Всеволод Чабанець
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 16 жовтня, у Брюсселі. Переговори мають відбутися вранці у будівлі Ради Європейського Союзу під час засідання європейських лідерів. Очікується, що сторони обговорять стан двосторонніх відносин, результати останніх місяців роботи та можливості для подальшої взаємодії.
Про майбутню розмову повідомив угорський прем’єр перед початком саміту ЄС. За його словами, зустріч буде короткою, однак може мати важливе політичне значення. Київ і Будапешт останнім часом намагаються перейти до більш предметного діалогу, зосередившись на питаннях, які тривалий час залишалися джерелом напруги між державами.
Мадяр зазначив, що під час переговорів президенти мають оцінити, чого вдалося досягти за кілька місяців. Йдеться, зокрема, про контакти між урядами, обговорення прав національних меншин та процес, пов’язаний із рухом України до Європейського Союзу. Угорський урядовець висловив сподівання, що зустріч допоможе започаткувати новий етап у відносинах Києва та Будапешта.
Про що говоритимуть Зеленський і Мадяр
За словами прем’єр-міністра Угорщини, сторони матимуть приблизно 10–15 хвилин для розмови. Попри обмежений час, Мадяр вважає, що цього може вистачити для обговорення ключових результатів та визначення подальших кроків. Він також припустив, що після брюссельської зустрічі зможе провести переговори із Зеленським уже на території України, зокрема в Береговому.
Очікується, що одним із центральних питань стане становище угорської громади Закарпаття. Будапешт традиційно наголошує на необхідності гарантувати представникам національних меншин можливість навчатися рідною мовою, користуватися нею в адміністративній сфері та зберігати культурну самобутність. Для української сторони це питання також важливе, однак його розглядають у межах законодавства та з урахуванням безпекової ситуації в державі.
Мадяр заявив, що за останні тижні сторони нібито досягли значного прогресу у сфері прав угорців Закарпаття. Він окремо згадав освіту, використання мови та адміністративні процедури. За оцінкою угорського прем’єра, домовленості у цій сфері можуть стати основою для покращення політичного діалогу між країнами.
Україна зі свого боку працює над оновленням законодавства щодо освітніх прав корінних народів і національних меншин. Відповідні зміни мають не лише врегулювати внутрішні питання, а й продемонструвати готовність Києва виконувати рекомендації, пов’язані з європейською інтеграцією. Водночас остаточні результати залежатимуть від практичного застосування ухвалених норм та їхньої відповідності європейським стандартам.
Якою є позиція Угорщини щодо вступу України до ЄС
Петер Мадяр окремо пояснив ставлення Будапешта до початку переговорів України про вступ до Європейського Союзу. Він наголосив, що сам факт відкриття переговорного процесу не означає автоматичного членства України в ЄС і не гарантує позитивного завершення процедури. За його словами, переговори можуть тривати багато років, а їхній результат залежатиме від виконання Україною всіх необхідних критеріїв.
В угорському уряді вважають, що переговори про вступ є тривалим і поетапним процесом. Кандидат має поступово узгодити своє законодавство з нормами Євросоюзу, провести реформи у сфері верховенства права, роботи державних інституцій, економіки, боротьби з корупцією та захисту прав громадян. Кожен напрям перевіряється окремо, а відкриття одного етапу не означає завершення наступного.
Водночас Мадяр визнав, що сам процес може бути корисним для Угорщини. Насамперед це стосується можливості порушувати питання прав угорської меншини безпосередньо в межах переговорів України з ЄС. Будапешт прагне, щоб відповідні домовленості були зафіксовані, а їхнє виконання можна було оцінювати під час подальшого просування України до членства.
Таким чином, позиція Угорщини виглядає неоднозначною. З одного боку, Будапешт не розглядає початок переговорів як гарантію швидкого вступу України до Євросоюзу та наголошує на необхідності виконання численних умов. З іншого боку, угорська влада бачить у переговорному процесі інструмент для захисту інтересів своєї національної громади в Україні.
Чому це важливо для євроінтеграції України
Ставлення Угорщини має особливе значення для України, оскільки рішення у процесі розширення ЄС ухвалюються державами-членами спільно. Позиція навіть однієї країни може впливати на відкриття переговорних кластерів, затвердження проміжних етапів та подальше просування кандидата. Саме тому Київ зацікавлений у тому, щоб зменшувати кількість двосторонніх суперечок і підтримувати робочий контакт із Будапештом.
Раніше питання прав угорської меншини вже обговорювали під час регулярних консультацій між Україною та Угорщиною. Сторони намагалися узгодити вимоги Будапешта щодо освіти, мови та участі представників громади в адміністративному житті. Для Києва ці переговори стали частиною ширшої роботи з виконання рекомендацій Європейської комісії та підготовки до відкриття нових переговорних напрямів.
Український парламент також ухвалив зміни до законодавства, які мають забезпечити освітні права корінних народів і національних меншин. Документ розглядають як один із кроків для розблокування другого та третього переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. Його практичне значення полягатиме в тому, наскільки ефективно нові правила працюватимуть у школах, громадах та органах місцевого самоврядування.
Майбутня зустріч Зеленського і Мадяра може показати, чи вдалося сторонам перейти від публічних заяв до конкретних домовленостей. Для України важливо зберегти підтримку європейського курсу, не допустити політизації мовного питання та водночас гарантувати права всіх національних спільнот. Для Угорщини переговори є можливістю закріпити досягнуті домовленості щодо угорців Закарпаття та посилити власний вплив на процес євроінтеграції України.
Якщо під час короткої розмови лідери зможуть підтвердити подальшу готовність до консультацій, це стане позитивним сигналом для двосторонніх відносин. Водночас остаточна оцінка прогресу залежатиме не лише від заяв після зустрічі, а й від конкретних законодавчих, дипломатичних та практичних кроків, які Україна та Угорщина здійснюватимуть надалі.