Поїхала забрати онука: у Казахстані затримали українку

У Казахстані затримали громадянку України Любов Рожанську, яка приїхала до Астани, щоб забрати свого 8-річного онука та повернути його в Україну. Жінку затримали за запитом Російської Федерації. Наразі українка перебуває в ізоляторі тимчасового тримання, а українські дипломати намагаються не допустити її екстрадиції.

За попередньою інформацією, Рожанська прибула до Астани зі Стамбула 1 жовтня. Вона заздалегідь домовилася з російськими родичами хлопчика про його передачу українській стороні. Однак замість зустрічі з онуком жінку затримали казахстанські правоохоронці. Підставою став запит росії, направлений у межах співпраці держав Організації Договору про колективну безпеку.

Ситуація викликала занепокоєння української сторони, оскільки дитина, за наявними даними, внесена до списків українських дітей, яких незаконно утримує росія. Україна наполягає на необхідності повернення хлопчика до його батька та недопущенні використання міжнародних механізмів для переслідування громадянки України.

Як дитина опинилася в росії

Хлопчик виїхав з України до Калінінградської області у 2021 році разом із матір’ю та її чоловіком, який є громадянином росії. Батько дитини, військовослужбовець Збройних сил України, погоджував тимчасову поїздку сина за умови, що дитина згодом повернеться в Україну.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація змінилася. За словами адвоката, мати хлопчика відмовилася від українського громадянства для себе та сина. Надалі вони отримали російські документи, що суттєво ускладнило можливість повернення дитини до України та спілкування з її батьком.

У Калінінграді тривали судові суперечки щодо місця проживання хлопчика та порядку його контактів із батьком. У березні 2025 року Верховний Суд України визначив, що місцем проживання дитини є Одеса. Це рішення стало важливим юридичним аргументом для української сторони, яка прагне повернути хлопчика до батька.

Улітку 2026 року російські родичі дитини запропонували передати її українському батькові. Сторони вирішили організувати зустріч на території Казахстану. Передбачалося, що хлопчик приїде до Астани разом із вітчимом, після чого його мали передати батькові або уповноваженим представникам української сторони. Проте дитина до Казахстану не прибула.

Адвокат заявив про можливу пастку

Російський юрист, який коментував справу, припустив, що домовленість про передачу дитини могла бути використана для затримання Любові Рожанської. За його словами, саме російська сторона наполягала на проведенні зустрічі в Казахстані. При цьому дату домовленості узгодили приблизно в той самий період, коли суд у Калінінграді за запитом Федеральної служби безпеки росії заочно заарештував українку.

Захист вважає, що жінку могли навмисно виманити до Казахстану. Адвокат звернув увагу на збіг обставин: українка приїхала для отримання онука, але одразу після прибуття опинилася під вартою за російським запитом. Остаточну оцінку цим обставинам мають надати казахстанські суди та органи слідства.

Це не перший випадок, коли спроба повернути українську дитину з території росії завершувалася затриманням громадян України. У 2023 році двоє українців, за попередньою домовленістю з родичами хлопчика, намагалися забрати його з Калінінградської області. Російські силовики затримали цих людей, а згодом суд засудив їх до 15 і 16 років позбавлення волі за звинуваченнями у викраденні дитини та шпигунстві.

Захисники наголошують, що такі справи потребують особливої уваги, оскільки росія може використовувати кримінальні провадження як інструмент тиску на українців. За їхньою оцінкою, затримання Рожанської може бути пов’язане не лише з конкретною історією її онука, а й із ширшою практикою переслідування громадян України за межами росії.

Україна просить не видавати громадянку росії

Міністерство закордонних справ України повідомило, що посольство в Казахстані звернулося до казахстанської сторони з проханням не задовольняти запит росії на екстрадицію Любові Рожанської. Українські дипломати з’ясовують усі обставини затримання та підтримують контакт із представниками її захисту.

Консули України також отримали попередню згоду на відвідання громадянки в місці тримання. Водночас адвокати працюють над оскарженням запобіжного заходу та недопущенням передачі жінки російській стороні. Для цього захист має довести можливі політичні мотиви переслідування, ризик порушення прав затриманої та небезпеку застосування до неї незаконних методів тиску.

Справа Любові Рожанської може мати значення для інших українців, які перебувають у країнах, що співпрацюють із росією в межах ОДКБ. Якщо Казахстан погодиться на екстрадицію українки, це може створити прецедент для подальшого затримання громадян України за російськими запитами в третіх країнах.

Окрему увагу привертає доля самого хлопчика. Українська сторона вважає його незаконно утримуваною дитиною та наполягає на виконанні рішення українського суду щодо місця проживання. Повернення дітей, вивезених до росії, залишається одним із найскладніших гуманітарних питань, адже Москва часто надає їм російське громадянство, змінює персональні дані та обмежує контакти з українськими родичами.

Наразі остаточне рішення щодо подальшої долі затриманої має ухвалити казахстанська сторона. Українські дипломати та адвокати наполягають, що Любов Рожанська приїхала до Казахстану не для вчинення злочину, а для возз’єднання родини та повернення української дитини на батьківщину. Подальший розгляд справи покаже, чи буде враховано ці обставини під час вирішення питання про її можливу екстрадицію.