Померла Олена «Джейн» Шарговська — госпітальєрка, яка рятувала поранених на передовій

# Померла госпітальєрка, ветеранка та журналістка Олена «Джейн» Шарговська Померла Олена «Джейн» Шарговська — госпітальєрка, ветеранка та журналістка, яка з 2015 року рятувала поранених українських військових. Про її смерть повідомили командирка медичного батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич і колишні колеги з видання «Новинарня». Олена Шарговська працювала журналісткою, перекладачкою, редакторкою та фахівчинею із соціальних мереж. У різні роки вона була залучена до роботи на телебаченні й у друкованих медіа, а також долучалася до проєктів Ukraїner та «Освіторія». У 2015 році Шарговська стала доброволицею Першого добровольчого медичного шпиталю імені Миколи Пирогова. Згодом вона приєдналася до «Госпітальєрів». За словами Яни Зінкевич, після опанування тактичної медицини «Джейн» виїжджала по поранених на найгарячіші ділянки передової та евакуювала їх до стабілізаційних пунктів. «Опанувавши тактичну медицину, "Джейн" виїжджала за пораненими на найгарячіші ділянки передової та виривала життя наших бійців з лап смерті дорогою до стабпунктів», — розповіла Зінкевич. Шарговська також відстоювала право жінок служити у Збройних силах України нарівні з чоловіками. У 2016 році вона стала співорганізаторкою «Маршу невидимого батальйону» в Києві. Учасниці акції вимагали від влади дозволити жінкам обіймати військові посади, які на той час були доступні лише чоловікам. Як членкиня Жіночого ветеранського руху Олена надалі домагалася, щоб військовослужбовиці отримували належне спорядження. У «Новинарні» її згадали як людину слова, подорожей і глибокого інтересу до світу та людей. Після звільнення зі служби вона продовжувала підтримувати військових і допомагати їм. Її життєвим гаслом були слова: «Роби, що вважаєш за потрібне, а далі будь що буде». Спогадами про Шарговську поділився військовий, журналіст, письменник і засновник Ukraїner Богдан Логвиненко, який раніше працював із нею. Він розповів, що вони жили в сусідніх будинках на Виноградарі й часто обговорювали редакційні питання на кухні. «Ти була величезною підтримкою і драйвером багатьох процесів, у той самий час залишаючись доволі різкою щодо невідомого, а я завжди нагадував тобі, як ти говорила про тих, чиєю частиною потім стала. І ми часто з цього сміялися», — написав Логвиненко.