Нова тактика РФ: чи може Київ залишитися без інтернету

Росія посилює тиск не лише на енергетичну систему та транспортні об’єкти України, а й на цифрову інфраструктуру. У центрі уваги опинилися дата-центри, вузли зв’язку, серверні майданчики та мережеві об’єкти, від стабільної роботи яких залежить доступ до інтернету в Києві. На тлі повідомлень про пошкодження телекомунікаційної інфраструктури дедалі частіше виникає запитання: чи здатна РФ повністю залишити столицю без інтернету та мобільного зв’язку?

Українські моніторингові канали заявляють, що російська сторона могла заздалегідь розвідати розташування ключових об’єктів цифрової інфраструктури. У публічному просторі згадувалася цифра до 40 дата-центрів у Києві, які нібито можуть стати цілями наступних атак. Водночас такі оцінки наразі не мають повного незалежного підтвердження, тому їх варто сприймати як попередження про потенційну загрозу, а не як остаточний план противника.

Очевидно одне: удари по дата-центрах і мережевих вузлах можуть мати наслідки, співмірні з атаками на інші об’єкти критичної інфраструктури. Від роботи цих майданчиків залежать не лише домашні користувачі, а й банківські сервіси, державні установи, бізнес, системи відеоспостереження, логістика та робота медіа.

Які об’єкти вже постраждали

За повідомленнями учасників телекомунікаційного ринку, російські атаки вже призводили до пошкодження окремих дата-центрів і вузлів інтернет-провайдерів у Києві. Зокрема, згадувалися майданчики UTELS та «Павутина», через що без доступу до мережі тимчасово могли залишитися близько 100 тисяч домогосподарств.

Після наступних атак про проблеми з інфраструктурою повідомляли ще кілька операторів, серед яких KIEVNET, Cityhost, Домонет і FAUST. Йдеться не обов’язково про повне знищення обладнання: перебої можуть бути спричинені пошкодженням каналів живлення, комутаційних систем, оптичних ліній, резервних генераторів або окремих серверних приміщень.

Окремі райони столиці також стикалися з нестабільним доступом до інтернету через пошкодження основних мережевих вузлів. Подібна ситуація виникала, зокрема, у центральній частині Києва, де один із провайдерів був змушений розглядати перенесення ядра мережі на інший майданчик. Такий процес не зводиться лише до фізичного ремонту обладнання. Фахівцям потрібно налаштувати маршрутизацію, перевести навантаження на резервні канали та перевірити безпеку роботи всієї системи.

Експерти телекомунікаційного ринку пояснюють, що уражені об’єкти могли виконувати роль великих хабів, через які проходила значна частина внутрішнього українського трафіку. Якщо на одному майданчику зосереджені канали одразу кількох операторів, його пошкодження здатне одночасно вплинути на тисячі або навіть мільйони користувачів.

Водночас сучасна мережа не працює за принципом єдиного центрального перемикача. Трафік може перенаправлятися через інші вузли, а сервери та системи зберігання даних часто розподілені між різними локаціями. Саме тому після 2022 року українські оператори та хостингові компанії активніше використовують резервування, дублювання каналів і розміщення частини обладнання за межами країни.

Чому повне вимкнення інтернету малоймовірне

Повністю відключити Київ від інтернету за допомогою ударів по окремих дата-центрах надзвичайно складно. Інтернет є розподіленою системою, у якій немає одного вузла, що відповідає за роботу всієї мережі. Інформаційні потоки можуть проходити різними маршрутами, а оператори мають можливість змінювати схеми підключення залежно від ситуації.

Навіть якщо один або кілька великих центрів обробки даних припинять роботу, це не означає автоматичного зникнення інтернету в усьому місті. Частина користувачів може втратити доступ до конкретного провайдера, окремих сайтів або сервісів, однак інші оператори продовжать працювати. Найбільший ризик у такому разі пов’язаний не з миттєвим повним відключенням, а з перевантаженням вцілілих каналів.

Після пошкодження ключових вузлів резервні маршрути можуть прийняти на себе значно більший обсяг даних. Це здатне спричинити падіння швидкості, затримки, нестабільну роботу відеосервісів, проблеми з онлайн-платежами та перебої у функціонуванні корпоративних мереж. Проте оператори можуть поступово перерозподіляти трафік, підключати додаткові канали та відновлювати обладнання.

Окремою проблемою залишається залежність телекомунікаційної інфраструктури від електропостачання. Навіть справний дата-центр не зможе повноцінно працювати без стабільного живлення. Резервні батареї та генератори розраховані на певний час, а їхня робота потребує пального, технічного обслуговування та безпечного доступу персоналу до об’єкта.

У разі масованих атак можуть виникати й інші обмеження. Наприклад, мобільні мережі здатні перевантажуватися через різке збільшення кількості дзвінків після обстрілів. Користувачі одночасно намагаються зв’язатися з рідними, рятувальними службами та колегами, через що пропускної здатності окремих базових станцій може бути недостатньо.

Як підготуватися до перебоїв зі зв’язком

Фахівці радять не покладатися на одного постачальника послуг. За можливості варто мати SIM-картки або eSIM щонайменше двох-трьох мобільних операторів. Якщо один оператор працюватиме нестабільно, інший може залишатися доступним. Для домашнього інтернету корисно заздалегідь дізнатися, чи має провайдер резервне живлення, альтернативні магістральні канали та план відновлення після пошкоджень.

Користувачам також варто підготувати павербанки, заряджені акумулятори, автомобільні адаптери та невеликий запас мобільного інтернету. Важливі номери телефонів краще зберігати не лише в онлайн-сервісах, а й окремо на пристрої або на папері. Документи, карти міста та інші необхідні дані бажано завантажити для офлайн-доступу.

Під час масштабних атак не слід без потреби перевантажувати мережу тривалими відеодзвінками або масовим надсиланням великих файлів. Для термінового зв’язку краще використовувати короткі текстові повідомлення. Якщо мобільна мережа перевантажена, інколи допомагає спроба здійснити дзвінок через деякий час або перейти на інший доступний канал комунікації.

Повне зникнення інтернету в Києві залишається малоймовірним сценарієм, але локальні та тривалі перебої цілком можливі. Російські удари по цифровій інфраструктурі можуть тимчасово виводити з ладу окремих провайдерів, погіршувати якість зв’язку та створювати проблеми для бізнесу й державних сервісів. Стійкість системи залежатиме від рівня резервування, швидкості ремонтних робіт і здатності операторів оперативно перемикати трафік на альтернативні маршрути.

Українська телекомунікаційна галузь уже має досвід роботи в умовах масштабних руйнувань, відключень електроенергії та кібератак. Саме децентралізація мереж, дублювання обладнання та розподіл даних між різними майданчиками зменшують ризик повного цифрового колапсу. Однак це не скасовує загрози для окремих районів і користувачів, тому резервний оператор зв’язку та базовий набір автономного обладнання залишаються важливою частиною підготовки.