Прокуратура Німеччини взялася за «Русский дом» у Берліні

Прокуратура Берліна розпочала розслідування щодо діяльності орендарів приміщень «Русского дому» в німецькій столиці. Слідчі перевіряють можливі порушення закону про зовнішньоекономічну діяльність, зокрема ймовірне обходження санкційних обмежень Європейського Союзу. Йдеться про осіб, які користуються приміщеннями центру та можуть отримувати прибуток від роботи розташованих там закладів.

Провадження стосується невстановлених осіб або орендарів приміщень «Русского дому». У Генеральній прокуратурі Берліна підтвердили, що в межах розслідування вже проводяться слідчі дії. Правоохоронці мають з’ясувати, хто фактично керує окремими підприємствами в будівлі, на яких умовах вони працюють та куди спрямовуються кошти від їхньої діяльності.

Що відбувається навколо «Русского дому» в Берліні

«Русский дом» у Берліні є частиною мережі російських державних культурних центрів, яку координує Россотрудничество. Формально такі установи позиціонують себе як майданчики для культурного, освітнього та гуманітарного обміну. Водночас після початку повномасштабної війни росії проти України європейські держави дедалі частіше розглядають їх не лише як культурні установи, а і як елементи російського впливу за кордоном.

Россотрудничество з 2022 року перебуває під санкціями Європейського Союзу. Обмеження означають заборону на пряме або опосередковане надання коштів чи економічних ресурсів організації, яка включена до санкційного переліку. Якщо певний платіж або господарська операція приносить їй фінансову вигоду, це може розглядатися як порушення санкційного режиму.

Саме тому німецькі слідчі цікавляться не лише формальним статусом закладів, які продовжують працювати в будівлі, а й реальним механізмом їхнього фінансування. Важливим питанням є те, хто підписує договори, сплачує оренду, здійснює платежі за комунальні послуги та отримує доходи від роботи магазинів, закладів харчування або сервісних установ.

Попри рішення німецького уряду закрити центр, оголошене на початку вересня, частина об’єктів у його будівлі продовжує працювати. На першому поверсі залишаються відкритими книжковий магазин MnogoKnig, їдальня та візовий центр, розташований у фоє. Їхня присутність викликає додаткові запитання, оскільки наразі немає повної публічної ясності щодо структури управління цими закладами.

Ключова проблема для слідства полягає у встановленні фактичного контролю. Навіть якщо окремі підприємства юридично оформлені на приватних осіб або компанії, це ще не виключає можливого зв’язку з російською державною структурою. Правоохоронці мають перевірити, чи не використовуються посередники для продовження діяльності центру та приховування кінцевого отримувача коштів.

Чому Німеччина посилила тиск на російські установи

Рішення Берліна щодо «Русского дому» стало частиною ширшої реакції Німеччини на загрозу російських гібридних операцій. Німецька влада посилила увагу до діяльності російських дипломатичних, культурних та інформаційних структур після низки інцидентів, які можуть мати ознаки диверсій або спроб впливу на безпекову ситуацію в країні.

Одним із приводів для ухвалення нових обмежень став інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле. 4 серпня неподалік українського військово-транспортного літака виявили безпілотник із вибуховою речовиною. Пізніше повідомлялося ще про два дрони та приблизно 50 грамів вибухівки. Після розслідування німецька сторона заявила, що вважає Росію відповідальною за організацію цієї диверсії.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявляв, що Берлін і надалі підтримуватиме Україну та працюватиме над тим, щоб ускладнити проведення подібних операцій на території Німеччини й інших європейських держав. У межах цієї політики влада країни також оголосила про закриття генерального консульства росії в Бонні. Співробітникам дипломатичної установи та членам їхніх сімей наказали залишити Німеччину.

Німецькі посадовці наголошують, що відповідь на дії Москви не повинна обмежуватися висилкою окремих дипломатів або припиненням роботи кількох російських установ. Серед можливих заходів розглядають посилення санкцій, перевірку фінансових потоків, обмеження діяльності пов’язаних із росією організацій та подальше збільшення військової допомоги Україні.

Берлін також планує передати Україні додаткові ракети Iris-T і кілька тисяч ударних безпілотників. Постачання може розпочатися вже у вересні. Такі рішення свідчать, що німецька влада пов’язує протидію російським гібридним загрозам не лише з внутрішніми заходами безпеки, а й із посиленням обороноздатності України.

Європейський контекст і подальша доля центру

Розслідування у Берліні відбувається на тлі ширшої дискусії про майбутнє російських культурних центрів у Європі. Україна закликає уряди інших держав оцінити ризики, пов’язані з мережею «Русских домов», та обмежити їхню діяльність або повністю закрити такі установи. Київ вважає, що під виглядом культурних і освітніх проєктів ці центри можуть поширювати російські наративи, підтримувати пропаганду та забезпечувати присутність російських державних структур за кордоном.

Показовим є приклад Молдови, де влада припинила роботу російського державного культурного центру в Кишиневі. Угода, яка дозволяла функціонування установи, передбачала автоматичне продовження кожні п’ять років, однак молдовська сторона вирішила не продовжувати співпрацю. Частину функцій центру надалі перебрав на себе культурний відділ російського посольства.

Для Німеччини ситуація навколо берлінського «Русского дому» має не лише політичний, а й юридичний вимір. Якщо слідство встановить, що орендарі або інші особи переказували кошти санкційній російській структурі, це може стати підставою для подальших кримінальних проваджень і фінансових обмежень. Водночас сам факт розслідування ще не означає доведеності вини конкретних осіб.

Найближчим часом німецькі правоохоронці мають встановити, хто контролює заклади в будівлі, як вони фінансуються та чи пов’язані їхні доходи з Россотрудничеством. Від результатів перевірки залежатиме, чи буде діяльність окремих орендарів припинена, чи влада застосує додаткові санкції та наскільки швидко будівля повністю втратить статус російського культурного центру.

Розслідування прокуратури Берліна може стати важливим прецедентом для всієї Європи. Воно демонструє, що держави дедалі уважніше перевіряють не тільки офіційні дипломатичні канали росії, а й комерційні та культурні структури, які можуть бути пов’язані з підсанкційними організаціями. Подальша доля «Русского дому» залежатиме від того, чи вдасться слідству довести фінансовий або організаційний зв’язок між його орендарями та російською державою.