояснюють свою позицію новими реаліями європейської безпеки. Повномасштабна війна росії проти України, регулярні погрози з боку кремля та посилення військової активності поблизу східного флангу НАТО змусили Вільнюс переглянути підходи до національної оборони.

На думку авторів законопроєкту, чинна редакція статті 137 може обмежувати можливості Литви повною мірою брати участь у системі колективного стримування Північноатлантичного альянсу. Вилучення заборони потенційно дозволило б країні гнучкіше реагувати на рішення союзників і брати участь у спільних оборонних механізмах, якщо така потреба виникне.

Важливо, що йдеться не лише про ядерну зброю. Конституційна стаття також містить заборону на перебування в Литві військових баз іноземних держав. Її скасування може розширити правові можливості для довгострокової присутності союзницьких сил, розвитку військової інфраструктури та поглиблення оборонної співпраці з партнерами по НАТО.

Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що перегляд конституційної норми безпосередньо пов’язаний із російською агресією. За його словами, якби росія не розпочала війну проти України, у литовської влади, ймовірно, не виникло б потреби розглядати настільки чутливе питання.

У литовському уряді наголошують, що рішення є реакцією на зміну безпекового середовища, а не заявою про намір негайно розмістити ядерну зброю.

Які голосування ще необхідні

Перше голосування стало важливим політичним сигналом, однак для набуття чинності поправка має пройти подальші етапи. Остаточне рішення може бути ухвалене лише після встановленої тримісячної перерви. За конституційними правилами, ініціативу повинні підтримати щонайменше 94 депутати зі 141.

Очікується, що фінальне голосування відбудеться 12 січня 2027 року. Для затвердження змін необхідна буде не просто відносна більшість, а чітко визначена кількість голосів. Це означає, що прихильникам поправки доведеться зберегти підтримку депутатів і переконати частину парламентаріїв, які поки що виступають проти або не визначилися.

Процедура внесення змін до Конституції покликана забезпечити додаткове обговорення питання, яке має довгострокові наслідки для оборонної політики Литви. За цей час депутати можуть розглянути юридичні ризики, позицію громадськості, можливу реакцію союзників і наслідки для відносин із сусідніми державами.

Підтримка поправки під час першого голосування свідчить про суттєву зміну політичних настроїв у литовському парламенті. Ще кілька років тому конституційна заборона розглядалася як один із фундаментальних елементів безпеки та незалежності країни. Тепер частина депутатів вважає, що в умовах російської агресії саме більша інтеграція в оборонну систему НАТО може забезпечити Литві додатковий захист.

Реакція росії та значення для Балтійського регіону

Плани Вільнюса вже стали причиною різких заяв із боку російських посадовців. У Кремлі та російському керівництві заявляли, що потенційна зміна литовського законодавства нібито призведе до зростання напруженості. Окремі представники росії навіть погрожували спрямувати озброєння на територію Литви, якщо країна дозволить розміщення ядерних сил союзників.

Литовська влада розцінює такі заяви як спробу тиску та залякування. Вільнюс неодноразово наголошував, що рішення щодо оборонної політики ухвалюватимуться суверенно, з урахуванням інтересів національної безпеки та зобов’язань у межах НАТО.

Для країн Балтії питання військової присутності союзників має особливе значення. Литва, Латвія та Естонія розташовані поруч із росією та Білоруссю, тому уважно стежать за розвитком військової ситуації в регіоні. Після початку повномасштабної війни проти України держави Балтії посилили оборонні бюджети, активізували співпрацю з НАТО та виступили за постійну присутність військ партнерів.

Скасування статті 137 саме по собі не створить рішення про розміщення ядерної зброї. Для цього знадобилися б окремі політичні домовленості, військове планування та узгодження із союзниками. Однак після вилучення заборони Литва отримає ширший простір для майбутніх переговорів і зможе швидше реагувати на зміни у сфері колективної оборони.

Таким чином, перше голосування в Сеймі є не остаточним рішенням про ядерну присутність, а початком складного конституційного процесу. Його результат покаже, наскільки литовський парламент готовий адаптувати національне законодавство до нової безпекової реальності в Європі. Фінальне голосування стане визначальним для подальшої оборонної стратегії країни та її ролі у східному фланзі НАТО.